Рішення № 105485446, 21.07.2022, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2428/22

Справа №754/19389/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-19», третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ЖБК «Суднобудівник-19» про визнання права власності у порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті матері є позивачка, яка в установлений законом строк звернулася до державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва на вказану квартиру через відсутність правовстановлюючих документів, оскільки вказана квартира знаходиться у будинку ЖБК, але при житті мати не оформила право власності на дану квартиру. На підставі викладеного позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2022 року судом витребувано докази у даній справі.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своєму листі просить проводити розгляд справи в його відсутність.

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своєму листі просить проводити розгляд справи в його відсутність.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Позивачка є дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Померла під час життя була постійно зареєстрована та проживала у квартирі АДРЕСА_1 , що знаходиться у будинку, що належить ЖБК "Суднобудівник-19».

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_2 є її дочка - позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження та матеріалами спадкової справи.

В установлений законом строк позивачка ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої матері.

При оформленні спадщини з?ясувалось, що під час життя ОСОБА_2 , незважаючи на те, що була членом ЖБК, не оформила в установленому законом порядку право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Факт належності ОСОБА_2 на праві власності квартири АДРЕСА_1 підтверджується довідкою ЖБК "Суднобудівник-19», відповідно до якої ОСОБА_2 була членом ЖБК, при цьому пайовий внесок за квартиру був сплачений у повному обсязі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, як це передбачено ч. 1 ст. 1268 ЦК України.

Враховуючи те, що пай за квартиру АДРЕСА_1 при житті ОСОБА_2 був сплачений у повному обсязі, померла була членом ЖБК, але при житті не оформила в установленому законом порядку правовстановлюючі документи на квартиру, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 328, 1268 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-19», третя особа: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-19», адреса: м. Київ, вул.. Закревського, 83/2.

Третя особа - П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, адреса: м. Київ, вул.. Закревського, 47.

Повний текст рішення виготовлений 29 липня 2022 року.

Суддя О.В.Лісовська