Рішення № 10557894, 29.07.2010, Березанський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-364

2010 р.

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2010 року Березанський районний суд

Миколаївської області

в складі : головуючого судді Дорошенко А.В.

при секретарі Якубець С.В.

з уч. представника позивача Боднарь Р.В.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши в попередньому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом АТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ “Райффайзен Банк Аваль” 14.07.2010 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 28.05.2008р. ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є АТ “Райффайзен Банк Аваль”, було укладено з відповідачкою кредитний договір № 014/08-112/79700 про надання кредиту у розмірі 8900 грн. терміном на 72 місяці з 28.05.2008р. по 28.05.2014р зі сплатою за користування кредитом 27 % річних шляхом повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Проте зобовязання за кредитним договором відповідачкою не були виконані і станом на 16.06.2010р. заборгованість становить 8822,93 грн., де: 8329,58 грн. непогашена сума кредиту, 107,51 грн. несплачені проценти, 385,84 грн. нарахована сума пені за кредитом. Тому позивач просить винести рішення про дострокове розірвання кредитного договору, стягнути з відповідачки 8822,93 грн.; витрати по оплаті держмита в сумі 88,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн..

На попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала в повному обсязі.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачкою відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України 28.05.2008 р. укладено кредитний договір № 014/08-112/79700, згідно якого банком надано відповідачці кредит за цільовим призначенням в сумі 8900,00 грн. строком на 72 місяці з кінцевим строком погашення кредиту 28.05.2014р. зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 27 % річних за користування кредитом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобовязання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обовязок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання.

Крім того, відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Згідно ст.66 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції Закону від 20.09.2001 р.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України “Про кредитування” № 246 від 28.09.1995 р., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобовязання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення “Про кредитування” передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Враховуючи, що відповідачкою прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та заборгованості по відсоткам за користування кредитом, підлягають задоволенню.

Згідно п.1.3 умов надання кредиту, у випадку прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань, передбачених положеннями договору, позичальник повинен виплачувати банку пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до розрахунку заборгованості підлягає стягненню з відповідачки 8822,93 грн., в т.ч.:

- непогашена сума кредиту 8329,58 грн.,

- - несплачені проценти 107,51 грн.,

- - нарахована сума пені за кредитом 385,84 грн..

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки неповернення відповідачкою кредиту завдає шкоди позивачу, вимоги позивача про дострокове розірвання договору кредиту підлягають задоволенню.

Таким чином, визнання відповідачкою предявленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки судові витрати, понесені позивачем за сплату держмита при подачі позовної заяви та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги АТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати договір кредиту № 014/08-112/79700, укладений 28 травня 2008 року між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, транз/рахунок 29090312 в “Райффайзен Банк Аваль”, ідентифікаційний код 24779442, МФО 326182 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором - 8822 (вісім тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 93 коп., в т.ч. непогашена сума кредиту 8329,58 грн., несплачені проценти 107,51 грн., нарахована сума пені за кредитом 385,84 грн.; а також судові витрати в сумі 208,23 грн., в т.ч. по оплаті державного мита в сумі 88,23 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, зазначений вище, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: