Рішення № 105601486, 03.08.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року Справа № 160/8538/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2022 року №3829338/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №13 від 10.02.2022 року, складену ТОВ «Кристал Текс» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 14.02.2022 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення з огляду на наступне. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган, не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій ТОВ «Кристал Текс» на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 року. Проте спірне рішення від 21.02.2022 року №3829338/41557424 містить загальне твердження: «підставою для відмови визначено - надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше.». Не є зрозумілим, які саме документи із наданих до пояснення складені з порушенням законодавства, та яким чином ризиковість платника податків є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Позивач скористався адміністративним оскарженням та подав скаргу, яка була залишена відповідачем-2 без задоволення, а рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної без змін. Позивач зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, який повинен бути скасованим в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.07.2022 року до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Отже, враховуючи викладене, зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично суд бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийняття рішень про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Кристал Текс» про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими та задоволенню не підлягають повністю.

До суду 11.07.2022 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, щодо відповідно до інформаційних баз ДПС, ТОВ «Кристал Текс» з 03.03.2022 р. перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області (м.Львів) у 65 стані (платник з наступного року (основне місце обліку). Платником подані до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкову накладну №13 від 10.02.2022 р. на загальну суму 27 000 грн., у т.ч. ПДВ 4 500 грн. з поставки ТМЦ (Синтетичний органічний кислотний барвник Neocron Black АMR у кількості 100 кг) на ТОВ «VLADI» (код ЄДРПОУ 31236643). Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація вищезазначеної податкової накладної зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 р., у зв`язку з не наданням повного пакету документів, а саме: відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ за період з червня 2020 р. до лютого 2022 р. (відсутні договір оренди складського приміщення, акт приймання-передачі приміщення, акти наданих послуг оренди складський приміщень за період з червня 2020 р. до лютого 2022 р., банківські виписки тощо). Відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення від 21.02.2022 року №3829338/41557424 діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів.

Щодо зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, відповідач-1 зазначив, що суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкові накладні, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. З огляду на викладене, відповідач-1 також просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

14.07.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що дійсно рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2021 року №29172 ТОВ «Кристал Текс» було віднесено до відповідності платника податків на додану вартість критеріям ризиковості, у зв`язку з тим, що аналіз наявної податкової інформації свідчить про неможливість формування податкового кредиту без реального здійснення господарської операції, тобто на підставі податкової інформації станом до 19.11.2021 року. Станом на час звернення до суду, вищезазначене рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості оскаржується в Дніпропетровському окружному адміністративному суді (справа №160/5319/22). Тобто, включення платника податків до переліку ризиковості є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, проте питання її реєстрації та/чи відмови має розглядатися за результатами розгляду пояснень та документів наданих платником. Так винесення рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості не є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних. Також аналіз правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. З цих підстав позивач просить суд позовні вимоги задовільнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424) зареєстровано 01.09.2017 року, та відомості про підприємство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 20.15 виробництво добрив і азотних сполук; 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 25.94 виробництво кріпильних в ґвинтонарізних виробів; 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Так, між ТОВ «VLADI» (покупець) та ТОВ «Кристал Текс» (постачальник) було укладено договір №1 від 14.09.2017 року, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору здійснювати постачання покупцеві хімічної продукції (товар),а покупець зобов`язується прийняти його та сплачувати на умовах, вкладених в договорі.

Згідно з п.2.1 договору покупець замовляє товар письмово чи усно з розшифровкою асортименту та кількості.

Поставка кожної партії товару здійснюється протягом 2 календарних днів з дати оплати згідно з п.4.3 договору. Доставка товару здійснюється із залученням служб доставки на адресу, вказану покупцем за рахунок покупця (пункт 2.3 договору).

Відповідно до п.4.2 договору оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Покупець здійснює попередню оплату за товар в розмірі 100% згідно з рахунками постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункти 4.3, 4.4 договору).

Між сторонами договору складено та підписано видаткову накладу №41 від 10.02.2022 року, відповідно до якого ТОВ «Кристал Текс» відвантажило ТОВ «VLADI» товар: синтетичний органічний кислотний барвник Neocron Black AMR, в кількості 100 кг на загальну суму 27 000 грн., в тому числі ПДВ 4 500 грн.

Доставка товару здійснено із залученням служби доставки «Нова пошта» відповідно до квитанції №59000793034143.

Судом також встановлено, що 14.02.2022 року позивачем було подано на реєстрацію податкову накладну №13 від 10.02.2022 року по взаємовідносинам з TOB «VLADI» на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 27000 грн., в ЄРПН зареєстровано за №9029389822.

Згідно з отриманою квитанцією №9029389822 від 14.02.2022 року податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК Україниреєстрація ПН/РК від 10.02.2022 року №13в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.». «Додатково повідомлено: показник «D» = .9492%, «P» = 0.».

Позивачем 17.02.2022 року було подано пояснення та надано відповідні копії документів. Поясненнями було додатково повідомлено що 10.02.2022 р. в межах договору №1 від 14.09.2017 р. ТОВ «Кристал Текс» відвантажило ТОВ «VLADI» товар Neocron Black AMR (код УКТЗЕД 3204 16 00 00) 100 кг за видатковою накладною №41 на суму 27 000 грн. Було виписано податкову накладну №13 від 10.02.2022 р. Доставку здійснено із залученням служби доставки «Нова пошта» (квитанція № 59000793034143 від 10.02.2022 р.). Оплату за товар наразі не здійснено. 14.02.2022 р. реєстрацію податкової накладної №13 від 10.02.2022 р. було зупинено за квитанцією №9029389822. Товар Neocron Black AMR (код УКТЗЕД 3204 12 00 90) було придбано у постачальника Colourtex Іndusties Ltd, India за контрактом №1-10/UKR від 01.11.2017 р. ВМД №216716 від 16.06.2020 р. Інвойс №ЕІЗ80014659 від 16.05.2020 р. оплачено 16.03.2020 р. Доставку товару здійснено ТОВ «Ламан Шипінг» в межах договору №35521 від 20.12.2017 р. Товар ТОВ «Кристал Текс» зберігається на складі за адресою: м.Дніпро, вул.Роз`їзна, 26б.

За результатами розгляду пояснень до документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення №3829338/41557424 від 21.02.2022 року про відмову в реєстрації зазначеної податкової декларації.

Судом встановлено, що позивач звернуся зі скаргою до ДПС України, в якій просив рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.02.2022 року №3829338/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 року скасувати, а дану податкову накладну зареєструвати.

Рішенням відповідача-2 від 31.05.2022 року №10704/415574242 скарга, подана позивачем залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Згідно з пунктом201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою КМУ № 1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимогЗаконів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

В силу пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165(далі- Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Так, позивачем з поясненнями надано документи на підтвердження походження товару, який згодом був поставлений ним та відображений в податковій накладній №13 від 10.02.2022 року.

Суд також зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такої спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача-1 ризиків.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18 та від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженийНаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 р. № 520(далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленомустаттею 42 ПК України(пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п.4).

Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9 та 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п.12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, та від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Як було зазначено вище, позивачем 17.02.2022 року було подано пояснення та надано відповідні копії документів, зокрема договори, квитанції, інвойси, додаткові угоди, податкові накладні, видаткову накладку, накази, тощо.

Разом із тим, оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено в реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу надано копії документів, складених із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація» вказано: «ризикові операції та інше.».

З тексту спірного рішення видно, що воно містить лише загальне твердження: «надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства», проте, попри наявність у встановленій формі рішення уточнюючої графи «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)», вказано: ризикові операції та інше. Так, відповідачем-1 не зазначено, які саме з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства та у чому полягає таке порушення. Суд зазначає, що включення платника податків до переліку ризиковості є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, проте питання її реєстрації та/чи відмови має розглядатися за результатами розгляду пояснень та документів наданих платником.

Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, які, на думку відповідача, складені із порушенням законодавства, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 року.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що спірне рішення Комісії є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18).

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від06.03.2018 року у справі № 826/4475/16.

