Рішення № 105497594, 25.07.2022, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/367/22

Провадження №2/173/385/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

За участю позивачів : ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2022 року до суду звернулися позивачі, ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2022 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 05.04.2022 року.

22.03.2022 року від відповідача надійшла заява, згідно якої останній проти задоволення позовних вимог не заперечує.

05.04.2022 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 21.06.2022 року.

21.06.2022 року закінчене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 25.07.2022 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

25.07.2022 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно поданої позовної заяви позивачі просять визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину садибного житлового будинку літера літера А-2, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за кожною, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається в тому числі і із садибного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

20.01.2022 року позивачі звернулись до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене вище майно після смерті ОСОБА_3 , але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 20.01.2022 року їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на нерухоме майно, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи.

Відповідач - представник Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. Будь яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилась, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із спадкових правовідносин та права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік та батько позивачів, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про укладення шлюбу і копією свідоцтва про народження.

Після смерті ОСОБА_3 , залишилось спадкове майно, яке складається в тому числі і із садибного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 , позивачі звернулися до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на вищезазначений житловий будинок, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_3 був власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Зезуль Л.Я. Право власності на дане домоволодіння було зареєстроване в МП «Конкурент».

Таким чином у спадкодавця виникло право власності на спадкове майно правомірно, в результаті укладення правочину та право власності на нього було зареєстроване відповідно до чинного на час придбання цього будинку законодавства..

Таким чином судом встановлено, що за життя у покійного ОСОБА_3 , виникло право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 , яке входить до складу спадщини.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника, допущення описок в правовстановлюючому документі, зміна порядку реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивачі є дружиною та донькою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу та копією свідоцтва про народження і відповідно спадкоємцями за законом першої черги. Згідно оглянутої копії спадкової справи № 133/2021, відкритої після смерті ОСОБА_3 , крім позивачів інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, протягом встановленого законом строку не звертались.

Відповідно до ч.2, ст. 1258 ЦК України - Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України - Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за кожною позивачкою право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину садибного житлового будинку А-2, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені судові витрати в сумі по 1 360.14 грн. покласти на позивачів пропорційно сплачених сум, оскільки не встановлено вини відповідача у порушенні прав позивачів.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину садибного житлового будинку літера А-2, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину садибного житлового будинку літера А-2, з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 1 360.14 грн. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 пропорційно сплачених сум.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.08.2022 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 01.08.2022 року

Дата набрання законної сили 01.09.2022 року