Ухвала суду № 105477590, 28.07.2022, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 524/3377/22

УХВАЛА

про призначення до судового розгляду

28 липня 2022 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі колегії суддів:головуючої судді Даніліної Ж.О., суддів Клименко С.М., Реки А.С., за участю секретаря Таран І.О., за участю прокурора Мельника В.О., захисника адвоката Більди В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника потерпілих Гольдінової О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 1202117050001500 від 30 вересня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15 лютого 2021 року вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області за ч.1 ст. 122, ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2022 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області на підставі ухвали колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2022 року надійшов обвинувальний акт від 22 червня 2022 року та реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину, за який передбачено довічне позбавлення волі, судом під час підготовчого судового засідання було розяснено останньому та іншим учасникам процесу можливість та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Обвинувачений заявив, що добровільно відмовляється від розгляду вказаного кримінального провадження судом присяжних та просить розглядати справу колегією професійних суддів.

З огляду на те, що, відповідно до ч. 3ст. 31 КПК України, кримінальне провадження щодо злочинів за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, і лише за клопотанням обвинуваченогосудом присяжних, суд вважає, що заява обвинуваченого про відмову від розгляду провадження судом присяжних та про колегіальний розгляд підлягає задоволенню і кримінальне провадження необхідно розглядати колегією суддів у складі трьох професійних суддів.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, наявних ризиків переховування обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений та його захисник підтримали позицію прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Щодо заявленого прокурором клопотання заперечували, просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме, домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Потерпілі та їх представник підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих, представника потерпілих, вивчивши обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Підсудність даного кримінального провадження визначена ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2022 року.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, закриття кримінального провадження чи його зупинення немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Також, представник потерпілих Гольдінова О.М. просила суд прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений ОСОБА_3 цивільний позов підлягає прийняттю до розгляду.

Згідно з ч. 3ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно дост. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно положень статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогамистатті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(1950 року), яка відповідно до вимог частини 1статті 9Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків, є особою працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, проте не має постійного місця роботи, а відповідно і стабільного легального джерела доходу, його сімейний стан, з метою запобігання ризикам, що передбачені статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, суд вважає недостатнім застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177,178 КПК України, має право не визначити розмір застави, у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства або погорозою його застосування.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а тому колегія суддів не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 177, 178, 179, 194, 314-316, 369, 372 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Кримінальне провадження пообвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.115,ч.3ст.15,п.1ч.2ст.115КК України,призначити досудового розглядуу відкритомусудовому засіданнів приміщенніКременчуцького районногосуду Полтавськоїобласті на14.00годину 04 серпня 2022 року.

Кримінальне провадження розглядати колегією суддів у складі трьох професійних суддів.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Визнати ОСОБА_3 цивільним позивачем, а ОСОБА_1 - цивільним відповідачем.

Клопотання, заявлене прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Мельник В.О. задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 28 липня 2022 року до 25 вересня 2022 року включно.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

ГоловуючаЖ. О. Даніліна

Судді С.М. Клименко

А.С. Река