Згідно з правовою позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі №1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної та не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення її реєстрації призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, складених відповідно до норм законодавства, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладеної.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2022 року №3829338/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №13 від 10.02.2022 року, складену ТОВ «Кристал Текс» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 14.02.2022 року, суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв`язанні спорів, пов`язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №13 від 10.02.2022 року, складену ТОВ «Кристал Текс» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 14.02.2022 року.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В силу ч.9ст.139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

За змістом частини 9статті 139 КАСпри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Так, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Судом встановлено, між адвокатом Алістратовою О.І. та ТОВ «Кристал Текс» було укладено угоду про надання правової допомоги від 01.06.2022 року

Відповідно до п.2 угоди про надання правової допомоги від 01.06.2022 року, предметом дійсної угоди є надання захисником правової допомоги, здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво клієнта з будь-яким статусом останнього у Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо оскарження Рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема №3829338/41557424 від 21.02.2022 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 р.

Згідно з п.4 угоди розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо) за правові послуги захисника, відповідно дост.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначаються за домовленістю між захисником та клієнтом, та виплачуютьсяклієнтом захиснику згідно з актом виконаних робіт.

Розмір, порядок обчислення і внесення (авансування) клієнтом фактичних видатків/витрат, пов`язаних з виконанням доручення захисником, проводиться при укладанні угоди, у випадку понесення додаткових витрат, які сторони узгоджують додатково, мають бути сплачені окремо. Загальний розмір гонорару становить 25 000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2022 року адвокатом Алістратовою О.І. надано наступні послуги на загальну суму 5000 грн., що включає:

1) усна консультація та роз`яснення клієнту порядку та строків судового порядку щодо оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №3829338/41557424 від 21.02.2022 р. - 1 година, вартість 1 000 грн.;

2) надання юридичної оцінки наданих клієнтом документів - 1 година, вартість 1 000 грн.;

3) підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 3 години, вартість 3 000 грн.

16.06.2022 року між адвокатом Алістратовою О.І. та ТОВ «Кристал Текс» було укладено Додаткову Угоду №1 до угоди про надання правової допомоги наступного змісту:

Сторони, прийшли до згоди викласти п.4 Угоди в наступній редакції.

«4. Розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума оплата) і внесення (оплата за результатом) за правові послуги Захисника, у відповідності зі ст.30 Законом України від 05 липня 2012 року №5076-ІV «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначаються за домовленістю між Захисником та Клієнтом, та виплачується Клієнтом Захиснику, згідно Загального Акту виконаних робіт (шляхом складання сум гонорару всіх Актів виконаних робіт за судовими процесами предметом спору яких є рішення контролюючого органу, визначені в п.2 Угоди), на підставі виставленого рахунку, протягом 5 (п`яти) банківських дня після його підписання, але не раніше набрання чинності судових рішень.

Розмір, порядок обчислення і внесення (авансування) Клієнтом фактичних видатків/витрат, пов`язаних з виконанням доручення Захисником, проводиться при укладанні Угоди, у випадку понесення додаткових витрат, які Сторони узгоджують додатково, мають бути сплачені окремо.

Загальний розмір гонорару визначається шляхом складання сум гонорару за всіма Актами наданих послуг по судовими процесами, предметом спору яких є рішення контролюючих органів, визначені в п.2 Угоди.». Інші умови Угоди про надання правової допомоги залишити без змін.

Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того,чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2ст.126 КАС України).

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі №280/2635/20.

Таким чином, вищезазначеними документами, копії, яких наявні у матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та право на їх стягнення з відповідачів.

Окрім того, відповідно до ч.7ст.134 КАС України,обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач-1 в додаткових письмових поясненнях по справі зазначив, що відсутні підстави для стягнення судових витрат на правову допомогу, оскільки витрати не доведені документально, а предмет позову є не новим, відтак сума заявлених витрат не співмірна зі складністю справи.

Суд також зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. не є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Враховуючи, викладене, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в розмірі 3 000 грн. (підготовка та подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 3 години, вартість 3 000 грн.).

Згідно ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 2 481 грн. підлягає поверненню позивачу разом із витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., що разом складає 5 481 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2022 року №3829338/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 10.02.2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №13 від 10.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 14.02.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" (вул.А.Манастирського, буд.2, кв.20, м.Львів, 79066, код ЄДРПОУ 41557424) судові витрати по справі у розмірі 2740,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Текс" (вул.А.Манастирського, буд.2, кв.20, м.Львів, 79066, код ЄДРПОУ 41557424) судові витрати по справі у розмірі 2740,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма