Постанова № 10561691, 20.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.10Справа №2а-166/10/8/0170 (14^31) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі ГнатенкоІ.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення

За участю представників:

від позивача Лебеденко Сергій Олександрович, довіреність №13-12-4137/0-09 від27.10.2009р.;

відповідач - ОСОБА_1, паспорт серії ЕС331233.

Суть спору: Красноперекопський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 необґрунтовано отриманої матеріальної допомоги по безробіттю у сумі 6621,66грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРКрим від 06.01.2010р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 20.07.2010р. представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 20.07.2010р. проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що не займається підприємницькою діяльністю та ніякого доходу за час одержання допомоги по безробіттю не отримував, намір зареєструвати припинення підприємницької діяльності підтверджується заявою про припинення підприємницької діяльності від27.09.2005р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що відповідно до персональної картки №010902709060100004 від 01.06.2009р. ОСОБА_1 звернулася до Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості з проханням із заявою про вирішення питання її працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» №803-XII від02.03.1991р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон України «Про зайнятість населення») та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від02.03.2000р., у якій вказала, що на момент подання заяви не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.9).

Заявою від09.06.2009р. ОСОБА_1 підтвердила відсутність у неї заробітку та інших, передбачених законодавством доходів та зобовязалася у разі працевлаштування, укладення договору цивільно правового характеру (трудова угода), підприємницької діяльності, іншої діяльності, що дає дохід, повідомити Красноперекопський міськрайонний центр зайнятості (а.с.7).

Наказом Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості №НТ090609 від09.06.2009р. ОСОБА_1 був наданий статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю (а.с.16).

Судом встановлено, що Красноперекопським міськрайонним центром зайнятості було проведено розслідування з метою встановлення постановки на облік відповідача у Красноперекопському районному центрі зайнятості як безробітної та отримання допомоги по безробіттю.

На запит Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості від02.10.2009р. №09/01-2907 (а.с.17) державним реєстратором виконкому Красноперекопської міської ради АРКрим Макаренко Л.В. була надана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована Єдиному державному реєстрі як фізична особа підприємець та станом на 06.10.2009р. з обліку не знята (а.с.18).

Наказом Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості №НТ091007 від07.10.2009р. було припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та було знято ОСОБА_1 з обліку відповідно до п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у звязку з поданням безробітним письмової заяви від послуг служби зайнятості (а.с.16, зворотній бік а.с.16).

Наказом Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості № 34 від08.10.2009р. було наказано начальнику відділу сприяння працевлаштуванню прийняти заходи щодо повернення коштів в сумі 6621,66грн., які були виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 08.06.2009р. по 30.09.2009р. (а.с.22).

Зі вказаним наказом була ознайомлена під розпис ОСОБА_1, про що свідчить відмітка на бланку (а.с.23).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від02.03.2000р. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (ч.2 ст. 8).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від02.03.2000р. функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 є республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином Красноперекопський міськрайонний центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від02.03.2000 року (далі Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.1 ч.1 ст.1);

- страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.5 ч.1 ст.1);

- страховий випадок - це подія, через яку:

а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п.8 ч.1 ст.1).

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від01.03.1991р., відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357, якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 цього Порядку у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, будучи субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України № 1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

При зясуванні питання про те, чи відноситься ОСОБА_1 до застрахованих осіб, які відповідно до ст.6 Закону України №1533 мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст.25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно зі ст.7 Закону України № 1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.«е» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» №803 XII від01.03.1991р. в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Судом встановлено, що в порушення вимог, вказаних у ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач не повідомила позивача про те, що вона була зареєстрована як фізична особа підприємець, що дає підстави суду прийти до висновку, що відповідач відноситься до зайнятого населення.

Судом встановлено, що 11.06.2002р. ОСОБА_1 була зареєстрована в якості фізичної особи підприємця виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АРКрим, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ 11.06.2002р. за №04055707Ф0011280 та видане свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності фізичної особи від11.06.2002р. (а.с.38) та видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця нового зразка серії В01 №005358 (а.с.39). Оригінали обох свідоцтв були оглянуті судом у судовому засіданні 20.07.2010р., отже були дійсними

Відповідачем до матеріалів справи надана копія нотаріально посвідченої заяви про припинення підприємницької діяльності від27.09.2005р., відповідно до якої ОСОБА_1 за власним рішенням просить провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1. (а.с.46).

Порядок державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від15.05.2003р. зі змінами та доповненнями (далі Закон №755).

Відповідно до ч. 1 ст.46 Закону №755, у редакції, що діяла на момент складання відповідачем заяви про припинення держаної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у тому числі у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно зі ст.47 Закону №755 для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

нотаріально посвідчену заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності (ч.1 ст.47).

Документи, які подаються для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності вноситься до журналу обліку реєстраційних дій (ч.4 ст.47).

