Рішення № 105599111, 15.06.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 945/1951/20

Провадження № 2/752/1920/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 червня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що позивачу стало відомо, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. від 09.11.2020 року ВГІ №63553977 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4648 від 21.10.2020 року, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Г.В про стягнення на користь відповідача 1 528 902 грн.

Зазначений виконавчий напис нотаріуса позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки розмір заборгованості, зазначений у виконавчому написі нотаріуса, позивач категорично не визнає.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року згадану цивільну справу направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва. Поряд із цим, 24 листопада 2020 року заяву про забезпечення позову також направлено за підсудністю.

25 січня 2021 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою заяву задоволено та зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим 21.10.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., зареєстрований в реєстрі за номером 4648.

26 січня 2021 року ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням дати підготовчого засідання.

01 березня 2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, зокрема позивач просить суд стягнути із відповідача 6409,51 грн. як майно (грошові кошти), що набуті відповідачем без достатньої правової підстави, тобто в порядку ст. 1212 ЦК України.

Крім того, позивач звертає увагу суду і на факт того, що в Миколаївському районному суді Миколаївської області на теперішній час (та на час винесення суперечливого виконавчого напису) знаходиться на розгляді цивільна справа №487/3807/18 за позовом АТ «Альфа Банк» (правонаступник ПАТ «Укрсобанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості за договором кредиту №640/98-САФ03.16-2 від 15.11.2006 року.

23 червня 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідача до заяви позивача про збільшення позовних вимог, якими відповідач не визнає вимого про стягнення грошових коштів у сумі 6409,51 грн. в порядку ст. 1212 ЦК України, оскільки згадана стаття може застосуватись у випадку, коли правова підстава набуття майна (грошових коштів) в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору. Оскільки кредитний договір чинний, зобов`язання позивача перед банком не виконанні, тому відсутні підстави вважати, що правова підстава для набуття банком зазначений грошових коштів у встановленому законом порядку скасована.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2022 року заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі прийнято до розгляду.

15 червня 2022 року підготовче провадження у справі закрито, а справа призначенна до судового розгляду по суті.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач про відкриття провадження в даній справі повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, зокрема ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками та судових повісток про виклик до суду, однак своїм правом на подання відзиву не скористався. А тому суд, керуючись положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиція третьої особи

Треті особи пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавала, при цьому повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином.

У судове засідання, призначене на 15.06.2022р., сторони не з`явились.

Аналіз рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднений Радою суддів України 02 березня 2022 року, надає можливість суду розглянути справу за відсутності сторін, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, враховуючи те, що строки для подання заяв по суті сплинули, позиція сторін відносно заявлених позовних вимог суду відома на підставі заяв, які надійшли до цього часу, а сам позивач зареєстрований та проживає в регіоні де ведуться активні бойові дії, як наслідок можливо припустити, що не має змоги направити до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4648.

Відповідно до змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, нотаріусом запропоновано звернути стягнення на користь «Альфа-Банк», заборгованість, що виникла за Кредитним договором № 640/98-САФ03.16-2 від 15 листопада 2006 року, який укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м, Миколаїв, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . фактичне місце проживання: невідоме, фактичне місце роботи - невідоме. Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» за вказаним кредитним договором є «Альфа-Банк» на підставі Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01 липня 2017 року по 01 липни 2020 року. Сума заборгованості складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту -19510,92 дол. США; - прострочена заборгованість за відсотками та комісією - 34263,52 дол. США; - строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 дол. США; - строкова заборгованість за відсотками га комісією - 117,07 дол. США; - штрафні санкції - 0,00 дол. США; - суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису - 1500,00 гри. Загальна сума заборгованості 53891,51 дол. США (на день вчинення цього напису, згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют 28,37, становить: 1528902,13 грн. та 1500,00 грн.

У подальшому, приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитром Олександровичем відкрито виконавче провадження №63553977 з виконання зазначеного вище виконавчого напису про що винесено постанову від 09.11.2020 року.

Позивач надає звіт про здійснення відрахувань та виплати щодо позивача за період з 01.12.2020 по 22.02.2021 р., які були здійсненні за постановою приватного виконавця Кулініченко Д.О. від 11.11.2020 ВП № 63553977, де зокрема з позивача було утримано грошову суму у розмір 6409,51 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що виконавчий напис нотаріуса виконавчий напис має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, із підстави того, що нотаріусом належним чином не перевірений розмір заборгованості та не встановлені обставини вважати, що вона є безспірною.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з пунктом 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

У відповідності до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, суд без надання позивачем, відповідачем або третьою особою нотаріальної справи, зокрема, оригіналу кредитного договору позбавлений можливості перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Однак, у позові позивач не погоджується з розміром заборгованості, яка указана у спірному виконавчому написі.

Банк не надав до суду належних письмових доказів розміру заборгованості позивача та її складових, що має ґрунтуватись на поданих суду розрахунках суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомостях про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів по рахунку боржника.

Отже, указана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є спірною.

Окрім цього, відповідно до відомостей наявних в ЄДРСР (зокрема ухвала про залишення без руху від 27 серпня 2018 року - посилання https://reyestr.court.gov.ua/Review/76093805), дійсно в провадженні Миколаївського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа про стягнення заборгованості за кредитним договором №640/98-САФ03.16-2, на підставі якого був вчинений виконавчий напис нотаріуса, тобто наявність спору в суді з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, сама по собі виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на суму заборгованості, яка не є безспірною.

За таких обставин, приватним нотаріусом не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким що не підлягає виконанню.

Поряд із цим, позивач заявив вимогу про стягнення із відповідача грошової суми у розмірі 6409,51 грн.

При цьому суд зазначає, що позивач взагалі не надав жодних доказів на підтвердження того, що АТ «Альфа-Банк», як правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк», набув кошти саме в розмірі 6409,51 грн., що стягнуті у виконавчому провадженні №63553977 від 09.11.2020р.

Доказом вказаного факту може бути, наприклад, постанова про розподіл стягнутих коштів у виконавчому провадженні в порядку ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження» або інші докази, які встановлюють факт перерахування саме грошової суми у розмір 6409,51 грн. на рахунки відповідача, а не на рахунок приватного виконавця.

Позивачем не заявлялось клопотання про витребування доказів під час розгляду справи в суді, а тому в задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити за недоведеністю.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1261,2 грн. за подання позовної заяви не майнового характеру до та подання заяви про забезпечення позову, які судом задоволенні, а витрати понесені позивачем у зв`язку із поданою заявою про збільшення позовних вимог віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

2. Визнати виконавчий напис від 21.10.2020 року №4648, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості в розмірі 1 528 902 грн. таким, що не підлягає виконанню.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1261,2 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - Акціонерне Товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ.

Третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Г.В., адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя І. О. Ольшевська