Рішення № 105477076, 20.07.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8105/21

Провадження № 2/0274/205/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" липня 2022 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Дерманської О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

1. Описова частина

29.12.2021 ОСОБА_1 , в особі свого представника, адвоката Григоришиної В.В., звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай), яка перебуває в КСП "Маяк" Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району, в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позицій сторін

Позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті матері відкрилась спадщина на земельну частку (пай), яка перебуває в КСП "Маяк", що розташована на території Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

22.12.2021 вона звернулась до державного нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), у землі, яке перебуває в КСП "Маяк", що розташована на території Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2021, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на право на земельну частку (пай), яке перебуває у КСП "Маяк" Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 20).

Ухвалою від 11.05.2022 у Бердичівській державній нотаріальній конторі витребувано спадкову справу №846/2008, підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.31).

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули.

Представник позивача, адвокат Григоришина В.В. надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує.

2. Мотивувальна частина

Релевантні норми права

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Зо положеннями статті 1264 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти померлого.

Відповідно до статті 1269, частини першої статті1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 2Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю

Частиною п`ятою статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню

Частинами 1 та 2 ст. 145 ЗК України передбачено, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шостастатті 81 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, їх оцінка та висновки суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Корольов Московської області російської федерації померла мати позивачки - ОСОБА_2 (а.с. 10, 12).

Зміна прізвища позивачки з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » доводиться копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.09.1982 (а.с. 11).

Позивачка ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що вбачається із її паспорта (а.с.7).

Відповідно до довідки, виданої Великоп`ятигірським старостинським округом Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області від 08.12.2021 № 445, ОСОБА_2 до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею та після її смерті за вказаною адресою зареєстрованих не було (а.с.15).

Згідно довідки Бердичівської державної нотаріальної контори від 22.12.2021 № 3856/02-14, після смерті ОСОБА_2 , 1925 р.н, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 846/2008, в спадковій справі єдиний спадкоємець ОСОБА_1 (а.с.13).

Те, що позивачка є єдиним спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину після ОСОБА_2 доводиться матеріалами спадкової справи № 846/2008.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2021 № 3853/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на право на земельну частку (пай), яке перебуває у КСП "Маяк" Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (а.с.6).

Згідно із п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 06.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства» - член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦивільного Кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України,Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Як зазначено вище, відповідно до п.2Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю, вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З повідомлень Управління у Бердичівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 30.11.2021 № 183/426-21 та від 31.03.2021 № 29-6-0.16-224/112-21 вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП "Маяк" Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району на ім`я ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0251238 відповідно до розпорядження голови Бердичівської райдержадміністрації від 26.05.2000 № 88. Державний акт на земельну ділянку не виготовлявся (а.с.14, 16).

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів, що мати позивачки ОСОБА_2 за життя отримала сертифікат про право на земельну частку пай у КСП "Маяк" Великоп`ятигірської сільської ради Бердичівського району серії ЖТ № 0251238.

У позові ОСОБА_1 взагалі не вказує де знаходиться сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0251238.

Доказів, що такий сертифікат втрачено спадкодавцем після отримання матеріали справи також не містять.

До позову також не долучено доказів, що за життя ОСОБА_5 за вказаним сертифікатом не реалізувала права на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості).

Крім того, матеріали справи, не містять доказів, що мати позивачки ОСОБА_2 на час розпаювання земель КСП мала право на земельну частку (пай), тобто була членом КСП та була включена до додатку до державного акта на право колективної власності на землю КСП "Маяк".

У позові та долучних доказах відсутні відомості про розмір земельної частки (паю) на який позивачка претендує.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що єдиний доказ - повідомлення Управління у Бердичівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 30.11.2021 № 183/426-21, що на ім`я ОСОБА_2 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0251238 не є достатнім доказом, який підтверджує право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) та не доводить права позивачки на успадкування цієї земельної частки (паю).

Із наведених підстав суд повністю відмовляє у позові.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Райгородоцька сільська рада Бердичівського району Житомирської області, місцезнаходження за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Райгородок, вул. Соборна, 11, код ЄДРПОУ 04345569.

Повний текст рішення суду складено 29.07.2022.

Суддя І.Ю. Хуторна