Вирок № 105560018, 03.08.2022, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/734/21

Провадження № 1-кп/364/12/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2022 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.,

прокурора Бобраніцького О.А.,

захисника обвинуваченого Поліщука А.Р.,

представника потерпілої сторони Валенкевич Н.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника Білоцерківського районного сектору № 1 Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області Коротун І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Завадівка, Володарського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, який в період з 09.11.2015 року по 01.12.2020 року, займав посаду сільського голови Завадівської сільської ради Володарського району Київської області (код ЄДОРОУ 04357880, адреса: Київська область, Володарський район, с. Завадівка, вул. Шкільна, 30) та був службовою особою і у відповідності до ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року (із змінами та доповненням), головною посадовою особою територіальної громади та будучи в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою, уповноваженою на здійснення адміністративно-господарських та організаційно- розпорядчих функцій, визначених ч. 4 ст. 42 Закону, відповідно до якої сільський голова зокрема:

-забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

-підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

-здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

-скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесії ради і головує на пленарних засідань ради;

-забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цивільних програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти до їх виконання;

-є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою,

виник злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме незаконного отримання надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи з бюджету Завадівської сільської ради Володарського району Київської області, в період з січня 2020 - по грудень 2020 року.

Так встановлено, що відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області «Про умови оплати праці працівників сільської ради» № 09-0І-VІІ від 09.11.2015 року сесією депутатів Завадівської сільської ради прийнято, серед інших, наступні рішення:

-пункт 3 вищевказаного рішення - «посадовий оклад сільському голові встановити у відповідності до схем посадових окладів згідно з додатком 54 постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» (із наступними змінами)».

-Пункт 4 вищевказаного рішення - «Посадовий оклад сільському голові встановити у відповідності до схем посадових окладів згідно з додатком 54 постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» (із наступними змінами).

-Пункт 5 вищевказаного рішення - «відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» (із наступними змінами) у межах затверджених видатків на оплату праці голові ради: щорічно надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати».

Інші рішення щодо порядку, умов та розмірів виплат Завадівському сільському голові ОСОБА_1 заробітної плати та інших надбавок сесією Завадівської сільської ради Київської області упродовж 2015-2020 років не приймалися.

Водночас, відповідно до абз. 2 п. 6 Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, р\органів прокуратури, судів та інших органів» № 268 від 09.03.2006 року (із змінами та доповненнями), преміювання голів обласних, районних і районних у міських радах, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Однак, достовірно знаючи, що питання виплати сільському голові Завадівської сільської ради надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи не розглядалося на сесії сільської ради та рішення щодо її виплати не приймалося, сільський голова Завадівської сільської ради ОСОБА_1 не маючи на те відповідних правових підстав, діючи умисно та незаконно, переслідуючи мету привласнення чужого майна, шляхом незаконного отримання надбавки з бюджету Завадівської сільської ради, зловживанням своїм службовим становищем, у невстановлений досудовим слідством час та місці, незаконно склав розпорядження № 01 від 02 січня 2020 року «Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради», відповідно до якого (згідно пункту №3) встановлено надбавку за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи сільському голові, секретарю, головному бухгалтеру у розмірі 50% від середньомісячного окладу.

В подальшому на підставі даного розпорядження № 01 від 02 січня 2020 року ОСОБА_1 нараховано та виплачена надбавка за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи, а саме:

-за січень 2020 року, в сумі 4153,00 грн.;

-за лютий 2020 року, в сумі 4153,00 грн.;

-за березень 2020 року, в сумі 4153,00 грн.;

-за квітень 2020 року, в сумі 4153,00 грн.;

-за травень 2020 року, в сумі 4153,00 грн.;

-за червень 2020 року, в сумі 4305,00 грн.;

-за липень 2020 року, в сумі 4427,00 грн.;

-за серпень 2020 року, в сумі 2213,50 грн.;

-за вересень 2020 року, в сумі 2012,27 грн.;

-за жовтень 2020 року, в сумі 4427,00 грн.;

-за грудень 2020 року, в сумі 183,00 грн.

Тобто, голова Завадівської сільської ради ОСОБА_1 незаконно, зловживаючи своїм службовим становищем, в період з січня 2020 по грудень 2020 року, привласнив чуже майно - кошти з бюджету Завадівської сільської ради, у формі надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи в загальному розмірі 38332 гривні 72 копійки, чим заподіяв майнової шкоди Володарській селищній раді Київської області, яка на даний час є правонаступником Завадівської сільської ради, на вказану суму.

Вищевказані дії ОСОБА_1 , органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 відмовився від показань в силу ст. 63 Конституції України.

Представник потерпілої сторони Володарської селищної ради - Валенкевич Н.І. в судовому засіданні дала покази, що вона працює начальником юридичного відділу Володарської селищної ради Київської області. На початку травня 2021 року в Володарській селищній раді було виявлено порушення фінансування, а саме отримання заробітної плати та преміювання голови сільської ради с. Завадівка в період з 09.11.2015 року по 01.12.2020 року ОСОБА_1 . У межах затверджених видатків на оплату праці голові сільської ради ОСОБА_1 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачувалася у розмірі середньомісячної заробітної плати. Інші рішення щодо порядку, умов та розмірів виплат Завадівською сільською радою Київської області ОСОБА_1 заробітної плати та інших надбавок сесією Завадівської сільської ради Київської області у продовж 2015-2020 років не приймались.

Питання виплати сільському голові Завадівської сільської ради Київської області надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи на сесії сільської ради не розглядалося , та рішення щодо її виплати відповідно не приймалось. З січня 2020 року по грудень 2020 року у Завадівської сільської ради Київської області був окремий бюджет.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що вона обиралася депутатом Завадівської сільської ради Київької області з 1989 року, працювала секретарем сільської ради і головою. Під час роботи головою сільської ради ОСОБА_1 вона була депутатом сьомого скликання депутатів Завадівської сільської ради з 2015 по 2020 рік. Всі сесії вона відвідувала та вела протоколи сесії так як була секретарем. На початку каденції на другій сесії приймались рішення щодо оплати та умови оплати праці працівникам Завадівської сільської ради Київської області. Свідок вказала, що вона не пам`ятає, що приймались інші рішення з приводу оплати праці працівникам Завадівської сільської ради.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дала показання, що вона працює вихователем Завадівського НВК. З 2015 по 2020 рік вона була депутатом Завадівської сільської ради, сесії відвідувала. Вона не пам`ятає чи приймалось рішення щодо оплати прати праці працівникам сільської ради, оскільки пройшов тривалий час. З рішенням сесії знайомилась та ставила підпис.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала показання, що вона працює бібліотекаром, з 2015 по 2020 роки була депутатом Завадівської сільської ради, входила до бюджетної комісії. За рішення голосувала та ставила підписи. Щодо оплати праці працівникам Завадівської сільської ради Київської області рішення приймались, але коли не пам`ятає, і в якому розмірі також.

Свідок ОСОБА_5 суду надав показання, що знає ОСОБА_1 як односельчанина та колишнього голову сільської ради с. Завадівка. Рішення щодо оплати праці сільською радою голові та іншим працівникам приймалось в якому розмірі точно не пам`ятає , але точно приймалося сесією сільської ради с. Завадівка. На першій сесії проголосували за оплату праці працівникам сільської ради. Депутатом був в с. Завадівка на всіх засіданнях, окрім одного коли був в госпіталі. Надбавки передбачались також і за інтенсивність роботи голови, за які голосували на першій сесії.

