Рішення № 105605447, 05.08.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5714/22

провадження № 2/753/4962/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних, -

в с т а н о в и в:

До Дарницького районного суду міста Києва звернулось ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 листопада 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 419-ф/07, за умованми якого, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 180000,00 дол. СІНА на строк з 20.11.2007 по 19.11.2019, із сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 13,5 % річних. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28.04.2015 у справі № 753/2516/15-ц позов позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 93147,68 дол. США та 74621,27 грн., та 3654,00 грн. судових витрат.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору та рішення суду, відповідно до ст. 625 ЦК України у позивача з`явиловсь право вимагати від відповідача сплатити три проценти річних від простроченої суми, а саме: заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту (3% річних) за період з 01.11.2018 по 09.11.2021, що становить 218 641,26 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Указаною ухвалою сторонам надано строк для подання заяв по суті спору.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачу направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, однак вони повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв по суті спору суду від відповідача не надходили.

Крім того про розгляд справи відповідач повідомлявся шляхом публікації оголошення про виклик на веб-порталі судової влади України.

Отже з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи, відзив до суду не подав, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.11.2007 між ВАТ «АБ «Укргазбанк» правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №419-ф/07, відповідно до якого ОСОБА_1 (позичальник) отримав у ВАТ «АБ «Укргазбанк» кредитні кошти у розмірі 180000,00 доларів США, з кінцевим строком повернення кредиту та сплати відсотків - до 19.11.2019 року, зі сплатою 13,5% річних.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.04.2015 у цивільній справі №753/2516/15 позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» 93147,68 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.01.2015 становить 1 469 870 грн. 39 коп., а також 74 621,27 грн., судові витрати в сумі 3 654,00 грн.

Рішення набрало законної сили 04.12.2015 та на його виконання 09.12.2015 видані судом виконавчі листи.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У позовній заяві представник позивача зазначає, що на даний час рішення суду не виконано та пред`явлено його до виконання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення та надати докази на підтвердження належного виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У постанові від 28.03.2018 Великої Палати Верховного суду у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-п (провадження № 14-154це18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2015 році зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до дати виконання рішення суду.

Такої ж позиції дійшов Верховний суд у постанові від 08.11.2019 по справі № 127/15672/16-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах №910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Враховуючи, що рішення суду є обов`язковим, відповідача, та з огляду на те, що ОСОБА_1 порушив грошове зобов`язання з виплати суми заборгованості, та не виконав рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28.04.2015, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

У відповідності до ст. 625 ЦК України підлягає стягненню з відповідачазаборгованість у вигляді 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, 3% річних з непогашеної суми основного боргу за розрахунковий період з 01.11.2018 по 09.11.2021, що становить 218 641,26 грн.

У постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Аналогічні за змістом висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши наданий розрахунок заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем 3% річних, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, а тому вони вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, що був сплачений позивачем при звернені до суду у розмірі 3279,61 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 543, 625 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ: 23697280, місцезнаходження за адресою: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) заборгованість в розмірі 218 641, 26 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3279,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 08 серпня 2022 року.

Суддя: