Рішення № 10548805, 16.01.2010, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 2-74/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2010 року

Бородянський районний суд Київської області в складі :

головуючого- судді Додатка В.Д.

при секретарі Клочко Т.С. , Крупіної Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданнім в залі суду селища Бородянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на обмеженість в часі у викладені повного рішення, пов”язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст..ст. 10, 11, 209, 214-215, 218 ЦПК України.

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати частково недійсним договір дарування укладений 28 березня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно будинку, який знаходиться в с. Качали, АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ будинковолодіння та господарські споруди, які знаходяться в с. Качали, АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий- суддя В.Додатко

Справа № 2-74/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2010 року

Бородянський районний суд Київської області в складі :

головуючого- судді Додатка В.Д.

при секретарі Клочко Т.С., Крупіної Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданнім в залі суду селища Бородянка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,

В С Т А Н О В И В :

До суду з вказаною позовною заявою звернулася ОСОБА_1 мотивуючи її тим, що

28 березня 2009 року в смт. Бородянка, між її чоловіком- ОСОБА_3 та їхнім сином ОСОБА_2 був укладений договір Дарування житлового будинку АДРЕСА_1 в с. Качали Бородянського району Київської області. Подарований будинок належав ОСОБА_3 на праві приватної власності, який був збудований на спільні кошти подружжя. Вона під час складання договору дарування підписала договір дарування та дала згоду своєму чоловіку ОСОБА_3 на дарування вказаного житлового будинку про що було складено у нотаріуса відповідну заяву, яка була підписана власноручно.

В цей же день 28 березня 2009 року між її сином ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 була підписана заява про те, що ОСОБА_2 дає свою згоду та не заперечує проти того, щоб зареєстровані на день складання зазначеної заяви за місцем знаходження житлового будинку, який належить йому на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого 28 березня 2009 року Пікущою Г.Д., приватним нотаріусом Бородянського району нотаріального округу Київської області, за реєстром №586, за адресою : Київська області, Бородянського району село Качали, АДРЕСА_1 громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали у вказаному будинку будь який строк на їх розсуд.

При цьому ОСОБА_2 гарантував, що не буде знімати з реєстраційного обліку та не буде виселяти з подарованого йому будинку, буде допомогати їм по догляду за подарованим будинком.

28 травня 2009 року шлюб між позивачкою та відповідачем по справі ОСОБА_3 було розірвано.

На даний час ОСОБА_2 не допускаї її в будинок вона проживає в хліві , який переобладнала для проживання, зробовши в ньому ремонт.

А тому, відповідно до ст.ст. 203, 215, 216, 230 ЦК України позивачка просить суд визнати недійсним договір дарування будинку АДРЕСА_1, Бородянського району Київської області укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила позовні вимоги і просила суд:

визнати частково недійсним договір дарування укладений 28 березня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно будинку, який знаходиться в с. Качали, АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області та визнати за нею право власності на Ѕ будинковолодіння та господарські споруди, які знаходяться в с. Качали, АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області.

Позивачка ОСОБА_1 уточнену позовну заяву підтримала і викладене підтвердила зазначивши, що її чоловік ОСОБА_3 зговорився з сином ОСОБА_2 , що він йому подарує будинок, а сам піде жити до іншої жінки. Вона не могла здогадуватися про зраду сина та її чоловіка, щоб заволодіти будинком, а потім продати його. Після заключення договору дарування будинку АДРЕСА_1 в с. Качали її чоловік ОСОБА_3залишив її, а сам пішов жити до другої жінки, а син ОСОБА_2 вигнав її з будинку жити у хлів , зачинив хату на замок, а сам пішов жити до своєї дружини в с. Майданівка. Вона без допомоги її бувшого чоловіка та сина, наймала людей, щоб ті обкошували бур”яни кругом будинку, сама без їх допомоги з сусідами викопала картоплю та іншу огородину та зносила в погріб. Коли приїздив її син, то він виганяв з подвір”я її дочку, зятя та внуків, які допомогали їй в переобладненні хліва під житло. З будинку на подвір”я син повикидав з будинку меблі, посуд він не давав ключі від будинку, щоб вона милася у ванні.

Відповідач ОСОБА_2 заявлений позов не визнав, зазначивши, що він не збирається повертати батькам будинок, так як він власник і може робити з будинком, що захоче, зазначивши, що він матір з будинку не виганяє, а вона сама пішла жити в хлів, який прилаштувала для проживання.

Відповідач ОСОБА_3 в суді позовну заяву не визнав, зазначивши, що його бувша дружина погодилася з ним і вони подарували сину будинок АДРЕСА_1 в с. Качали Бородянського району Київської області, який належав їм на праві спільної сумісної власності подружжя. ОСОБА_3 не заперечував, що після того, як він подарував 28 березня 2009 року сину будинок, то він перейшов жити до іншої жінки, а бувша дружина перейшла жити в хлів, який був переобладенний для проживання. Син через скандали з матір”ю перейшов жити в с. Майданівка до своєї дружини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору дарування житлового будинку від 28 березня 2009 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 в с. Качали Бородянського району Київської області, який належав йому на праві власності ( а.с.11-12).

З нотаріально посвідченній заяві від 28 березня 2009 року ( а.с.13), як додаток до договору дарування, вбачається, що ОСОБА_2 дав свою згоду не заперечував проти того, щоб зареєстровані на день складання зазначеної заяви, продовжували проживати в його будинку АДРЕСА_1 в с. Качали ( необмежений час) строк на їх розсуд . ОСОБА_2 гарантував, що не буде ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знімати з реєстраційного обліку на проживання, або виселяти з подарованого йому будинку та гарантував допомогати їм в утриманні житлового будинку та їм самим усіма необхідними у тому засобами ( а.с.13 ).

Як вбачається з рішення Бородянського районного суду від 28 травня 2009 року, позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу судом задоволена, так як фактично сім”я розпалася, хоча в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти позову ( а.с.14 ).

З довідки Качалівської сільської ради за № 311 від 18.06.2009 року ( а.с.15) вбачається, що

ОСОБА_1 дійсно проживала з чоловіком ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 в с. Качали, а в даний час проживає в сараї будинку по вул. Коопетативній в с. Качали, що належить сину ОСОБА_2.

З довідки Майданівської сільської ради Бородянського району Київської області за №243 від 27.08.2009 року ( а.с.24 ) , вбачається, що ОСОБА_2 на даний час проживає без реєстрації

в с. Майданівка по вул. Комсомольська,1-а з 20 .05.2009 року.

З довідки Качалівської сільської ради за №417 від 26.09.2009 року ( а.с.26 ) вбачається, що ОСОБА_2зареєстрований на проживання в АДРЕСА_1.

Свідок приватний нотаріус Пікуща Г.Д. в суді засвідчила, що в ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в спільній сумісній власності перебувало будинковолодіння АДРЕСА_1 в с. Качали Бородянського району Київської області, які подарували ОСОБА_2 і який підписав заяву, як додаткову угоду до договора дарування від 28 березня 2009 року.

Свідок ОСОБА_8бачина, як ОСОБА_2 з будинку викидав посуд , а в подвір”ї під відкритим небом вже стояли меблі і він в її присутності забороняв ОСОБА_1 заходити в будинок

Свідок ОСОБА_9 в суді засвідчила, що ОСОБА_2 їй та її дітям і внукам ОСОБА_1 забороняв приходити в подарований йому будинок.

Свідок ОСОБА_10 в суді засвідчила, що вона чула, як ОСОБА_2 23.06.2009 року виганяв з будинку ОСОБА_1 і бачила, як її діти від першого шлюбу робили ремонт в хліві.

Свідок ОСОБА_11 чула як в травні цього року, за два тижні до паски, що ОСОБА_2 виганяв з будинку свою матір ОСОБА_1, який повикидав на вулицю меблі і який об”явив, що хоче продати будинок

Свідок ОСОБА_12 в суді засвідчила, що за два тижні до паски в цьому році вона чула, як ОСОБА_2 виганяв з подарованого будинку свою матір. В червні цього ж року вона чула, що ОСОБА_2 виганяв її з хліва, так як готовив будинок до продажу.

Свідок ОСОБА_13 в суді засвідчив, що ОСОБА_1 живе в хліві, при ній ніхто з подарованого житлового будинку не виганяв.

Суд вважає, що дійсно ОСОБА_2 не пускав в будинок свою матір, який в суді 24.11.2009 року намагався передати матері ключі від будинку, після того, як вона попередила його, що будуть сильніші морози і водяне опалення в будинку вийде з ладу то потрібно спустити воду з опалювальної системи. Від ключа під час судового засідання вона відмовилася, так як, пояснила суду, що замок ,який вісить на дверях вона зломала, так в будинку з крана весь час тече вода, а ремонтувати немає кому.

Суд вважає, також, що ОСОБА_3 при складанні договору дарування та заяви ( додаткової угоди) оманним шляхом добився від ОСОБА_1 згоди щодо дарування будинку сину, так як вона не могла знати, що через місяць її чоловік подасть до суду заяву на розлучення і сім”я в неї розвалиться.