Свідок ОСОБА_6 суду надав показання, що він проживає в с. Завадівка, був депутатом Завадівської сільської ради з 2015 по 2020 рік. Сесією приймалось рішення про оплату праці працівникам сільської ради с. Завадівка на першій сесії. За інтенсивність праці голови сільської ради рішення щодо надбавок приймалось. На одній сесії приймалося рішення щодо оплати праці . Протокол сесії складав секретар сільської ради або бухгалтерія. На першій сесії він був. Проекти рішень їм зачитували. З яких сум складалась зарплата, оклад і премії обговорювалось на сесії. Коли виконувалась бюджетна частина то і виділялась премія. Те що в протоколі сесії зазначено те і відповідає дійсності так як і протокол сесії, кожен депутат підписував який був присутній на сесії підписував його.

Прокурор у судовому засіданні на доведенність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України посилався на наступні докази, які були оглянуті та досліджені судом в судовому засіданні, а саме:

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112030000090, який вказує, що дані до вказаного реєстру було внесено 08.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (а.к.п. 114);

-заяву від 08.06.2021 № 02-2-/863 яка адресована виконуючому обов`язків начальника Володарського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Місюрі Ярославу, про вчинення злочину (а.к.п. 115-117);

-постанову Білоцерківського РУП ГУНП України в Київській області від 08.06.2021 року про створення групи слідчих для досудового розслідування у кримінальному провадженні (а.к.п. 118);

-постанову Білоцерківської окружної прокуратури від 09.06.2021 року про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні (а.к.п. 119-120);

-постанову Білоцерківської окружної прокуратури від 27.07.2021 року про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні (а.к.п. 121-122);

-протокол І сесії VII скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області від 09 листопада 2015 року (а.к.п. 124-129);

-рішення першої сесії сьомого скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області про підсумки виборів депутатів Завадівської сільської ради та визнання їх повноважень від 18.06.2021 року (а.к.п. 130-131);

-запит від 15.06.2021 року № 19887, який адресований голові Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, щодо надання посадових обов`язків та інструкції сільського голови Завадівської сільської ради в зв`язку з розслідуванням кримінального провадження № 42021112030000090 від 08.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (а.к.п. 132);

-відповідь на запит від 18.06.2021 року № 02-20/964, яка адресована Білоцерківському РУП ГУНП в Київській області щодо посадових обов`язків та інструкції сільського голови Завадівської сільської ради (а.к.п. 133-135);

-запит від 15.06.2021 року № 19886, який адресований голові Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, щодо надання належним чином завірених документів щодо перебування ОСОБА_1 на посаді сільського голови Завадівської сільської ради в зв`язку з розслідуванням кримінального провадження № 42021112030000090 від 08.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (а.к.п. 136);

-відповідь на запит від 18.06.2021 року № 02-20/967, яка адресована Білоцерківському РУП ГУНП в Київській області щодо надання інформації про перебування ОСОБА_1 на посаді сільського голови Завадівської сільської ради (а.к.п. 137-138);

-рішення першої сесії сьомого скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області про підсумки виборів депутатів Завадівської сільської ради та визнання їх повноважень від 18.06.2021 року та доданою до нього присягою посадової особи місцевого самоврядування від 09.11.2015 року яку складав ОСОБА_1 (а.к.п. 139-140);

-відповідь на запит від 23.07.2021 року № 02-20/1414, яка адресована старшому слідчому Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції Жигадло Є. щодо реорганізації юридичних осіб сільських рад та доданим до нього Рішенням першої сесії другого скликання ІІ засідання «Про реорганізацію юридичних осіб сільських рад шляхом приєднання до Володарської селищної ради» від 11 грудня 2020 року з доданими додатками (а.к.п. 141-160);

-клопотання старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 17.06.2021 року про тимчасовий доступ до речей і документів (а.к.п. 161-162);

-ухвала слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про надання тимчасового доступу до речей і документів, а саме: рішення сесії Завадівської сільської ради від 09.11.2015 року № 09-01- VII «Про умови оплати праці працівників сільської ради», розпорядження сільського голови від 02.01.2020 № 01 «Про виплату премій працівникам сільської ради», розпорядження сільського голови від 19.10.2020 № 35 «Про виплату премії працівникам сільської ради», розпорядження сільського голови від 19.10.2020 № 36 «Про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань», розрахунково-платіжна відомість № 01 за жовтень 2020 року (а.к.п. 163-166);

-рішення першої сесії сьомого скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області про умови оплати праці працівників сільської ради від 09.11.2015 року (а.к.п. 167-168);

-розпорядження Завадівської сільської ради Володарського району Київської області від 02.01.2020 року № 01 «Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради» (а.к.п. 169);

-запит від 21.07.2021 року № 24037, який адресований голові Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, щодо надання інформації з приводу прийняття у період з 2019 по 2020 рік рішення Завадівської сільської ради про умови оплати праці працівників сільської ради в зв`язку з розслідуванням кримінального провадження № 42021112030000090 від 08.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України (а.к.п. 170);

-відповідь на запит від 23.07.2021 року № 02-20/1415, яка адресована старшому слідчому Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції Жигадло Є. щодо прийняття у період з 2019 по 2020 рік рішення Завадівської сільської ради про умови оплати праці працівників сільської ради (а.к.п. 171);

-постанову старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київської області від 23.06.2021 року про відібрання зразків почерку та підпису для експертного дослідження з доданим до нього протоколом відібрання зразків для експертного дослідження, які вказують про відібрання зразків підписів у громадянина ОСОБА_7 (а.к.п. 172-173);

-постанову старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київської області від 19.07.2021 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи (а.к.п. 174-176);

-супровідний лист старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області адресований директорові Київського НДЕКЦ МВС України про направлення матеріалів для призначення судово-почеркознавчої експертизи (а.к.п. 177-178);

-висновок експерта від 23.07.2021 № СЕ-19/111-21/34849-ПЧ судово-почеркознавчої експертизи, який вказує, що «Підпис від імені ОСОБА_1 у розпорядженні Завадівської сільської ради Володарського району Київської області №01 від 02.01.2020 року «Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради» в графі «Сільський голова «підпис» ОСОБА_1 », виконаний ОСОБА_1 (а.к.п. 179-185);

-запит від 21.07.2021 року № 24035, який адресований голові Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, щодо надання довідки про отриману та нараховану заробітну плату колишньому голові Завадівської сільської ради ОСОБА_1 за 2020 рік (а.к.п. 186);

-відповідь на запит від 23.07.2021 року № 02-20/1416, яка адресована старшому слідчому Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції Жигадло Є. щодо отриманої та нарахованої заробітної плати колишньому голові Завадівської сільської ради ОСОБА_1 за 2020 рік (а.к.п. 187-188);

-відповідь на запит від 13.07.2021 року № 02-20/1348, яка адресована старшому слідчому Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції Жигадло Є. щодо преміювання та надання надбавок за 2019-2020 роки колишньому голові Завадівської сільської ради ОСОБА_1 з додатками до нього (а.к.п. 189-227);

-архівна довідка видана завідувачем Володарського архівного сектору архівного відділу Білоцерківської районної державної адміністрації № 86 від 06.07.2021 року (а.к.п.228);

-паспортні дані громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.к.п. 229-230);

-вимога про судимість, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказує на відсутність судимостей у громадянина ОСОБА_1 (а.к.п. 231);

-характеристика, видана виконкомом Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22.07.2021 року №87, яка вказує на характеризуючі дані щодо ОСОБА_1 (а.к.п. 232);

-довідка видана КНПВСР Володарська лікарня поліклініка від 22.07.2021 року, яка вказує, що ОСОБА_1 психіатрична та накркологічна допомога не надавалась (а.к.п. 233);

-постонова Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 23.06.2021 року про визнання речовими доказами, яка вказує, що оригінал рішення сесії Завадівської сільської ради від 09.11.2015 року №09-01-VІІ на 2 аркушах, протокол сесії Завадівської сільської ради від 09.11.2015 року на 5 аркушах, оригінал розпорядження Завадівського сільського голови від 02.01.2020 року № 01 « Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради» на 1 аркуші - визнані речовими доказами та зберігаються при матеріалах справи (а.к.п. 234-235).

