Вирок № 105516469, 27.07.2022, Галицький районний суд м. Львова

461/830/20

1-кп/461/86/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мисько Х.М.

з участю:

секретаря судового засідання Кухара Р.В.,

прокурора Пастушенка В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дубіцького В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №№12019140050004793 від 22.10.2019 р. про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропних речовин, за невстановлених слідством обставин вступив у злочинну змову з невстановленими особами, з якими спілкувався за допомогою інтернет-месенджеру «Telegram» через канал «AfganShop», при цьому, вказані особи організовували йому постачання психотропних речовин, а ОСОБА_1 їх отримував, фасував у формі «закладок» та збував шляхом їх закладання у різних місцях м.Львова, після чого фотографував місце знаходження вказаних наркотичних засобів та психотропних речовин і відправляв ці фотографії разом з координатами місця закладання невстановленим особам для повідомлення покупців, за що отримував грошову винагороду.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно за попередньою змовою в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, 21.10.2019 р., перебуваючи у парку «Стрийський парк», навпроти будинку № 151, на вул.І.Франка у м.Львові, незаконно придбав невстановлену кількість наркотичного засобу - канабісу, який зберігав при собі з метою подальшого незаконного збуту.

В подальшому, 22.10.2019 р., у невстановлений досудовим розслідуванням час, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у парку «Високий замок», поблизу будинку № 9 «б», на вул.Високий Замок у м.Львові, незаконно збув шляхом закладання на землю під сміття поліетиленового згортку, з подрібненою речовиною рослинного проходження зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта № 3/1430 від 28.11.2019 р., є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 0,77 грам, про що цього ж дня, о 15 год. 08 хв., повідомив невстановлену слідством особу через інтернет-месенджер «Telegram» для подальшого інформування покупця про місцезнаходження вказаних наркотичних засобів.

Продовжуючи свій злочинний умисел на незаконний збут наркотичних засобів, обвинувачений ОСОБА_1 , за попередньою змовою в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, 22.10.2019 р., о 16 год. 18 хв., незаконно зберігав при собі з метою збуту 4 (чотири) згортки полімерних пакетів з пазовим замком з фрагментами речовини рослинного проходження зеленого кольору, яка, відповідно до висновку експерта № 3/1427 від 09.12.2019 р., є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, загальною масою 2,88 грама, які були вилучені працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що викладені у обвинувальному акті. Пояснив суду, що, внаслідок збігу важких сімейних обставин та складних особистих стосунків, не усвідомлюючи неминучість покарання за вказану діяльність, шукаючи заробітку в інтерет-мережі, випадково натрапив на пропозицію щодо збуту наркотичних засобів за певну винагороду. Дійсно, зробв кілька закладок, однак, в подальшому, усвідомивши чим займається, ще до його затримання працівниками поліції, за допомогою інтерет-месенджеру «Telegram», повідомив невстановлених осіб, що відмовляється від збуту наркотичних засобів. Після його затримання працівниками поліції, добровільно видав згортки з накотичною речовиною, що у нього знаходились та активно спрпівпрацював із слідством. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.307 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечних психотронних речовин, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 ,суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Окрім того, суд враховує особу обвинуваченого, який на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував, позитивно характеризується за місцем проживання, співпрацював зі слідством, раніше не судимий, з дитинства хворіє на бронхіальну астму 3-го ступеня, що підтверджується наданими останнім медичними документами.

Виходячи з мети покарання, принципів його справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Частиною 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 те, що він повно і беззаперечно визнав свою вину, що свідчить про його розкаяння, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину Крім того, судом враховується як істотна обставина, що пом`якшує покарання те, що під час широкомасштабної військової агресії російської федерації, проти України, обвинувачений активно займається волонтерською діяльністю, бере активну участь у забезпеченні охорони громадського порядку на території Львівської територіальної громади, сприяє діяльності правоохоронниї органів, є активним учасником Добровольчого формування Залізничного району Львівської територіальної громади «Левандівка», що стверджується довідкою Добровольчого формування Залізничного району Львівської територіальної громади «Левандівка» від 09.06.20232 року, виконує волонтерські функції та поточні доручення керівництва штабу в інтересах забезпечення функціонування та життєдіяльності ДФ Залізничного райрону та інших підрозділів Збройних Сил України, за що відмічений керівництвом Добровооьчого формування відповідною Подякою.

Зазначені обставини в їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості злочину і вказують на безпечність винної особи для суспільства, в зв`язку з чим виправлення даної особи можливе і без призначення йому покарання у виді реального позбавлення волі.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відтак, з урахуванням особи ОСОБА_1 , ступеня тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до своїх дій, факту активного сприяння розкриттю злочинів та інших пом`якшуючих вину обставин, суд дійшов висновку, що покарання у виді позбавлення волі за ч.2 ст. 307 КК України, нижче встановленої санкцією статті з урахуванням ч.1 ст. 69 Кримінального кодексу України буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Також, суд вважає за можливе звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з застосуванням ст. 75 КК України, так як його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства. Одна лише тяжкість скоєного кримінального правопорушення в даному випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства. Суд вважає достатніми підставами для звільнення обвинуваченого від реального відбування покарання те, що він має міцні соціальні зв`язки та репутацію, відтак застосовує відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положення ст. 69 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями інкримінованої йому статті КК України, із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У відповідності до ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням можуть бути призначені також додаткові покарання. Оскільки згідно вказаної статті КК при звільненняі від відбування основного покарання з випробуванням не може бути застосована конфіскація майна, то такий вид додаткового покарання, передбачений санкціями ч. 2 статті 307 КК України до обвинуваченого ОСОБА_1 застосуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути вартість проведення експертизи № 3/1427 від 09.12.2019 р. у сумі 1256,08 грн. та хімічної експертизи № 3/1430 від 28.11.2019 р. в сумі 942,06 грн., на загальну суму 2198, 14 грн. (дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень 14 коп.)

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

Відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання із визначеннм 3 (трьох) років іспитового строку.

Зобов`язати засудженого ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведення експертизи № 3/1427 від 09.12.2019 р. у сумі 1256,08 грн. та хімічної експертизи №3/1430 від 28.11.2019 р. в сумі 942,06 грн., на загальну суму 2198, 14 грн. (дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень 14 коп.)

Речові докази, а саме:

- канабіс, масою, 0,77 грам, канабіс, масою 2.88 грам - знищити;

-мобільний телефон, марки «Meizu m3s, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 - залишити при матеріалах кримінального провадження

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Мисько Х.М.