Рішення № 105481018, 28.07.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1227/22

2/212/2031/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

28 липня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Голуб О.В., за відсутності сторін, без фіксування судового провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровська 11 лютого 2022 року надійшла позовна заява АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості,у якомупредставник позивачапросить стягнутиз відповідачана користьпозивачасуму боргустаном на 17січня 2022 року у розмірі 63143,09 грн., з яких 33416,50 грн.заборгованість за кредитом, 3,23 грн.заборгованість по відсоткам, 29723,36 грн.заборгованість за комісією, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2 481,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що між АТ«Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 20.06.2019 року був укладений кредитний договір № 1001337926002, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 66966,00 грн.

Позивач виконавсвої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повномуобсязі,проте відповідачне належнимчином виконуєумови договору, й станомна 17 січня 2022року загальназаборгованість відповідачаперед банком за кредитним договором становить 63143,09грн., з яких 33416,50 грн.заборгованість за кредитом, 3,23 грн.заборгованість по відсоткам, 29723,36 грн.заборгованість за комісією.

Ухвалою судді від 09 березня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив суд розглянути справу без участі представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281,282 ЦПК Україниухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК.

Судом встановлено, що між АТ«Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 20.06.2019 року був укладений кредитний договір № 1001337926002, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 66966,00 грн.

Позивач виконавсвої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру №TR.35882715.42037.8810 від 20.06.2019 року,проте відповідач не належним чином виконує умови договору, й станомна 17 січня 2022 року загальназаборгованість відповідачаперед банкомза кредитним договором становить 63143,09грн., з яких 33416,50 грн.заборгованість за кредитом, 3,23 грн.заборгованість по відсоткам, 29723,36 грн.заборгованість за комісією.

Позивачем на виконання умов кредитного договору надсилалася боржнику письмова вимога (повідмолення) щодо існуючої заборгованості й необхідністю погасити вказаний борг, проте дані повідомлення відповідачем залишено без уваги та виконання, сума боргу залишилась незмінною.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язаний був надати відповідачу кредит на умовах, передбачених кредитним договором.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується розгорнутим розрахунком заборгованості, рухом коштів по рахунку позичальника, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, який як позичальник зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти на користування кредитом, дотримуватися графіку повернення кредитних коштів, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно кредитного договору, й погасити всю суму кредиту у визначений договором строк.

Відповідач відповідно до умов Кредитного договору засвідчив, що всі умови кредитного договору йому зрозумілі й він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтвердив свою здатність їх виконувати.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, передбачені кредитним договором, тобто не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту, не погашає всю суму кредиту згідно вимогами Кредитного договору.

Судом також встановлено, що відповідач належним чином ознайомлений зі змістом кредитного договору, що засвідчується його особистим підписом; його умови ним не спростовуються.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частино першоюстатті 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно достатті 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1статті 1048 ЦК України).

Відповідач порушив свої зобов`язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

У разі порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов`язань за кредитним договором відповідно дост. 1048 ЦК України.

Станом на17січня 2022року загальназаборгованість відповідачаперед кредитноюустановою закредитним договоромстановить 63143,09грн., з яких 33416,50 грн.заборгованість за кредитом, 3,23 грн.заборгованість по відсоткам, 29723,36 грн.заборгованість за комісією.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскількист.81 ЦПКзакріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,76,78,81,141,259,263-265,274-275 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у сумі 63143 (шістдесят три тисячі сто сорок три) гривні 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2022 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт