Ухвала суду № 105599714, 02.08.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/16575/22

Провадження № 1-кс/947/7195/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022160000000441 від 28.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022160000000441 від 28.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за фактом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений слідством час та місці, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник корисливий умисел на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статті через державний кордон України до Придністровської Молдавської республіки з метою незаконного збагачення.

З метою реалізації свого прямого умислу на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці залучив до вчинення злочину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомивши останнім план вчинення злочину, після чого, останні надали свою згоду на його вчинення.

Однак, зазначені незаконні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 були викриті працівниками правоохороних органів. За підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КПК України, було затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . З метою переслідування підозрюваного та збереження речових доказів, в період часу з 23 години 44 хвилини 28.07.2022 року по 00 годину 42 хвилини 29.07.2022 року, було проведено обшук автомобіля марки ВАЗ 2125, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував біля с. Цабове, Кодимської громади, Подільського району, Одеської області та яким керував ОСОБА_6 .

В ході проведення обшуку вказаного автомобіля виявлено та вилучено: 1) мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI 6 А», imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , з номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; 2) мобільний телефон марки «Samsung», imei1: НОМЕР_6 ; 3) мобільний телефон марки «ZTE» в корпусі синього кольору; 4) автомобіль марки ВАЗ 2125, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В подальшому, вищевказані речі та документи було визнано речовими доказами та винесено відповідну постанову від 29.07.2022 року.

Таким чином, з метою збереження вилученого майна, яке визнано слідчим речовими доказами, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотання про арешт майна.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Разом з тим, від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності.

Власник майна про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, до судового засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про арешт майна за даної явки.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріалами клопотання підтверджено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. З метою переслідування підозрюваного та збереження речових доказів, в період часу з 23 години 44 хвилини 28.07.2022 року по 00 годину 42 хвилини 29.07.2022 року, було проведено обшук автомобіля марки ВАЗ 2125, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував біля с. Цабове, Кодимської громади, Подільського району, Одеської області та яким керував ОСОБА_6 . В ході проведення обшуку вказаного автомобіля виявлено та вилучено речі, переляк яких міститься в протоколі обшуку та сам автомобіль.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.08.2022 року надано дозвіл на проведення вказаного невідкладного обшуку.

Слідчим суддею встановлено, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, встановлених ч.1 ст. 98 КПК України.

Викладене також підтверджується постановою слідчого про визнання речових доказів від 29.07.2022 року, яка долучена до матеріалів клопотання, та відповідно до якої вилучені речі визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речового доказів якими вилучений телефон, який має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: «Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , здійснюються на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих засобів».

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022160000000441 від 28.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороноюкористування,володіння тарозпорядження на майно, яке виявлено та вилучено 28.07.2022 року в ході проведення обшуку автомобіля марки ВАЗ 2125, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував біля с. Цабове, Кодимської громади, Подільського району, Одеської області, а саме: 1) мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI 6 А», imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , з номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; 2) мобільний телефон марки «Samsung», imei1: НОМЕР_6 ; 3) мобільний телефон марки «ZTE» в корпусі синього кольору; 4) чорнові записи; 5) автомобіль марки ВАЗ2125, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з подальшим зберіганням,в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року № 1104.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1