Рішення № 105618050, 08.08.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1320/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 24.01.2022 через підсистему "Електронний суд" надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 16.12.2021 №ПЛ4689/328/АВ/П/ТД-ФС.

Позивач стверджував про необґрунтованість та, відповідно, протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, наполягаючи на необхідності їх скасування. Позивач повідомив, що працівниками Управління Держпраці у Полтавській області було безпідставно зроблено висновок про порушення статті 24 Кодексу законів про працю України, що полягало у допущенні позивачем до виконання трудових обов`язків працівників без укладення трудового договору. Такі висновки позивач заперечував та спростовував.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 забезпечено адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП№68558696 відкритому на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 16.12.2021 №ПЛ4689/328/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 1980000,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/1320/22.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1320/22. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відстрочено позивачу оплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

18.04.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач заперечував стосовно позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Наголошував на правомірності висновків позапланової перевірки з огляду на факт встановлення порушення позивачем частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме допуск працівників до роботи без оформлення трудових відносин.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2022; задоволено клопотання представника відповідача про виклик ОСОБА_2 у якості свідка.

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2022 відкладено розгляд справи до 26.07.2022 у зв`язку з неявкою свідка в судове засідання.

Сторони у судове засідання 26.07.2022 не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення дії воєнного стану в Україні.

Суд дійшов до висновку за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін, що не з`явилися у судове засідання, а також дійшов висновку відхилити клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи до закінчення дії воєнного стану в Україні, зважаючи на наступне.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із завдань судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В даному випадку справа може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників у справі, що не з`явилися у судове засідання.

Згідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

До відповідача 18.10.2021 надійшло звернення гр. ОСОБА_2 від 14.10.2021 щодо порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 її законних прав, законодавства про працю, використання праці найманих працівників без належного оформлення, невиплати їй заробітної плати (а.с.115-116).

Листом від 22.10.2021 відповідач звернувся до Державної служби України з питань праці щодо отримання погодження на проведення позапланового заходу державного контролю стосовно позивача (а.с.117).

Державною службою України з питань праці 26.10.2021 надано погодження на здійснення позапланової перевірки (а.с.118).

Відповідно до наказу від 02.11.2021 № 390П (а.с.119) та направлення від 02.11.2021 №1364 (а.с.120) інспекторами праці Управління Держпраці у Полтавській області з 03 листопада 2021 р. по 04 листопада 2021 р. проведено позаплановий захід державного контролю щодо позивача з питань додержання вимог законодавства про працю в частині трудових відносин та оплати праці.

За наслідками проведеного позапланового заходу 04.11.2021 складено акт №ПЛ4689/328/АВ (а.с.136-145), яким встановлено порушення частини першої статті 21 КЗпП України, частини четвертої статті 21 КЗпП України, абзац перший постановляючої частини Постанови №413.

Також, інспектором праці складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ4689/328/АВ/П від 04.11.2021, яким встановлено строк усунення виявлених порушень до 19.11.2021 /а.с.142-145/.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4689/328/АВ/П/ТД-ФС від 16.12.2021 на позивача накладено штраф у розмірі 1980000,00 грн /а.с.38-41/.

Позивач не погодився із постановою про накладення штрафу та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи.

За пп.5 п.4 Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 р. № 84, Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Як встановлено судом 18.10.2021 до відповідача надійшло звернення гр. ОСОБА_2 від 14.10.2021 щодо порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 її законних прав, законодавства про працю, використання праці найманих працівників без належного оформлення, невиплати їй заробітної плати (а.с.115-116).

Згідно абз.1, абз.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Листом від 22.10.2021 відповідач звернувся до Державної служби України з питань праці щодо отримання погодження на проведення позапланового заходу державного контролю стосовно позивача (а.с.117) та Державною службою України з питань праці 26.10.2021 надано погодження на здійснення позапланової перевірки (а.с.118).

14.09.2021 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 р. у справі №640/17424/19, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Відтак, посилання позивача на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, безпідставні.

Відповідно до наказу від 02.11.2021 № 390П (а.с.119) та направлення від 02.11.2021 №1364 (а.с.120) інспекторами праці Управління Держпраці у Полтавській області з 03 листопада 2021 р. по 04 листопада 2021 р. проведено позаплановий захід державного контролю щодо позивача з питань додержання вимог законодавства про працю в частині трудових відносин та оплати праці.

Позивач не забезпечив власну присутність або присутність уповноваженої особи під час заходу державного контролю.

Відповідно до ч.6 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 41, частини третьої статті 6, частин першої четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Частина 5 та ч.11 ст.7 Закону, на які посилається позивач, у даному переліку відсутні, навіть, попри наявність інших частин ст.7 Закону.

За абз.1, абз.2, абз.3, абз.4, абз.5 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, у тому числі: одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом, що передбачено у абз.1, абз.4 ч.1 ст.8 Закону.

Під час виходу 03.11.2021 інспекторів праці за місцем здійснення діяльності позивача АДРЕСА_1 (2-й поверх, офісне приміщення інтернет-магазину) в ньому на робочих місцях працювали за комп`ютерами громадяни: ОСОБА_3 (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 34 хв. 00 с по 15 год. 34 хв. 35 с, з 15 год. 35 хв. 42 с по 15 год. 36 хв. 09 с, з 15 год. 37 хв. 02 с по 15 год. 37хв. 23, з 15 год. 40 хв. 28 с по 15 год. 40 хв. 38 с, з 15 год. 45 хв. 23 с по 15год. 46 хв. 30 с, з 15 год. 53 хв. 40 с по 15 год. 55 хв. 40 с додаток 9, фото 1, 3, 4 додаток 10), ОСОБА_4 (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 34 хв. 00 с по 15 год. 34 хв. 12 с, фото 1), Вікторія (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 36 хв. 32 с по 15 год. 36 хв. 41 с, з 15 год. 40 хв. 47 с по 15 год. 42 хв. 21 с, з 15 год. 44 хв. 20 с по 15 год. 44 хв. 38 с, з 15 год. 53 хв. 30 с по 15 год. 53 хв. 35 с, фото 2 додаток 10).

Гр. ОСОБА_3 повідомила, що працює більше року (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 37 хв. 11 с по 15 год. 37 хв. 16 с) та надалі відмовилася надати пояснення щодо роботи (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 53 хв. 42 с по 15 год. 55 хв. 07 с).

Гр. ОСОБА_5 повідомила, що працює два місяці (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 36 хв. 32 с по 15 год. 36 хв. 41 с) та відмовилася надати пояснення, зазначивши: «…я займаюся своєю роботою» (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 44 хв. 30 с по 15 год. 44 хв. 33 с).

Також за даною адресою була присутня гр. ОСОБА_6 (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15 год. 35 хв. 42 с по 15 год. 36 хв. 09 с, з 15год. 37 хв. 02 с по 15 год. 37 хв. 17 с), яка згідно звіту по ЄСВ, поданому позивачем за червень 2021 р. (додаток 11), є працівником позивача.

Крім того, за цією ж адресою гр. ОСОБА_7 представилася інспекторам праці: «…Я керуюча… ФОП ОСОБА_1 … мене зовуть ОСОБА_7 …» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 : з 15 год. 48 хв. 38 с по 15 год. 49 хв. 08 с). Проте, зазначила, що у неї немає довіреності на представництво інтересів (03 листопада 2021 р.: з 15 год. 50 хв. 30 с по 15 год. 50 хв. 35 с).

У звіті по ЄСВ, поданому позивачем за червень 2021 р., вказано, що гр. ОСОБА_7 є працівником позивача.

На питання інспектора щодо особи, яка здійснює діяльність за даною адресою, гр. ОСОБА_7 відповіла: «…тут ФОП ОСОБА_1 …» (відеозапис ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15 год. 59 хв. 15 с по 15год. 59 хв. 27 с).

Під час виходу 04 листопада 2021 р. інспекторів праці за цією ж адресою позивача на робочих місцях працювали за комп`ютерами громадяни: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (відеозапис: 04 листопада 2021р.: з 09 год. 49 хв. 50 с по 09 год. 50 хв. 03 с, з 09 год. 51 хв. 55 с по 10 год. 00 хв. 04 с додаток 9), ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (відеозапис 04 листопада 2021 р.: з 09 год. 50 хв. 07 с по з 09 год. 51 хв. 50 с).

Гр. ОСОБА_4 надала письмові пояснення від 04 листопада 2021 р. в тому, що: «...ознайомлююся з правилами і умовами роботи для подальшого працевлаштування з 03.11.2021 р. Документи про оформлення трудових відносин ще не підписувала...» (а.с.132).

Також 04 листопада 2021 р. за даною адресою працювала гр. ОСОБА_6 (відеозапис: 04 листопада 2021 р.: з 09 год. 49 хв. 50 с по 09 год. 50 хв. 03 с, з 09 год. 51 хв. 55 с по 10 год. 00 хв. 04 с).

Під час виходу 04 листопада 2021 р. інспекторів праці до складського приміщення позивача за адресою: АДРЕСА_1 в ньому на робочих місцях знаходились працівники: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (відеозапис: 04 листопада 2021 р.: з 11 год. 35 хв. 07 с по 11 год. 41 хв. 52 с).

Гр. ОСОБА_9 надав письмові пояснення від 04 листопада 2021 р. в тому, що «...проходжу стажування за адресою Піщаний Тупик 1 на складі виробництва «Мило-ОПТ», хто мій керівник не знаю, ніяких документів не підписував, стажуюсь перший день, приймала на роботу ОСОБА_15 ...» (а.с.127).

Як зазначено у звіті по ЄСВ, поданому позивачем за червень 2021 р. гр. ОСОБА_15 є працівником позивача.

Гр. ОСОБА_10 надала письмові пояснення від 04 листопада 2021 року в тому, що: «...проходжу стажування у магазині... у ОСОБА_16 допустила до роботи за адресою АДРЕСА_2 . Стажуюсь третій день…».

Гр. ОСОБА_11 надала письмові пояснення від 04 листопада 2021 року в тому, що: «...проходжу стажування на складі протягом трьох днів. Співбесіду проходила у ОСОБА_7 та вона мені пояснила умови роботи. Трудовий договір у письмовому не підписувала…» (а.с.131).

Гр. ОСОБА_14 надав письмові пояснення від 04 листопада 2021 року в тому, що: «...працюю фасувальником протягом 3 місяців. У ФОП ОСОБА_1 » (а.с.135).

Гр. ОСОБА_12 надала письмові пояснення від 04 листопада 2021 року в тому, що: «...працюю фасувальником з 01.03.2018 р. Трудовий договір укладений з ОСОБА_17 …» (а.с.133).

Гр. ОСОБА_13 надала письмові пояснення від 04 листопада 2021 року в тому, що: «...працюю Мило Опт у ФОП ОСОБА_18 , з 01.11.2021 р по трудовому договору, який заключала у письмовому вигляді Допускала до роботи ОСОБА_19 » (а.с.134).

Також на складі за даною адресою була присутня гр. ОСОБА_20 (відеозапис: 04 листопада 2021 р.: з 11 год. 35 хв. 07 с по 11 год. 41 хв. 52 с), яка згідно звіту по ЄСВ, поданому позивачем за червень 2021 р. є працівником позивача.

Гр. ОСОБА_20 надала письмові пояснення від 04 листопада 2021 року в тому, що: «...працюю комірником у ФОП ОСОБА_1 по трудовому договору в письмовому вигляді протягом двух років» (а.с.130).

Окрім того, гр. ОСОБА_2 надала письмові пояснення від 04 листопада 2021 року в тому, що «...працювала менеджером у ФОП ОСОБА_1 без укладення трудових відносин в період з 16.03.2021 р. по 30.09.2021 р. За вересень місяць 2021 р. заробітну плату мені не виплатили. За попередні місяці я отримувала заробітну плату в розмірі 9000 грн. Податки з цієї заробітної плати не сплачувались. В приміщенні офісу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зі мною знаходились працівники ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , яка виконувала обов`язки помічника головного бухгалтера, ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , який виконував роботи ІТ обслуговування. Співбесіду та прийом на роботу зі мною проводила ОСОБА_21 (головний бухгалтер). Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг зі мною підписувала ОСОБА_7 . Про отримання заробітної плати я ставила свій підпис у акті. ОСОБА_7 є управляючою у ФОП ОСОБА_1 . Всі питання вирішує вона…» (а.с.128).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що вказано у ч.1, ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю України.

Згідно абз.1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (в редакції від 05 березня 2020 р.) установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Документів, які б підтверджували факт належного оформлення трудових відносин позивачем з працівниками: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які працювали за місцем здійснення діяльності позивача, відповідачу не надано. Не додано таких документів і до позовної заяви та під час розгляду справи.

Обставини перевірки, відеозапис заходу державного контролю і фотографії, усні та письмові пояснення громадян свідчать про те, що позивачем допущено до роботи працівників: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлень центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, позивачем порушено ст.21, ст.24 Кодексу законів про працю України, абз.1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Згідно абз.1 ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Викладені вище обставини відображені в акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 04 листопада 2021 року №ПЛ4689/328/АВ.

За ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Так як під час перевірки виявлено порушення вимог законодавства, інспектором праці складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 04.11.2021 №ПЛ4689/328/АВ/П (а.с. 142-145).

Копію направлення від 02.11.2021 №1364, примірники акту від 04.11.2021 №ПЛ4689/328/АВ та припису від 04.11.2021 №ПЛ4689/328/АВ/П надіслано позивачу 05.11.2021 та отримано ним 10.11.2021, що підтверджується чеком пошти та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.146-147).

Юридичні та фізичні особи підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої третьої груп, застосовується попередження; вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що передбачено у абз.1, абз.2, абз.3 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509.

До даного Порядку були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (набрали чинності 30 серпня 2019 р.), згідно з якими пункти 4-8, які передбачали порядок запрошення на розгляд справи виключені.

Згідно п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Тому, відповідачем 12.11.2021 надіслано позивачу повідомлення про дату одержання документів від 11.11.2021, яке позивач отримав 16.11.2021, що підтверджується чеком пошти, списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.149-150).

Крім того, згідно акту інспекційного відвідування позивача від 20.11.2019 №ПЛ5534/1836/АВ (а.с.152-166) позивач порушив ст.21, ст.24 Кодексу законів про працю України, постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (в редакції від 17 червня 2015 р.).

У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 по справі №440/1297/20 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови зазначено: «…суд вважає правомірними висновки контролюючого органу щодо наявності в дія позивача ознак порушень трудового законодавства щодо фактичного допуску ОСОБА_25 до роботи без оформлення трудових відносин відповідно вимог статті 24 КЗпП України. Разом з тим, суд, встановивши наявність в діях позивача ознак порушень трудового законодавства щодо фактичного допуску ОСОБА_25 до роботи без оформлення трудових відносин відповідно вимог статті 24 КЗпП України…» (а.с.167-170).

Тобто, судом встановлено порушення позивачем ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі № 440/1297/20 (а.с.171-174).

Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім сьомим цього пункту).

Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

За статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році мінімальна заробітна плата з 1 січня 6000 гривень 00 копійок.

Таким чином, штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за одинадцять працівників, стосовно яких скоєно порушення, складає: 6000 грн. х 30 х 11 = 1980000 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 16.12.2021 №ПЛ4689/328/АВ/П/ТД-ФС (а.с.175) на позивача накладено штраф у розмірі 1980000 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Враховуючи присутність «керуючої» позивача та інших працівників позивача під час перевірки, отримання акту заходу державного контролю від 04.11.2021 №ПЛ4689/328/АВ позивачем 10.11.2021, та те, що постанову про накладення штрафу складено 16.12.2021, позивач мав можливість надати відповідачу документи, пояснення, зауваження, заперечення тощо щодо перевірки, як під час неї так і після.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка, що зазначено у абз.3 п.4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Примірник постанови від 16.12.2021 №ПЛ4689/328/АВ/П/ТД-ФС надіслано позивачу 17.12.2021 та отримано ним 22.12.2021, що підтверджується чеком пошти, списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.177-179).

Отже, постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 16.12.2021 №ПЛ4689/328/АВ/П/ТД-ФС складено відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована постанова; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішень; та своєчасно.

Більше того, під час виходу 21.12.2021 інспекторів праці за місцем здійснення діяльності позивача АДРЕСА_3 , офісне приміщення інтернет-магазину) в ньому на робочих місцях працювали за комп`ютерами громадяни: ОСОБА_3 (відеозапис 21 грудня 2021 р.: з 10 год. 54 хв. 49 с по 10 год. 54 хв. 52с, з 10 год. 57 хв. 13 с по 10 год. 57 хв. 57 с додаток 28), Вікторія, яка представилася ОСОБА_26 та повідомила, що працює «…у Корабєльнікова… помічник бухгалтера…» (відеозапис 21 грудня 2021 р.: з 10 год. 54 хв. 54 с по 15 год. 55 хв. 13 с, з 10 год. 58 хв. 01 с по 10 год. 58 хв. 44с) та гр. ОСОБА_8 (представився ОСОБА_27 ) (відеозапис 21 грудня 2021 р.: з 10 год. 55 хв. 14 с по 10 год. 57 хв. 06 с).

Документів, які б підтверджували факт належного оформлення трудових відносин позивачем з працівниками: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ( ОСОБА_26 ) та ОСОБА_28 , які працювали за місцем здійснення діяльності позивача, відповідачу не надано.

Викладені вище обставини відображені в акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 22.12.2021 №ПЛ4689/328/АВ-ПЛ5050П328 (а.с.181-185).