Оцінивши досліджені письмові докази та показання вказаних свідків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, а лише констатують факт того, що згідно винесеного сільським головою с. Завадівка Розпорядження Завадівської сільської ради Київської області № 01 від 02.01.2020 року «Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради», сільському голові встановлено надбавку за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% від середньомісячного окладу, що випливає із п. 1 Рішення першої сесії сьомого скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області «Про умови оплати праці працівників сільської ради» від 09.11.2015 року № 09-01-VII (а.к.п. 167-168), яким уповноважено голову сільської ради приймати відповідні розпорядження про встановлення посадових окладів, розмір надбавок за вислугу років та визначати умови оплати праці для працівників сільської ради у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів».

Статтею 8 Конституції України гарантовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 62 та ст. 129 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Основними засадами судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Очевидно, що предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні, тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскільки кримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом. Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частиною 4 статті 95 КПК України встановлено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Судом встановлено, що згідно обвинувального акту обвинувачений підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України, а саме, що ОСОБА_1 привласнив чуже майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Склад злочину це сукупність встановлених у кримінальному законі обєктивних та субєктивних ознак, які визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин.

Відповідно до приписів ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, які дані у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах проти власності» у статті 191 КК України, передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало у її законному віданні, тобто таке майно, що знаходиться у неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті на користь інших осіб. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби. Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) може бути лише службова особа.

Таким чином, до обов`язкових ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 191 КК належить:

1) діяння, яке може полягати у привласненні, розтраті та заволодінні чужого майна;

2) спосіб вчинення злочину шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Зловживання слід розглядати, що відповідні повноваження чи можливості використовуються винуватим всупереч інтересам служби.

Суб`єкт злочину, передбачений ст.191 ч. 2 КК України лише службова особа.

Суб`єктивна сторона цього злочину в разі їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем характеризується умисною формою вини та корисливим мотивом.

Що стосується форми способу вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення шляхом привласнення, як зазначено в обвинувальному акті, то суд не погоджується з цим, оскільки привласнення чужого майна - це протиправне та безоплатне вилучення службовою особою майна, яке знаходилось в її правомірному володінні з метою обернення цього майна на свою користь, чи на користь інших осіб, якщо це діяння здійснювалось нею з використанням службових повноважень або службового становища всупереч інтересам служби.

Предметом кримінального праворушення є грошові кошти Завадівської сільської ради у виді надбавки, які обвинувачений, займаючи посаду голови сільської ради, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками, отримав шляхом видання та на підставі відповідного розпорядження про виплату надбавки відносно себе та двох ще працівників апарату сільської ради, а саме секретаря та головного бухгалтера.

Проте, варто зазначити, що вказані грошові кошти, які привласнив обвинувачений, згідно обвинувального акту, належали місцевому бюджету Завадівської сільської ради.

Абзац 2 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09 березня 2006 року передбачає, що преміювання сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, здійснюється у порядку та розмірі, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені у Конституції та законах України.

Так, в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення зазначено, що обвинувачений не маючи на те відповідних підстав, діючи умисно та незаконно, переслідуючи мету привласнення чужого майна, шляхом незаконного отримання надбавки з бюджету Завадівської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем незаконно склав Розпорядження № 01 від 02 січня 2020 року «Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради», відповідно до якого встановлено надбавку за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи сільському голові, секретарю, головному бухгалтеру у розмірі 50 % від середньомісячного окладу.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 встановлено надбавку у межах затвердженого фонду оплати праці, але у відсутність рішення ради про встановлення надбавки. Однак, згідно п. 1 Рішення першої сесії сьомого скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області «Про умови оплати праці працівників сільської ради» від 09.11.2015 року № 09-01-VII (а.к.п. 167-168) голові сільської ради надано право на підставі відповідних розпоряджень встановлювати посадові оклади, розмір надбавки за вислугу років та визначати умови оплати праці для працівників сільської ради у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», що і стало підставою для винесення Розпорядження Завадівської сільської ради Київської області № 01 від 02.01.2020 року «Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради» .

Окрім цього, в заяві Володарської селищної ради Білоцерківського району від від 08.06.2021 року № 02-20/863 «Про вчинення злочину», що на даний час є правонаступником Завадівської сільської ради Володарського району Київської області, що стверджено Рішенням першої сесії восьмого скликання Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 11.12.2020 року № 22-01(ІІ)-VІІІ (а.к.п. 143-152), зазначено, що апаратом селищної ради виявлено нарахування та отримання заробітної плати ОСОБА_1 в супереч Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів». Відповідно є сумнів щодо нарахування заробітної плати у жовтні та листопаді 2020 року, оскільки вбачаються значні розбіжності в її розмірах (а.к.п. 115-116), що суперечить та не відповідає даним зазначених в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення.

Відповіно до ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про надання тимчасового доступу до речей і документів, а саме: рішення сесії Завадівської сільської ради від 09.11.2015 року № 09-01- VII «Про умови оплати праці працівників сільської ради», розпорядження сільського голови від 02.01.2020 № 01 «Про виплату премій працівникам сільської ради», розпорядження сільського голови від 19.10.2020 № 35 «Про виплату премії працівникам сільської ради», розпорядження сільського голови від 19.10.2020 № 36 «Про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань», розрахунково-платіжна відомість № 01 за жовтень 2020 року. Слідчим, клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів якого даною ухвалою задоволено, до матеріалів кримінального провадження не надано доказів законного виконання даної ухвали та законного вилучення вказаних в ухвалі суду документів для приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, що викликає сумніви у суду в законності їх отримання.

Окрім цього, суд не враховує показання свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 оскільки їхні покази не узгоджуються із даними протоколу І сесії VII скликання Завадівської сільської ради Володарського району Київської області від 09 листопада 2015 року.

Отже, обвинувачення не може ґрунтуватися тільки на показах свідків, які не узгоджуються із сукупністю досліджених доказів.

Додержання, закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, передбачені також у п. 18 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

П.2 ч. 1 ст. 284 КПК України вказує, що кримінальне провадження у справі закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

Згідно ч.7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобовязаний ухвалити виправдувальний вирок.

Відповідно до 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, зокрема, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, тому ОСОБА_1 підлягає виправданню.

Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого про визнання речових доказів недопустимими, неналежними та незаконними, яке подане до суду 27.04.2022 року, суд бере до уваги наступне.

Статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до положень ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Натомість, речові докази зазначені захисником обвинуваченого у поданому клопотанні є процесуальними документами, та відповідно до постанови Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 23.06.2021 року, визнані речовими доказами та які на час перебування кримінального провадження в провадженні суду знаходяться на зберіганні при матеріалах справи.

Тож враховуючи вищевикладене, суд встановив відсутність істотного порушення прав та свобод ОСОБА_1 , а відтак і відсутність підстав вважати недопустимими докази, щодо яких заявлено клопотання захисника обвинуваченого.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази повинні зберігатися при матеріалах кримінального провадження.

Так як суд ухвалює вирок про виправдання обвинувачених, то процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України і виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Речові докази по кримінальному провадженню № 420221112030000090 від 08.06.2021 року, а саме:

-оригінал рішення сесії Завадівської сільської ради від 09.11.2015 року № 09-01-VI на 2 аркушах;

-протокол сесії Завадівської сільської ради від 09.11.2015 року № 09-01-VI на 5 аркушах;

-оригінал розпорядження Завадівського сільського голови від 02.01.2020 року № 01 « Про посадові оклади працівників органу місцевого самоврядування Завадівської сільської ради» на 1 аркуші, які зберігаються при матеріалах справи - залишити при матеріалах справах.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Володарський районний суд Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя О. В. Ткаченко