Вирок № 105607916, 08.08.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2017/22

Провадження № 1-кп/484/284/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Мельничука О.В.

секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Первомайськ Миколаївської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152110000346 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, освіта 9 класів, не працюючого, розлученого, має на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Параконної А.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки І оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 та від 17 травня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб і в подальшому з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, та з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.04.2022 року о 16:30 годині ОСОБА_1 зайшов до магазину ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» Продукти - 1275, який розташований за адресою: вул. Вінграновського, 9, м. Первомайськ Миколаївської області.

Зайшовши до середини магазину, ОСОБА_1 почав ходити між рядами з продуктами харчування та в цей час у нього виник прямий умисел на вчинення крадіжки товару з магазину.

Виконуючи задумане, переслідуючи корисливий мотив на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, у період воєнного стану в України, ОСОБА_1 підійшов до полиці з продуктами харчування та викрав майно у вказаному магазині у вигляді товару на загальну суму 614,80 грн. з наступним найменуванням:

1) шоколад 300 г молочний Milka з начинкою зі смаком ванілі та печива вартістю 104,70 грн.;

2) шоколад 300 г молочний Milka з начинкою зі смаком чізкейку, полуничною начинкою та печивом в кількості 5 штук, вартістю 104.70 грн. за штуку, загальною вартістю 523,50 грн.;

3) цукерка 40 г SLASH Батончик глазурована (з апельсином та арахісом, з вишнею та смородиною ) - 2 одиниці, вартістю 7,50 грн. за штуку на загальну суму 15,00 грн.

Після цього ОСОБА_1 з місця події зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальний збиток ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» Продукти - 1275 на загальну суму 614,80 гривень.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Викладене цілком підтверджено в судовому засіданні поясненнями обвинуваченого, який визнав свою вину повністю, підтвердив те, що дійсно вчинив таємне викрадення чужого майна за умов та обставин, викладених вище. У скоєному щиро кається, матеріальну шкоду потерпілому відшкодував повністю.

Представник потерпілого Балабан А.В. в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, а також зазначив, що матеріальний збиток відшкодований у повному обсязі, цивільний позов заявляти не буде та покарання просить визначити на розсуд суду.

Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами, а саме:

витягом з кримінального провадження, довідкою про вартість товару станом на 17.04.2022 року, що становить 614 грн. 80 коп. та заявою керуючого магазину «Продукти -1275» про вчинене кримінальне правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, інкримінованих йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обираючи міру покарання суд враховує, що обвинувачений будучи раніше не судимим вчинив тяжкий злочин, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, розлучений, не працює, характеризується позитивно, щире каяття обвинуваченого добровільне відшкодування завданого збитку, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин, що дає підстави для призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1.2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки на думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст. 369 - 371 , 373 - 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: підпис. О.В. Мельничук