Враховуючи, що обдарований ОСОБА_2відносно своєї матері - ОСОБА_1 не виконав додаткові умови договору дарування у вигляді заяви ( вигнав її з будинку, не давав їй ключі від будинку,не допомогає по утриманню будинку та господарству, то суд вважає, що договір дарування від 28 березня 2009 року необхідно визнати частково недійсним і визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинковолодіння.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Оцінюючи дослідженні докази, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1.в частині: визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 в с. Качали Бородянського району Київської області підлягає задоволенню, так як спірний житловий будинок АДРЕСА_1 в с. Качали, Бородянського району до дарування був спільною сумісною власністю подружжя, то суд вважає, що відповідно до ст. 60 СК України Ѕ частина спірного будинку по праву належать ОСОБА_3 , а друга Ѕ частина будинку належить ОСОБА_2, яку він отримав в дар від свого батька ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.203,215,216,230, ЦК України, ст. 60 СК України, ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати частково недійсним договір дарування укладений 28 березня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно будинку, який знаходиться в с. Качали, АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ будинковолодіння та господарські споруди, які знаходяться в с. Качали, АДРЕСА_1 Бородянського району Київської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий- суддя В.Додатко

і вигаляв її з гліва, так як він тепер господар цього будинку

за рішенням Бородянського районного суду від 11.05.1998 року вони являються співласниками будинку АДРЕСА_2 в с. Блиставиця Бородянського району Київської області в порядку спадкування за законом.

Зазначеним рішенням будинок був розділений і їй було виділено 56/100 частин будинковолодіння з приміщеннями 1-1 площею 9,9 кв.м., 1-2 пл. 7,5 кв.м., 1-3 пл. 10.3 кв.м., 1-4 пл. 5,6 кв.м., 1-5 пл. 9,7 кв.м., 1-9 пл. 12,2 кв.м., 1/.2 частина сарая-кухні „Б”, Ѕ частина погріба „В”, туалет „Д”, колодязь №5 каналізаційний, Ѕ частина колодязя №1, Ѕ частина огорожі.

Відповідачці втділено 44/100 частини зазначеного будинку з приміщеннями 1-6 пл. 8,0 кв.м., 1-7 пл. 8,4 кв.м., 1-8 пл. 26,6 кв.м., , Ѕ частина сараю-кухні „Б”, Ѕ погріба „В”, Ѕ частина колодізя, Ѕ частина огорожі, колодязь водопровідний №6 та чим же рішенням була розділена земельна ділянка.

Позивачка у виділеній їй частині будинку постійно проживає та несе витрати по її ремонту та утриманню. Відповідачка на час розділу спірного будинку і до цього часу в ньому не прожива000000000є та не проводить ніяких заходів щодо його належного утримання.

В зв”язку з тим, що половина будинку, якою користується ОСОБА_15опалюється , а половина будинку, якою не користується ОСОБА_16 не опалюється то стіна яка розділяє їх будинок взимку завжди волога і в кімнатах 1-7 та 1-3 появляється сирість, що створює неприємний запах.

Крім того, відповідачка не користується своєю частиною городу і не знищує бур”яни, чим завдає їй матеріальну та моральну шкоду.

А тому, відповідно до ст.ст. 15, 16, 23, 322, 386, ч.3 , 1167 ЦК України позивач просить суд зобов”язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належного їй 56/100 частини будинку АДРЕСА_2 в с. Блиставиця Бородянського району Київської області шляхом належного утримання ОСОБА_16 частини будинку, його своєчасного опалення, провітрювання та здійснення ремонту стін, погребу.

Позивачка в судовому засіданні 11.12.2007 року уточнила позовну заяву і просила суд зобов”язати відповідачку ОСОБА_16 не чинити їй перешкод в користуванні 56/100 частин будинку АДРЕСА_2 в с. Блиставиця шляхом виконання нею в її 44/100 частин даного будинку ремонтних робіт по утепленню стін, які розділяють їх частини будинку ( приміщення 1-3 та 1-7) знищенню гризунів в будинку та ліквідації нор в будинку зі стягненням з відповідачки на її користь 8000 гривень, як за завдану моральну шкоду.

Позивачка уточнену позовну заяву підтримала і викладене підтвердила.