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, без розгляду зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення нею підприємницької діяльності та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення такого запису (ч.7 ст.47).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим від 18.03.2010р. витребувані докази від державного реєстратора виконкому Красноперекопської міської ради АР Крим, зокрема копію заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про прийняття рішення припинити підприємницьку діяльність та повідомити, чи було завершено процес припинення державної реєстрації фізичної особи підприємця ОСОБА_1, якщо ні, повідомити, які дії фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 не були вчинені дії для завершення цього процесу.

Відповіддю за вих.№11-7/51 від26.03.2010р. державний реєстратор Красноперекопської міської ради АРКрим повідомив, що підприємцем ОСОБА_1 згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від15.05.2003р. не була завершена процедура припинення, згідно ст. 47 Закону №755 фізичною особою-підприємцем не булі подані:

- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

- свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

- довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

- довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку (а.с.45).

Таким чином, відповідачем не завершено процедуру припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на день звернення до Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості за наданням статусу безробітного та отримання відповідної допомоги ОСОБА_1 обліковувалася у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як фізична особа підприємець та незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю у сумі 6621,66грн. за період з 08.06.2009р. по 30.09.2009р.

Відповідно до абз. 1 п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що відповідачу нарахована та виплачена допомога по безробіттю за період з 08.06.2009р. по 30.09.2009. у сумі 6621,66грн.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідачем не оскаржено наказу Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості №34 від08.10.2009р. «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю» та на час постановлення судового рішення кошти в сумі 6621,66грн. до Красноперекопського міськрайонного центру зайнятостіне повернуті.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про відсутність доходів від здійснення підприємницької діяльності, виходячи з наступного.

Матеріалами справи дійсно підтверджується, що у 2, 3 кварталах 2009 року ЯщукІ.Г. не отримувала доходу від підприємницької діяльності, про що свідчить службова записка Красноперекопської ОДПІ (а.с.67).

Відтак відсутність доходу від здійснення підприємницької діяльності не спростовує доводів позивача про настання відповідальності особи щодо приховування обставин, які суттєво впливають на прийняття рішення центром зайнятості про надання статусу безробітного та повязаної з наданням такого статусу виплати допомоги по безробіттю.

Отже за наявності у Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості інформації про реєстрацію відповідача як фізичної особи - підприємця на час звернення до позивача із заявою про надання статусу безробітного 09.06.2009р., ОСОБА_1 не було б надано статусу безробітного. При цьому судом встановлено, що відповідачем власноручно підписано заяву від 09.06.2009р., в якій вказано, що на час звернення із заявою про вирішення питання про працевлаштування та надання статусу безробітного відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що дає підстави суду стверджувати про приховування від позивача обставин, що суттєво впливають на вирішення питання про надання статусу безробітного.

Крім того, судом досліджено і питання щодо підстав незавершення відповідачем процедури припинення підприємницької діяльності, в результаті чого встановлено, що відповідач отримав довідки від Крксноперекопської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 12.11.2009р. та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 11.11.2009р. про відсутність заборгованості перед цими фондами та зняття з обліку у цих фондах (а.с.60, 61).

Також 12.11.2009р. Красноперекопською ОДПІ у зв'язку з наданою заявою про зняття з податкового обліку проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Красноперекопської ОДПІ від03.11.2009р. № 88/17-1/НОМЕР_1, у висновках якої зазначено, що порушень не встановлено (а.с.69).

Однак згідно інформації Управління Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 16.06.2010р. та викладеної у листі від 15.07.2010р. №4946/0205 вбачається, що

суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована в Пенсійному Фонді України 12.06.2002р., сплату страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування не проводила. Відповідно до інформації, наданої Управлінням Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі АР Крим у листі № 4946/0205 від15.07.2010р., СПД ФО ОСОБА_1 було надано копію заяви до державного реєстратора про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Їй була вручена пам'ятка про зняття з обліку в ПФУ, де було вказано, що вона повинна надати звіт за період роботи у звітному періоді, копію акту перевірки з органів ДПА, і провести кінцевий розрахунок з Пенсійним Фондом України. Так як СПД ФО ОСОБА_1 не надала відповідні документи, у відповідності з порядком про зняття з обліку, і не провела кінцевий розрахунок з Пенсійним Фондом України, СПД ФО ОСОБА_1 не була видана довідка про відсутність заборгованості для проведення дій реєстратора з виключення її з державного реєстру як суб'єкта підприємницької діяльності (а.с.75).

Таким чином, відповідач не завершив процедуру зняття з обліку як застрахованої особи, зокрема в Управлінні Пенсійного Фонду України в Красноперекопському районі АРКрим, через що не міг завершити і процедуру припинення діяльності як фізичної особи - підприємця, що суд розцінює як обставину,що перешкоджає віднесенню відповідача до V незайнятого населення, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 6621,66грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В судовому засіданні 20.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 26.07.2010року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 р/р не відомі) на користь Красноперекопського міськрайонного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 6621,66 грн. за період з 08.06.2009р. по 30.09.2009р.

3. Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.