Рішення № 105498594, 25.07.2022, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1837/21

Провадження № 2/536/152/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Даніліної Ж.О., за участю секретаря Клонової І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчук за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ? ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №95194407000 від 25 лютого 2019 року у сумі 31 070,17 грн, судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 лютого 2019 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (далі ? ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір №95194407000 про надання споживчого кредиту с можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 25 199,00 грн на строк до 25 лютого 2020 року.

Позивач зазначає, що за період користування кредитними коштами, позичальником здійснено часткові платежі погашення основаної суми кредиту, але заборгованість у повному обсязі не погашена, загальна сума якої становить 26 952,18 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) ? 25 199,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги ? 253,18 грн, заборгованість з комісії у сумі 1 500,00 грн. При цьому, позичальник просить стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 1 178,48 грн та інфляційні втрати у сумі 2 939,51 грн.

За твердженнямпозивача правовимоги закредитним договором№95194407000від 25лютого 2019року,укладеним міжПАТ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 на підставідоговору факторингу№147перейшло доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Інвестохіллс Веста»(далі? ТОВ«ФК «ІнвестохіллсВеста»),а відостаннього напідставі договоруфакторингу №26-09/19/2перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 січня 2022 року відкрито провадження у справі №536/1837/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином ? засобами рекомендованого повідомлення поштового зв`язку. При цьому відповідач не повідомив причини неявки, до суду не звертався із заявою про відкладення розгляду справи.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ? ЦПК України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що 25 лютого 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір №95194407000 про надання споживчого кредиту с можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користуванням кредиту відповідно до умов договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що сума кредиту за договором становить 25 199,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3 вказаного договору кредит надається позичальнику для особистих потреб у сумі 24 860,00 грн на придбання товару ? мобільний телефон та у сумі 339,00 грн на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні кредиту.

За умовами пункту 3.6 позичальник зобов`язується повернути кредит, плату за кредит та інші платежі до 25 лютого 2020 року.

Розмір ануїтетного платежу становить 2 100,00 грн з моменту укладення договору до 26 грудня 2019 року, а з 27 грудня 2019 року розмір ануїтетного платежу становить 2 730,00 грн. Процентна ставка за договором встановлюється у розмірі 0,00001 проценти річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін установлюється процентна ставка у розмірі 7,00001 проценти (пункти 3.7-3.10 договору).

ПАТ «УкрСиббанк» виконав свої зобов`язання за договором №95194407000 від 25 лютого 2019 року та виплатив позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 25 199,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №0604007068 від 25 лютого 2019 року.

25 вересня 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір факторингу №147, відповідно до якого АТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №95194407000 від 25 лютого 2019 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

26 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №26-09/19/02, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №95194407000 від 25 лютого 2019 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

На виконання вказаних договорів додано до позовної заяви платіжні доручення, акти приймання-передачі права вимоги та реєстри боржників до вказаних договорів факторингу.

Згідно із пунктами 1, 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі ? ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 512 цього Кодексу).

Положеннями статті 514 ЦК України встановлено обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні. Так, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором №95194407000 від 25 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк».

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором кредиту виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості станом на 15 вересня 2021 року становить 26 952,18 грн з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) ? 25 199,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги ? 253,18 грн та заборгованість з комісії ? 1 500,00 грн.

Крім того, позивач вважає, що позичальником прострочено грошове зобов`язання щодо поверненню кредитних коштів, а тому просить стягнути з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України три проценти річних у сумі 1 178,48 грн та інфляційні збитки у сумі 2 939,51 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу статті 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дочастини 1статті 1048ЦК Українипозикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.

Докази, які б підтверджували часткову або повну сплату заборгованості відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Правом на подання заперечень проти позову та доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідач не скористався.

З урахуванням викладеного, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності заперечень зі сторони відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №95194407000 від 25 лютого 2019 року, у зв`язку із чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 31 070,17 грн є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положеньстатті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ? ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги ? домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

? надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

? складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

? представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано договір №05-03/2021 про надання правової допомоги від 05 березня 2021 року, платіжне доручення №0261660000 від 18 червня 2021 року про оплату 200 000,00 грн на рахунок адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» за договором №05-03/2021, заявку на надання юридичної допомоги №26 від 04 червня 2021 року та витяг з акта № 2 про надання юридичної допомоги від 16 червня 2021 року.

За умовами договору про надання правової допомоги від 05 березня 2021 року передбачено, що клієнт ( ТОВ «Вердикт Капітал») доручає, а адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором. Адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги (пункти 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Пунктом 4.6 вказаного договору передбачено, що сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Заявкою №26 сторони погодили послуги, які вже входять у договір, а також відразу кількість робочого часу, що буде витрачено на надання усної консультації з приводу можливості стягнення боргу в позасудовому порядку ? 1 година в сумі 1 500,00 грн, усної консультації з приводу можливості стягнення боргу в судовому порядку ? 1 година в сумі 1 500,00 грн, надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти ? 3 години в сумі 9 000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу, підготовка та друк необхідних документів ? 4 години у сумі 8 000,00 грн.

Клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Суд зазначає, що справа не представляє складності, а позовна заява виконана у стандартній формі, з урахуванням специфіки звернень до суду ТОВ «Вердикт капітал» і звернень через набуття прав вимоги за кредитними договорами, переважно складається з посилання на норми права, що містяться у постановах суду, а тому на її складання не потребується вказаного часу ? 4 години. Крім того, витрати на підготовку та друк необхідних документів не входять до складу правових послуг.

Надання консультацій з приводу стягнення боргу впродовж 2 годин, при цьому поглибленої письмової консультації по типовій справі у кількості 3 годин, що оцінено загалом в суму 12 000,00 грн, не відповідає розумності, реальності та необхідності, виходячи з позовних вимог про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс» юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 89, 141, 263, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №95194407000 від 25 лютого 2019 року у сумі 31 070,17 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б.

Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено 29 липня 2022 року.

СуддяЖ. О. Даніліна