Постанова № 10562204, 21.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2010 року Справа № 2а-4234/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Ірметової О.В.,

при секретарі:Ліпко Т.М., Колеснікової Я.А.,

за участю сторін:

представників позивача:Біленький В.І., Яковлєва Т.В.,

представників відповідача:Адамович О.І., Алфьорова Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугойл» до стаханівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лугойл» до стаханівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що Стаханівською ОДПІ в Луганській області було проведено перевірку ТОВ „Лугойл" з дотримання законодавства з питання оподаткування податком з доходів фізичних осіб, за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2010 року №385/23-31534086.

На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 14 травня 2010 року яким підприємству згідно з підпунктом "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" за порушення пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 63800,00 грн., в тому числі 53 167,0000 грн. - основний платіж та 10 633,00 грн. - штрафні санкції.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Лугойл" пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 53167,00 грн. за 2009 рік.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення рішення неправомірними у звязку з тим, що перевіряючи ми не було враховано, що строк предявлення емітованих простих векселів зазначено «за предявленням», тому просив суд їх скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, просили суд їх задовольнити, дали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надавши суду заперечення, в яких зазначили, що простий вексель повинен бути предявлений для платежу протягом одного року від дати його складання, але протягом визначених законодавством строк вексель не був повернути, у звязку з чим, до валових доходів були включена сума заборгованості за простими векселями. За таких підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач Відкрите акціонерне товариство „Лугойл” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 13.07.2001 р. виконавчим комітетом Стаханівської міської ради Луганської області (а.с.5), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 13921200000000018, здійснює господарську діяльність на підставі статуту.

Стаханівською ОДПІ у Луганській області була проведена виїзна планова перевірка ВАТ „ЛУГОЙЛ” з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої був складений акт № 385/23-31534086 від 29.04.2010 р.

В ході перевірки податковим органом були встановлені певні порушення податкового законодавства, а саме порушені вимоги п. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 53167,00 грн. (а.с.7-28).

На підставі зазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0 від 14.05.2010 р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 63800 грн., в тому числі 53167,00 грн. основний платіж та 10633,00 грн. штрафні санкції.

Крім того, судом встановлено, що згідно з п. 1 договору на підрядні роботи від 03.07.2005 року №5, укладеним у м. Алчевську ТОВ «Лугойл» та ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт», ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт» у межах договірної ціни виконує власними та притягнутими силами будівельно - монтажні роботи по будівництву АГНКС (пос. Михайлівка).

Згідно з п. 2.1 Договору - договірна ціна робіт, доручених для виконання Підряднику складає орієнтовано 155.400,00 грн.

Згідно з п. 2.3 Договору - договірна ціна робіт може переглядатися сторонами.

Згідно з п. З Договору - строк виконання робіт - до 20 жовтня 2005 року. Договір підписували від ТОВ «Лугойл» - Яковлева Т.В., від ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт» -Близнюк В.І.

Між ТОВ «Лугойл» та ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт» була укладено додаткова угода № 1 від 31.10.2005 року, якою сторони прийшли до взаємної згоди, а саме замовник зобов'язується передати підряднику в рахунок кредиторської заборгованості, яка виникла у зв'язку з виконанням договору № 5 від 03.07.2005 року, згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2005 року прості векселі на загальну суму 423.097,98 грн.

31 жовтня 2006 року між ТОВ «Лугойл» та ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт» була укладено додаткова угода №2 до договору №5 від 03.07.2005 року, відповідно до якої стороні дійшли до згоди щодо продовження строку сплати на пять років за простими векселями, емітованими ТОВ «Лугойл».

Відповідно до постанови 16.12.2002 N 508 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 року за N 174/7495, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю); вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Правовідносини, які пов'язані з обігом векселів, регулюються спеціальними законами - Законом України „Про обіг векселів в Україні", Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, який був запроваджений Женевською конвенцією 1930 року.

Статтею 77 Уніфікованого закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, строку платежу (статті 33 - 37).

Згідно ст. 34 Уніфікованого закону, переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Згідно ст. 78 Уніфікованого закону, векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.

Статтею 73 Уніфікованого закону передбачено, що строки, встановлені законом або визначені договором, не включають день, в який починається їх перебіг.

Аналізуючи положення ст. ст. 70, 73, 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, суд дійшов до висновку, що строк позовної давності за векселями від 31.05.2005 року № 6430400713445, № 6430400713444, № 6430400713443, №6430400713440, №6430400713439, №6430400713437, №6430400713436, №6430400713435, №6430400713434, почався 01.11.2006 р., а тому строк позовної давності сплив 01.11.2009 р., та з цього строку у держателя векселя припиняється матеріальне право вимагати платіж за цим векселем.

Крім того, підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Що стосується додаткової угоди №2 від 31.10.2006 року укладеною між ТОВ «Лугойл» та ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт», якою сторони продовжили строк оплати по простим векселям на пять років до 30.10.2010 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні» зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

У разі зміни строку платежу за переказним векселем держатель векселя повинен одержати згоду (акцепт) трасата на оплату векселя відповідно до нового строку. У разі коли акцепт вже було здійснено раніше, держатель векселя повинен одержати додаткову згоду акцептанта відповідно до нового строку.

Якщо держатель векселя, який погодився на внесення змін до тексту векселя, бажає зберегти відповідальність попередніх індосантів, він повинен одержати їх згоду. У противному разі попередні індосанти несуть відповідальність таку, як і до внесення змін.

Аналізуючи зазначені вимоги законодавства, суд дійшов до висновку, що на час укладання додаткової угоди №2 від 31.10.2006 року ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт» не був векселедержателем, що підтверджується відповідним написом на зворотному боці векселів (а.с.101-107) та зміни до векселю не внесені.

При розгляді справи було доведено, що у визначений законодавством строк векселя не були предявлені до сплати та не сплачені, додаткова угода №2 від 31.10.2006 року була укладена між ТОВ «Лугойл» та ЗАТ «Алчевськкоксохімремонт» в порушення чинного законодавства, а тому є всі підстави вважати несплачену заборгованість по несплаченим векселям безповоротною фінансовою допомогою.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що відповідачем законно та обґрунтовано було донараховано ТОВ «Лугйол» податок на прибуток у розмірі суми по непогашеним векселям 53167,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 10633,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Лугойл» до стаханівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення відмовити .

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 26 липня 2010 року.

Суддя

Ірметова О.В.