Відповідачка позов не визнала, зазначивши, що вона ніяких перешкод в користуванні ОСОБА_15 її частиною будинку не чинить, так як в своїй частині будинку не проживає і те, що в неї сиріють стіни вона не винувата, так як ОСОБА_15 відрізала опалення від її частини будинку і в неї через те взимку мокріють стіни, які вона до цього часу не утеплила, так як в неї мокріють стіни. ОСОБА_16 в судовому засіданні заявила, що вона має намір продати свою частину будинку і зробила заявку брокерську контору про свій намір.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_15 належить 56/100 частини будинковолодіння, а ОСОБА_16 належить 44/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_2 в с. Блитставиця, що вбачається з рішення Бородянського районного суду від 11 травня 1998 року. ОСОБА_15 проживає в своїй частині будинку, а ОСОБА_16 не проживає в своїй частині будинку більше 11 років, так як проживає в АДРЕСА_3.

З висновку спеціаліста будівельника ( а.с.70-74 ) вбачається, що в зв”язку з тим, що квартира №2 в будинку АДРЕСА_2 в с. Блиставиця тривалий час з 1998 року не отоплюється зі сторони квартири №1 то полові дошки вимагають заміни, так як перебувають у вологісті від розділяючої стіни.

З висновку спеціаліста будівельника ( а.с.109-117 ) вбачається, що вартість ремонтно-будівельних робіт по установки додаткової перегородки зі сторони приміщень 1-5 та 1-9 ( квартири ОСОБА_15 в будинку АДРЕСА_2 в с. Блиставиця становить 9285,60 гривень.

Згідно з актом перевірки виконання санітарного законодавства від 03.12.2007 року ( а.с.154 ) по будинку №85

житлово-комунальне підприємство „Немішаєво” мотивуючі її тим, що відповідачка проживаюча по АДРЕСА_4 в смт. Немішаєво не сплачуює борг по квартплаті та комунальним послугам.

Так, станом на 01. квітня 2009 року відповідач заборгувала позивачу квартплату та плату за комунальні послуги в розмірі 1283,49 гривень.

А тому, позивач відповідно до ст. ст. 66,67,68 ЖК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь 1283,49 гривень, як борг по квартплаті та комунальним послугам стягнувши додатково 30 гривень , як витрати по сплаті судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Представник позивача заявлений позов підтримала і викладене підтвердила.

Відповідач заявлений позов визнала частково в сумі 691,32 гривень, так як вона користується пільгами.

ОСОБА_17 звернулася до суду з зустрічним позовом і просила суд стягнути з відповідача на її користь 1000 гривень в якості матеріальної компенсації за нанесену їй моральну травму, шкоди здоров”я та приниження людської гідності.

ОСОБА_17 заявлений зустрічний позов підтримала і викладене підтвердила, зазначивши, що ЖКП „ Немішаєве” не враховує, що вона користується пільгами, як учитель в сільській місцевості.

Представник ЖКП „ Немішаєве” заявлений зустрічний позов не визнала, так як від відділу освіти Бородянської райдержадміністрації кошти за комунальні послуги на ОСОБА_17 не надходили.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач станом на 01.квітня2009 року заборгувала позивачу за квартплату та комунальні послуги в сумі 592,17 гривень.

Зустрічна позовна заява ОСОБА_17 задоволенню не підлягає, так як вона не надала суду докази, що вона користується пільгами по сплаті за комунальні послуги та їй завдано матеріальної чи моральної шкоди.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, власники та наймачі зобов”язані своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, так як відповідач своєчасно не сплачувала квартплату та комунальні послуги.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача 30 грн., як витрати пов”язані зі сплатою позивачем за інформаційно-технічне забезпечення.

Враховуючи, що від сплати судового збору позивач при подачі позовної заяви звільнений рішенням Бородянської селищної ради 28 сесією 5-го скликання від 19 лютого 2009 року то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача до місцевого бюджету державне мито в розмірі 51 гривна.

Керуючись ст.ст 67,68 ЖК України, ст.ст. 22,23,1266,1167,ст.ст. 10,11. 209, 212, 213, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

Позовну заяву житлово-комунального підприємства „ Немішаєво” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь житлово-комунального підприємства „ Немішаєво” ( р.р. 26002501018962 в КРД ( Ф) АППБ „ Аваль”, м. Київа, код 23579528 мфо 322904 ) 592 ( п”ятсот дев”яносто дві) гривень 17 копійок, як борг за квартплаті та комунальні послуги (станом на 01.04. 2009 рік ) та 30 ( тридцять) гривень, як борг за інформаційно-технічне забезпечення.

Стягнути з ОСОБА_17 до місцевого бюджету 51 ( п”ятдесят одну) гривню , як державне мито.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий- суддя Додатко В.Д.