Рішення № 105497697, 29.07.2022, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/644/22

2/180/295/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Свої вимоги обгрунтовує тим, що 30 липня 2018 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дрябловою Н.Ф. Рішенням Марганецького міського суду від 25 листопада 2021 року вказаний договір було розірвано та скасовано державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Він звернувся до приватного нотаріуса Дряблової Н.Ф. із заявою про реєстрацію за ним права власності на вказану квартиру та отримав відмову, оскільки державна реєстрація права власності допускається виключно з одночасним визнанням рішенням суду речових прав.

Ухвалою від 30 травня 2022 року відкрито провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву, у якій визнала позовні вимоги та просила позов задовольнити.

За результатамирозгляду цивільноїсправисуд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30 липня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно якого ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловою Н.Ф. та зареєстровано у реєстрі за № 910 (а.с.6-7).

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2021 року розірвано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30 липня 2018 року та відмовлено в задоволенні частини позовних вимог щодо скасування державної реєстрації квартири за ОСОБА_2 та реєстрації права власності за ОСОБА_1 . Відмову обґрунтовано тим, що діючий закон не наділяє суд правом реєстрації прав власності на нерухоме майно (а.с.8-11).

ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дряблової Н.Ф. з проханням зареєструвати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із розірванням на підставі рішення суду договору купівлі-продажу вказаної квартири.

Приватним нотаріусом Дрябловою Н.Ф. 28 квітня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у проведенні за ним державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Марганецького міського суду від 25 листопада 2021 року з тих підстав, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Запропоновано звернутися до суду для визнання права власності на вищевказану квартиру (а.с.12).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 ст.26 Закону № 1952-IV в редакції, що діяла на момент подачі позову до суду, передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, ухвалення визначених у ч.3 ст.26 Закону № 1952-IV судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

До такого ж висновку приходить і Верховний Суд в своїй постанові від 18.11.2020 р. у справі №154/883/19.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 року по справі № 180/2557/21 задоволено позовну вимогу про розірвання договору купівлі-продажу квартири, однак не визнано право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про визнання за ним права власності на нерухомість квартиру АДРЕСА_1 , оскільки рішенням суду розірвано договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого відповідач і набула право власності, що зумовлює втрату нею такого речового права та виникнення в неї обов`язку у відповідності до ст.ст.653, 695, 1212, 1213 ЦК України повернути позивачу набуте нерухоме майно, правова підстава набуття якого згодом відпала. Подальша реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності відповідачки на спірну квартиру буде підтверджувати фактично вже неіснуюче її право власності, чим, свою чергу, порушуватиме права позивача як власника згаданої квартири.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачка визнала позов, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету (отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області/ОТГ Марганець/ 22030101; код за ЄДРПОУ 37988155; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податок); МФО 899998; рахунок UA828999980313111206000004565; код класифікації доходів бюджету 22030101) 50 відсотків судового збору, сплаченого 29 квітня 2022 року через АТ КБ «Приватбанк» за квитанцією № 0.0.2529855762.1, а саме 496,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 29 липня 2022 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна