Рішення № 105496692, 29.07.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.07.2022

Справа № 334/7028/21

Провадження № 2-а/334/52/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участі секретаря Трегуб Т. В.,

представника позивача Сахно О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції Дутова Богдана Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.09.2021 року Серія БАА №592133 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

03.09.2021 року близько 21 год. 30 хв. позивач на автомобілі HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_1 , зупинився в паркувальній зоні кафе «Квартира», що розташоване по АДРЕСА_1 . Після того, як позивач зупинився, до нього під`їхала поліцейська машина, з якої вийшов чоловік у формі патрульної поліції, який не представився. Він почав вимагати показати технічний паспорт на транспортний засіб. Позивач виконав вимоги поліцейського та у своєму смартфоні через застосунок «ДІЯ» надав доступ, до завантажених у цьому застосунку документів. Потім патрульний почав вимагати пред`явити страховий поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На цю вимогу, позивач пояснив, що він як учасник бойових дій звільнений від обов`язку укладання такого договору та надав копію посвідчення учасника бойових дій.

В подальшому патрульні поліцейські з незрозумілих причин, почали заламувати йому руки, поклали обличчям на асфальт на наділи кайданки. Позивачу повідомлено, що його затримано та на машині патрульної поліції доставлено до відділення поліції. Вже у відділенні поліції відповідачем було складено оскаржувану постанову, проте позивачем постанова була отримана поштою 10.09.2021 року.

На думку позивача постанова є незаконною та такою, що прийняття з порушенням вимог чинного законодавства. При складанні оскаржуваної постанови було порушено право позивача на захист. Поліцейський був зобов`язаний надати позивачу належні та допустимі докази про вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху, тому вимоги про пред`явлення посвідчення водія та/або інших документів не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, оскаржувана постанова була складена не місці вчинення, а в управлінні патрульної поліції, куди було доставлено позивача, та складалася відповідачем, який взагалі не був присутнім на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2021 року позовну заяву було залишено без руху, а ухвалою від 20.10.2021 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

08.04.2022 року вказана адміністративна справа повернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Позивач у судове засідання не з`явився, згідно копії довідки №955 від 09.04.2022 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині 3033 Національної гвардії України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» з 08.04.2022 року по теперішній час.

Представник позивача адвокат Сахно О. В. у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно відповіді Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №1047/41/31/2022 від 13.07.2022 року надати відеозаписи з бодікамер АР00158, АР00025, АР00158 від 03.09.2021 року, а також належним чином завірену копію постанови про адміністративне правопорушення серії БАА №592133 від 03.09.2021 року є неможливим. Строк зберігання фото та відеозаписів становить 30 діб, крім того, після оголошення воєнного стану Управлінням патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України була евакуйована більша частина технічних засобів, адміністративні матеріали та інші документи з метою недопущення заволодіння даними у разі тимчасової окупації м. Запоріжжя. У зв`язку з цим, Управлінням надіслано витяг постанови з ІТС «Інформаційни портал Національної поліції».

Згідно вказаного витягу 03.09.2021 року у м. Запоріжжя, вул. Б. хмельницького, 12 відповідачем ОСОБА_2 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , який керував автомобілем HYUNDAI ACCENT, державний номер НОМЕР_1 , 03.09.2021 року о 21 год. 36 хв., який не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач стверджує, що посвідчення водія та технічний паспорт на транспортний засіб він пред`явив на вимогу поліцейського через застосунок «ДІЯ», проте в нього вимагали саме паперові документи.

«ДІЯ»- це мобільний застосунок, вебпортал і бренд цифрової держави в Україні, розроблений Міністерством цифрової трансформації України, який був офіційно запущено у 2020 році.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог п.п. а п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Позивач стверджує, що надавав поліцейському документи в електронному вигляді через застосунок «ДІЯ».

Так, статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016р. у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Не дивлячись на зазначене, відповідачем жодних документів щодо законності їх дій до суду не надано.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Отже, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП, а тому містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а також відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП в повній мірі.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Позивач зазначає про те, що він Правил дорожнього руху не порушував. В свою чергу, будь - яких належних доказів, які б свідчили про інше, відповідачем суду не надано, а в матеріалах справи як доказ наявна лише постанова, яка є предметом оскарження.

Крім того, не надано ні фото, ні відеозапис який би підтверджував законність винесення постанови та оформлення матеріалів на місці події, який міг би підтвердити чи спростувати доводи позивача з приводу дотримання працівниками поліції вимог законодавства щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що позивач заперечуючи факт вчинення ним вищезазначеного правопорушення зазначив, що мав при собі усі документи в електронному вигляді.

Жодних доказів, які б спростували вказане, чи обґрунтували законність винесення постанови, підтверджуючи обставини у ній зазначені, до суду відповідачем не подано.

Таким чином, суд вважає, що не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно позивача - закриттю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 77, 134, 241-246, 257, 262, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції Дутова Богдана Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серія БАА №592133 від 03.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністравиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96.

Відповідач: поліцейський взводу 1 роти 1 батальйону 3Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрал поліції Дутов Богдан Михайлович, адреса місця роботи: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96.

Суддя: Філіпова І. М.