Рішення № 105516557, 28.07.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2022 Справа №607/7571/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участі секретаря судового засідання Бойко А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 08.06.2022 серії БАБ №547039, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 20 400,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що згідно оскаржуваної постанови, 08.06.2022 позивач керуючи транспортним засобом в населеному пункті рухався зі швидкістю 81 км/год, при дозволених 50 км/год, чим порушив п.12.9 б) ПДР України, та керував транспортним засобом без посвідчення водія, так як був позбавлений такого права судом, чим порушив п.2.1 а) ПДР України. Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає, що висновки, зазначені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтвердженні належними та допустимими доказами, оскільки вимірювання швидкості руху відбулося працівниками поліції за допомогою лазерного вимірювача TruCam з рук, а не закріпленого стаціонарно. Крім того, відео з нагрудних камер працівника патрульної поліції не є належним та допустимим доказом в силу того, що відеозапис не є безперервним та реквізити технічного запису суперечать реквізитам зазначеним в оскаржуваній постанові. Таким чином, постанова складена за відсутності належних та достовірних доказів, тому є такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 04.07.2022 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22.07.2022 судом отримано відзив на позов, згідно якого представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки при складанні оскаржуваної постанови інспектор діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. Так, позивач рухаючись в населеному пункті, початок якого позначено дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», перевищив обмеження швидкості 50 км/год встановлені в населених пунктах до скасування дії обмеження дорожнім знаком 5.46 «Кінець населеного пункту». Місце вчинення правопорушення зафіксовано географічними координатами, які переведенні на карту місцевості та показують перебування транспортного засобу саме в межах населеного пункту. Також, у даній справі застосуванню не підлягає ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає автоматичну фото- та відеофіксацію, оскільки постанова стосовно позивача складена за порушення ним безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі. При цьому, лазерний вимірювач TruCam є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- і відеозйомку. Згідно листа ДП «Укрметртестстандарт» прилад належить до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час його експлуатації. Крім того, позивач будучи обізнаний про те, що постановою суду від 20.07.2021, яка залишена в силі апеляційною інстанцією, його позбавлено права керування транспортним засобом на строк 1 рік, в порушення п. 2.1 а) ПДР України 08.06.2022 о 18 год. 01 хв. на а/д М-09 19 км в с. Озерна керував транспортним засобом без посвідчення водія.

В судове засідання 28.07.2022 позивач ОСОБА_1 та представник позивача Василишин К.В. не з`явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 28.07.2022 не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Проте, в судовому засіданні 25.07.2022 представники сторін надали свої усні пояснення.

Зважаючи на встановлені законом строки розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши позовну заяву та наявні у справі докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних міркувань.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.07.2021 у справі №607/11359/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі (1000) однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 28.10.2021 вищевказану постанову залишено без змін.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №547039 від 08.06.2022, ОСОБА_1 08.06.2022 о 18 год. 01 хв. на а/д М-09 19 км в с. Озерна керуючи транспортним засобом «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 81 км/год при дозволених 50 км/год, чим порушив п.12.9 б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП, при перевірці документів було встановлено, що водій позбавлений права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС008352.

На підставі ст.36 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно пункту 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до п. 2.1. а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.126 КУпАП у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, у тому числі за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 12.9 б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однією із обставин, що підлягає обов`язковому встановленню при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст.122 КУпАП щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху є місце вчинення зазначеного правопорушення.

Позивачу ставиться у вину перевищення встановлених обмежень швидкості руху у населених пунктах.

Населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52 (п.1.10 ПДР України).

Інформаційно-вказівні знаки 5.49 «Початок населеного пункту» - найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах та 5.50 «Кінець населеного пункту» - місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах, установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.

Доказуючи правомірність винесеної постанови, відповідач надав суду роздруковану фотокартку лазерного вимірювача швидкості TruCаm Serial No: ТС008352 із зображенням автомобіля «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 , який рухався на автодорозі М-09, 19 км в населеному пункті, а саме в с. Озерна зі швидкістю 81 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год.

З вказаної роздруківки вбачається, що по напрямку зустрічного руху відносно автомобіля позивача, позаду нього встановлений дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту», а саме с. Озерна, що дає підстави вважати перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості у населеному пункті.

Разом з цим, суд не бере до уваги доводи позивача про порушення працівниками поліції процедури вимірювання швидкості руху за допомогою спеціального технічного засобу «TruCam LTI 20/20» виходячи з наступного.

Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20, с/н ТС008352, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Лазерний вимірювач швидкості «TruCam LTI 20/20 ІІ» отримав сертифікат перевірки типу від 26.12.2018 №UА-TR.001 241-18 дійсний до 26.12.2028, згідно якого даний тим засобу вимірювальної техніки відповідає застосовним вимогам Технічного регламенту.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинного до 15.11.2022, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20 ІІ, с/н ТС008352», відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: +- 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Як вбачається з листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів» за №22-38/42 від 03.09.2021, лазерний вимірювач TruCam ІІ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam ІІ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового транспортного засобу, вимірювання швидкості руху транспортного засобу, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.

Тому, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що лазерний вимірювач швидкості TruCam ІІ LTI 20/20, с/н ТС008352 засвідчує порушення швидкісного режиму, є придатним до використання та конструктивно створений для тримання в руках під час вимірювань.

Крім того, в графі №7 постанови «до постанови додаються» вказано відео з нагрудного реєстратора працівника патрульної поліції №474342, номер якого також вказано при перегляді відеозапису в графі ID реєстратора 474342, що спростовує доводи позивача про суперечливість реквізитів технічного запису.

Тобто, оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, що дає можливість прийняття його в якості належного доказу по справі.

Серед іншого, позивач вказує на те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та на момент розгляду справи виконував завдання командування військової частини, що свідчить про правомірне перевищенням ним швидкості руху. Хоча жодного доказу про виконання завдань військового командування позивачем не надано.

Однак, відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 Правил дорожнього руху України можуть лише водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений (п. 3.1. ПДР України).

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 , яким керував позивач належить громадянці ОСОБА_2 та не відноситься до оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, будь-яких проблискових маячків синього або червоного кольору на ньому не було.

У зв`язку з наведеним, позивач не мав законного права відступити від вимог розділу 12 «Швидкість руху» ПДР України та перевищувати швидкість.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснив порушення вимог п.12.9 б) Правил дорожнього руху, а саме 08.06.2022 о 18 год. 01 хв., керуючи транспортним засобом «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 на а/д М-09 19 км в с. Озерна, перевищив максимальну допустиму швидкість руху в населеному пункті за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП та в порушення п. 2.1 а) Правил дорожнього руху керував транспортним засобом без посвідчення водія на право керування, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, прийнятою з повним та всебічним з`ясуванням усіх обставин справи, підстави для її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову слід - відмовити.

Так як рішення ухвалено не на користь позивача, судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМ України №1306 від 10.10.2001, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення БАБ №547039 від 08.06.2022 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання - с. Гайворонка Теребовлянського району Тернопільської області.

Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження - вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.

Рішення складено та підписано 28.07.2022.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук