Рішення № 105562069, 03.08.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

03.08.2022Справа № 910/4603/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/4603/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОММАРКЕТ» (ідентифікаційний код 4072585; 27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ вул. Грушевського Михайла, буд. №37, кв. 35; e-mail: tovavtoprommarket@gmail.com )

до акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; e-mail: uz@uz.gov.ua)

про стягнення 99 906,76 грн,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОММАРКЕТ» (далі - Товариство, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця, відповідач) про стягнення 99 906,76 грн за поставку за договором від 10.12.2021 №ПР/НХ-21762/НЮ (далі - Договір).

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 10.12.2021 Залізницею в особі начальника структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Придніпровська залізниця» та Товариством укладено Договір;

- на виконання Договору та Специфікації поставлено товар відповідно до видаткової накладної від 31.12.2021 №81 та товарно-транспортної накладної від 31.12.2021 №Р81;

- приймання товару здійснювала працівник відповідача товарознавця Тищенко А.Б., яка діяла відповідно до довіреності від 31.12.2021 №589;

- відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних дана податкова накладна зареєстрована 14.01.2022 в ЄРПН за №9418486490;

- відповідачу було роз`яснено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість та надає можливість віднести суму сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту, і зазначення сторонами спору в укладеному сторонами Договорі; обов`язок позивача надати податкову накладну не має наслідком зміну характеру правовідносин з податкових на господарські, а також наявність/відсутність у відповідача можливості розпорядження податковим кредитом, не стосується господарських відносин, що склалися на підставі укладеного сторонами спору Договору;

- відповідно до домовленостей, покупець мав сплатити вартість поставленого товару до 08.03.2021 включно (пункт 6.4 Договору);

- у свою чергу, покупець на час пред`явлення позову розрахунок у повному обсязі не провів;

- з підстав прострочення оплати крім суми боргу 90 465, 84 грн (разом із ПДВ, сума без ПДВ складає 75 388,20 грн, сума ПДВ - 15 077,64 грн) позивач просить стягнути пеню у розмірі 2 416,55 грн, втрати від інфляції - 7 002,06 грн і відсотки за користування чужими грошовими коштами - 22,31 грн, а також судові витрати - судовий збір 2 481 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/4603/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

27.06.2022 позивач подав суду письмові пояснення відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

06.07.2022 відповідач подав суду докази направлення відзиву на електронну адресу позивача, водночас до суду такий відзив від Залізниці не надходив.

14.07.2022 позивач подав суду відповідь на відзив.

22.07.2022 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021 Товариством (постачальник) і Залізницею (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є поставка постачальником покупцю запасних частин до автомобільної та автотракторної техніки (далі - товар) згідно із специфікацією №1 (додаток №1). Рік виготовлення - 2021 (пункт 1.1. Договору);

- датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару (пункт 4.6. Договору);

- загальна сума Договору складає 95 930,70 грн, з урахуванням ПДВ 20 % 15 988,45 грн (пункт 5.2. Договору);

- постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує товар, визначений в кількості та за цінами, які зазначені у специфікації №1 (додаток №1), що додається до Договору та є його невід`ємною частиною, на умовах поставки на склад покупця DDP [Інкотермс у редакції 2010 року] (пункт 6.1. Договору);

- розрахунок за поставлений товар здійснюється таким чином: 100% перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 6.3. Договору);

- із контрагентами - платниками ПДВ покупець здійснює оплату за поставлений товар по факту постачання товару на підставі підписаних актів приймання-передачі товару на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. На підтвердження реєстрації постачальник протягом 3 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних направляє квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на електронну адресу покупця, яка вказана в договорі у розділі «Реквізити сторін».

Якщо постачальник не зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову/і накладну/і, незалежно від причин такої не реєстрації, несвоєчасної реєстрації чи реєстрації податкової/их накладної/их з помилками, строк оплати за отримані покупцем товари починає свій перебіг з дня реєстрації постачальником податкової/их накладної/их в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстрації коректної податкової/их накладної/их. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару (пункт 6.4. Договору);

- термін дії Договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2021 (пункт 14.1. Договору).

Сторонами також було підписано специфікацію №1 (далі - Специфікація).

Договір і Специфікацію підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україна) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору та Специфікації Товариством було поставлено Залізниці товар на суму 90 465,84 грн, у тому числі ПДВ - 15 077,64 грн, що підтверджується такими документами:

- видатковою накладною від 31.12.2021 №81;

- товарно-транспортною накладною від 31.12.2021 №Р81.

Вказані документи підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печаткою позивача.

Факт отримання товару повноважним представником Залізниці підтверджується довіреністю від 31.12.2021 №589 на отримання матеріальних цінностей, копія якої долучена до матеріалів справи.

Також, позивачем було виставлено рахунок на оплату по замовленню від 31.12.2021 №97 на суму 90 465,84 грн, у тому числі ПДВ - 15 077,64 грн.

На виконання пункту 6.4. Договору Товариством складена податкова накладна №13 та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 31.12.2021.

Позивач вказує, що відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказана накладна зареєстрована 14.01.2022.

З огляду на викладене, на думку Товариства, Залізниця повинна була сплатити заборгованість за отриманий товар до 08.03.2021 включно.

Відповідач у вказаний строк вартість товару не оплатив, у зв`язку з чим позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 7 002,06 грн інфляційних втрат, 22,31 грн штрафних санкцій за користування грошовими коштами та 2 416,55 грн пені.

У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема вказуючи на те, що строк оплати не настав, оскільки податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних

Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; поставка товару; неоплата товару відповідачем; настання строку оплати.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; рахунок-фактура; видаткова накладна; товарно-транспортна накладна; довіреність на отримання матеріальних цінностей; квитанція реєстрації податкової накладної.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Слід зазначити, що сторонами було чітко узгоджено у пункті 6.4 Договору строк оплати товару, враховуючи те, що позивач є платником ПДВ.

З квитанції, поданої позивачем, як доказ реєстрації податкової накладної вбачається, що документу присвоєно реєстраційний номер 9418486490, водночас у графі «результат обробки» вказано таке: «Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

Отже, в силу приписів пункту 6.4 Договору строк оплати за поставлений товар не настав.

Позивачем не подано документального підтвердження реєстрації податкової накладної, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості товару.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач, укладаючи Договір, погодився з особливим строком оплати товару, враховуючи те, що постачальник є платником ПДВ.

Твердження позивача про те, що умовами господарського договору не можуть регулюватися податкові відносини, є безпідставними, оскільки сторони не регулювали податкові відносини, які регулюються Податковим кодексом України, а лише визначили строк оплати з урахуванням дати реєстрації податкової накладної.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Оскільки, позивачем не доведено прострочення виконання зобов`язання зі сторони відповідача, то відсутні підстави для стягнення пені, інфляційних втрат і відсотків за користування грошовими коштами.

Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, які викладені у позові, письмових поясненнях, тощо, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні позову слід відмовити.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОПРОММАРКЕТ» (ідентифікаційний код 4072585; 27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ вул. Грушевського Михайла, буд. №37, кв. 35; e-mail: tovavtoprommarket@gmail.com) до акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; e-mail: uz@uz.gov.ua) про стягнення 99 906,76 грн відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.08.2022.

Суддя Ігор Курдельчук