За ч.1 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Про здійснення позивачем діяльності за адресою: АДРЕСА_1 свідчить і акт інспекційного відвідування від 20.11.2019 №ПЛ5534/1836/АВ, підписаний уповноваженою особою позивача без заперечень (а.с.152-166).

Жоден працівник позивача під час перевірки не зазначав про роботу у громадян: ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 . Тому, посилання позивача у позовній заяві на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в даному випадку, безпідставні.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з відеозапису перевірки, інспектори праці здійснили залежні від них дії задля повідомлення позивача 03.11.2021 про проведення заходу державного контролю (відеозапис 03 листопада 2021 р.: з 15год. 40 хв. 27 с по 15 год. 40 хв. 52 с, з 15 год. 42 хв. 05 с по 15 год. 42 хв. 45с, з 15 год. 44 хв. 19 с по 15 год. 46 хв. 33 с, з 15 год. 48 хв. 36 с по 15 год. 48 хв. 54с).

Згідно ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, незважаючи на можливе перебування поза межами України, саме позивач мав забезпечити власну присутність або присутність уповноваженої особи під час перевірки, отримання ними направлення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час заходу державного контролю перевірялися питання додержання вимог законодавства про працю в частині трудових відносин, що відповідає погодженню Держпраці.

Про ознайомлення працівників позивача із ст.63 Конституції України свідчать їх підписи у поясненнях та відеозапис перевірки (відеозапис 04 листопада 2021 р.: з 09 год. 55 хв. 30 с по 09 год. 55 хв. 54 с, з 11 год. 41 хв. 02 с по 11 год. 41 хв. 28 с).

Як вбачається з відеозапису, питання, поставлені працівникам, безпосередньо стосуються законодавства про працю.

Працівники надали пояснення в обсягах, які вони вважали за необхідне. Будь-який тиск на них тощо відсутні, що очевидно.

Варто відмітити, що у поясненнях гр. ОСОБА_9 зазначив, що його прийнято на роботу.

В ході розгляду справи встановлено, що номер будинку « 7» замість « 1» у поясненнях гр. ОСОБА_10 є опискою, адже під час перевірки вона знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 .

Твердження позивача, що пояснення громадян не відповідають фактичним обставинам, лише додатково підтверджує висновки відповідача.

Позивач у позовній заяві зазначив, що між ним та гр. ОСОБА_13 і гр. ОСОБА_14 склалися цивільно-правові відносини на підставі договорів про надання послуг. Проте, жодного доказу існування цивільно-правових відносин під час перевірки не надано. Не додано їх і до позовної заяви.

Гр. ОСОБА_4 знаходилася на робочому місці за комп`ютером як 03.11.2021, так і 04.11.2021, що також свідчить про те, що вона вже була допущена позивачем до роботи.

У позовній заяві позивачем зазначено, що місце реєстрації ОСОБА_1 у відповідності до його паспортних даних: АДРЕСА_4 .

За п.5 ч.4 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою підприємцем).

Позивач також підтвердив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено адресу позивача: АДРЕСА_5 .

Крім того, поштові відправлення відповідача від 05.11.2021, 12.11.2021 та від 17.12.2021 вручено позивачу, а отже, їх надіслано на належні адреси.

Варто також відмітити, що позивачем допущено до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин, навіть, не в поодинокому випадку та не вперше. Позивачем порушено законодавство про працю стосовно численних громадян, що є недопустимим.

Те, що громадяни задля отримання/продовження роботи вимушені «стажуватися» (при тому, що «стажування» не передбачено), інколи навіть, не знаючи вірну назву посад працівників суб`єкта господарювання, які безпосередньо приймають їх на роботу, не надає право роботодавцям порушувати законодавство про працю.

Враховуючи наведене та виходячи з обставин справи, підтверджених наявними у ній доказами, суд вважає правомірною постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу та відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Щодо вирішення питання сплати судового збору у справі, що розглядається, суд зазначає наступне.

Позивач, згідно із нормами Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" не звільнений від сплати судового збору за подання вказаного позову до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 відстрочено позивачу оплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481,00 грн.

Зважаючи на предмет позову позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 12405,00 (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, а позивач до ухвалення судового рішення судовий збір у розмірі 12405,00 грн так не сплатив, сума збору підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області вул.Пушкіна, 119, м.Полтава, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправною та скасування постанови.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - 101) судовий збір у розмірі 12405,00 (дванадцять тисяч чотириста п`ять гривень).

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко