Постанова № 10561902, 22.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2010 р. справа № 2а-8771/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шальєвої В.А.

при секретарі< Призвище секретаря >

при секретарі Химич М.В.

за участю представників позивача Дудік О.М., Мірчук О.О.

представників відповідача Барибіної О.О., Якименка Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій, зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Колективне підприємство «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій, зобовязання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем була проведена перевірка позивача з питання правильності нарахування, повноти нарахування й своєчасності сплати страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2000 року по01.05.2009 року, яким встановлені порушення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що призвело до не нарахування сум страхових внесків. На підставі акту відповідачем були виставлена вимога про сплату боргу № Ю-172/03-23/3 від 29 травня 2009 року на суму 257575,32 грн., а також прийняте рішення № 515/02-51/13519123 від 01.06.2009 року про застосування фінансових санкцій в сумі 229110,86 грн. Позивач вважає ці рішення незаконними з тих підстав, що підприємство є платником єдиного податку з вересня 2000 р., а тому сплачує збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у складі сум єдиного податку. Позивач просить визнати недійсними зазначені рішення відповідача.

Позивач змінив предмет позову, пояснивши, що відповідачем було завищено суми донарахування страхових внесків і, відповідно завищена фінансова санкція, нараховання фінансової санкції здійснив без відрахування платежів позивача в складі єдиного податку, що призвело до завищення суми штрафу. Просить скасувати або визнати нечинними вимогу про сплату боргу від 29 травня 2009 року №Ю-172/03-23/3 та рішення про застосування фінансових санкцій від 16.07.2009 року № 825/02-51/13519123, зобовязати відповідача узгодити з позивачем суму недоїмки з урахуванням грошових коштів, які були отримані від суми сплаченого єдиного податку і виправлення помилки при нарахуванні страхових внесків на фонд оплати праці інваліда, утриматись від прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування неузгодженої суми недоїмки, прийняти рішення про розстрочку сплати позивачем узгодженої суми недоїмки до грудня 2013 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що позивач у відповідності до ст. ст. 11, 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є страхувальником, а тому згідно ст. 15 цього закону є платником страхових внесків за найманих працівників. Відповідач вважає, що позивач помилково посилається на Указ Президента України № 727/98, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 18 зазначеного вище закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування, та на ці внески не поширюється податкове законодавство. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач Колективне підприємство «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичною особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвами про право сплати єдиного податку.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена планова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу»за період з 01.01.2000 року по 01.05.2009 року, за результатами якої був складений акт № 03-18/194 від 29.06.2009 року. Зазначеним актом встановлені порушення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що призвело до не нарахування сум страхових внесків (а.с. 9-25).

На підставі акту перевірки відповідачем позивачу були виставлені вимога № Ю-172/03-23/3 від 29.05.2005 про сплату боргу зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 257575,32 грн. (а.с. 32), а також прийняте рішення № 515/02-51/13519123 від 01.06.2009 про застосування фінансових санкцій в розмірі 229110,86 гр. (а.с. 33).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між субєктами системи такого страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 цього Закону встановлено, що загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності й інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобовязані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.

Разом з тим, відповідно до п. 3 Указу президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 03.07.1999 року № 727/98, суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно зі статтею 15 - платниками страхових внесків.

Враховуючи зазначене та положення частини першої статті 19 Закону, зазначені суб'єкти зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 32,3 відсотка (до 31.03.2005 р. - 32 відсотки) і сплачувати їх в установлені строки та в повному обсязі.

Отже, обовязок сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не залежить від системи оподаткування, на якій перебуває платник податків.

Згідно з вимогами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» про звільнення субєктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обовязкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягає.

Статтею 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Таким чином, висновок відповідача про обовязковість сплати позивачем страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є цілком обґрунтований, а тому вимоги органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки та рішення про застосування фінансових санкцій є законними.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та не оспорюється сторонами, позивачем сплачувався єдиний податок, з якого 42 відсотки відраховувались до Пенсійного фонду України, що становить 63306,74 грн. за перевіряємий період.

Листами Пенсійного фонду України неодноразово надавались розяснення про зарахування частини єдиного (фіксованого) податку в рахунок страхових внесків до Пенсійного фонду, відповідно до яких з метою уникнення надмірної сплати страхових внесків за найманих працівників платниками єдиного та фіксованого податків (у зв'язку з одночасною дією Закону, Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян») сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного або фіксованого податків, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди.

Таке зарахування здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі пред'явлених страхувальником копій платіжних документів про сплату згаданих податків.

У разі, якщо платник, який обрав спрощену систему оподаткування, не здійснює витрат на оплату праці найманих працівників або не здійснює нарахування страхових внесків у розмірі 32,3 % (до 31.03.2005 р. - 32 %), то частина коштів від єдиного та фіксованого податків, що надходять до Пенсійного фонду, обліковується в Розділі I особової картки платника як сплачені страхові внески за найманих працівників.

Відповідно до акту перевірки № 03-13/194 від 29.05.2009 року встановлено, що Колективним підприємством «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» сплачувались суми єдиного податку, з якого зараховувались коштів в розмірі 42 відсотків, що спрямовується до Пенсійного фонду, але в супереч цьому у вимозі № Ю-172/03-23/3 від 29.05.2009 року вказані суми зараховані не були, що призвело до завищення суми недоїмки зі сплати страхових внесків, завищено суми донарахування страхових внесків за період квітень-грудень 2005 року на ФОТ інваліда (нараховано внесків в розмірі 32,3% та 4%). Також рішенням № 825/02-51/13519123 від 16.07.2009 року нараховані суми фінансових санкцій без врахування платежів позивача в складі єдиного податку та розрахунків ФОТ інваліда.

До судового засідання управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька було надано уточнюючи розрахунки суми недоїмки за вимогою та фінансових санкцій з урахуванням суми внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачених у складі єдиного податку, помилки при нарахуванні страхових внесків та фонд оплати праці інваліда.

Відповідно до вказаних уточнюючих розрахунків, сплата внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Колективним підприємством «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» складає 192957,47 грн., фінансова санкція на суму страхових внесків, які донараховані страхувальником або органом Пенсійного фонду України, своєчасно не обчислених та не сплачених платником складає 153380,10 грн.

Таким чином, вимога управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про сплату боргу від 29.05.2009 року № Ю-172/03-23/3 в сумі 257575,32 підлягає скасуванню в розмірі 64617,85 грн. Рішення від 16.07.2009 року № 825/02-51/13519123 про застосування фінансових санкцій в сумі 229110,86 грн. підлягає скасуванню в сумі 75730,76 грн.

Щодо позовних вимог про зобовязання управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька узгодити з позивачем суму недоїмки з урахуванням грошових коштів, які були отримані від суми сплаченого єдиного податку і виправлення помилки при нарахуванні страхових внесків на фонд оплати праці інваліда, утриматись від прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування неузгодженої суми недоїмки, прийняти рішення про розстрочку сплати позивачем узгодженої суми недоїмки до грудня 2013 року, суд зазначає наступне.

Оскільки судом визнано протиправними вимогу про сплату боргу від 29.05.2009 р. № Ю-172/03-23/3, спрямовану управлінням пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на адресу Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» в частині визначення недоїмки з внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 64617,85 грн. та рішення від 16.07.2009 р. № 825/02-51/13519123, прийняте управлінням пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, про застосування фінансових санкцій до Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» в частині застосування санкцій в розмірі 75730,76 грн., це унеможливлює узгодження вказаних сум із позивачем.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Також встановлений порядок узгодження вимоги Пенсійного фонду, відповідно до якого узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. Зокрема, страхувальник має право оскаржити рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, суд не має повноважень щодо зобовязання виконавчого органу Пенсійного фонду утриматись від виконання своїх обовязків, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також суд зазначає, що не має повноважень щодо зобовязання Пенсійного фонду прийняти рішення про розстрочення сплати узгодженої суми недоїмки строком до грудня 2013 року, оскільки такий порядок встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.

З урахуванням викладених обставин суд частково задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною вимогу про сплату боргу від 29.05.2009 р. № Ю-172/03-23/3, спрямовану управлінням пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька на адресу Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» в частині визначення недоїмки з внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 64617,85 грн.

Визнати протиправним рішення від 16.07.2009 р. № 825/02-51/13519123, прийняте управлінням пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, про застосування фінансових санкцій до Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» в частині застосування санкцій в розмірі 75730,76 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства «Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу» судові витрати в розмірі 1 (одна) грн. 70 клп.

Суддя Шальєва В.А.