Ухвала суду № 105601488, 05.08.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 серпня 2022 рокуСправа №160/9299/19Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 - представника позивача Горра Людмили Євгенівни про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 - представника позивача Горра Людмили Євгенівни про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності.

Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.

Заява ОСОБА_1 - представника позивача, в частині обґрунтування вимог містить образливі та неприпустимі нецензурні висловлювання, зокрема, на сторінках 4 - 6 заяви, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, зокрема, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду та суддів даного суду.

Відповідно до частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Застосування позивачем образливих висловлювань по тексту заяви, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, суд розцінює, як зловживання процесуальними правами.

Суд зазначає, що така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування, в першу чергу, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами, тощо).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 5 статті 44 КАС).

На переконання суду, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню.

При цьому, обґрунтування вимог представника позивача зводяться лише до образливих тверджень на адресу суду та суддів.

Обґрунтування своїх вимог з використанням наведених представником позивача висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Суд зазначає, що з метою уникнення дискредитації суду та суддів, учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №9901/34/19.

При цьому, дії учасників справи, які мають ознаки неповаги до суду чи судді можуть бути підставою для застосування до них заходів процесуального примусу передбачених статтею 145 КАС України, зокрема, при подібних обставинах такі заходи були застосовані колегією суддів в ухвалі Верховного Суду від 08 січня 2019 року у справі №826/3515/18.

З огляду на викладене, вчинення представником позивача таких дій суд визнає як зловживання процесуальними правами та застосовує, зокрема, наслідки, передбачені частиною 3 статті 45 КАС.

Згідно із частиною 3 статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про повернення без розгляду заяви представника позивача.

Керуючись ст. 44, 45, ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства, дії ОСОБА_1 - представника позивача, при поданні заяви в порядку статті 382 КАС України у справі №160/9299/19.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі повторного зловживання процесуальними правами, до неї будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені статтею 145 КАС України.

Заяву ОСОБА_1 - представника позивача Горра Людмили Євгенівни про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська