Ухвала суду № 105476109, 26.07.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3602/22

Провадження № 1-кп/461/521/22

УХВАЛА

26.07.2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі

Головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю:

секретаря судового засідання Решетова Д.Ю.

прокурора Грицишина В.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Літвінова С.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022140000000006 від 06.01.2022 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження №12022140000000006 від 06.01.2022 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18.07.2022 р. призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань на №12022140000000006 від 06.01.2022 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України, на 26 липня 2022 року о 11 год. 00 хв. /а.с.19/

У підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про направлення даного обвинувального акту до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності у зв`язку з тим, що інкримінований обвинуваченому злочин вчинений за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у ДУ «Миколаївська ВК №50», що належить до території Миколаївського районного суду Львівської області.

У судовому засідання прокурор, обвинувачений та його захисник не заперечили проти направлення обвинувального акту до Львівського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності.

Потерпілий ОСОБА_2 подав заяву про проведення підготовчого судового засідання у його відсутності.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку:

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України, місцем вчинення якого є ДУ «Миколаївська ВК №50», що знаходиться за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Заклад, вул. В. Стуса, 2, оскільки ОСОБА_1 , під час відбування покарання в ДУ «Миколаївська ВК №50», що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Заклад, вул. В. Стуса, 2, маючи попередньо здобутий серед засуджених осіб та в місцях позбавлення волі авторитет, як особи, яка веде загальновизнаний («правильний») для злочинних традицій спосіб життя, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше листопада 2017 року, «призначений» невстановленими особами з числа представників злочинного світу «смотрящим за локальною дільницею №3» - ДУ «Миколаївська виправна колоній (№50)».

Після призначення «смотрящим» за локальною дільницею №3 ДУ «Миколаївська ВК №50», ОСОБА_1 , з метою встановлення та поширення свого злочинного впливу на засуджених, які відбували покарання в локальній дільниці №3, встановив загальновизначені на території колонії правила поведінки серед засуджених та вимагав безумовного їх дотримання вказаними особами. При цьому, будь-який спротив щодо дотримання встановлених ним правил поведінки негайно подавлявся шляхом застосування як фізичного, так і морального насильства.

Встановивши та поширивши свій злочинний вплив серед засуджених, які утримувалися в локальній дільниці №3 ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)», виконував наступні функції: розробив загальновизначені правила поведінки у відповідності до «злодійських законів» та забезпечував дотримання їх засудженими; забезпечував неухильний контроль за виконанням визначених ним правил та обов`язків засудженими в колонії, здійснював збір коштів із засуджених, в тому числі здобутих злочинним шляхом, проводив їх розподіл, забезпечував наповнення так званого «злодійського общака», тобто фонду взаємодопомоги в злодійському середовищі, у тому числі шляхом вимагання у засуджених грошових коштів, застосовуючи до них фізичну силу, вів так звану «бухгалтерію», в якій відображав всі надходження до так званого «злодійського общака», вирішував спори, які виникали між засудженими з точки зору неписаних кримінальних «законів», «по поняттям», виступаючи в таких випадках в ролі «мирового судді» та визначав обґрунтованість претензій, а також приймав рішення про необхідність покарання винуватця та визначав його вид.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_1 , в точно не встановлений період часу, але не раніше листопада 2017 року по листопад 2021 року, завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям, сприяв, спонукав, координував та здійснював інший вплив на злочинну діяльність, організовував та безпосередньо здійснював розподіл коштів, майна та інших активів, спрямованих на забезпечення такої діяльності, тобто умисно встановив та поширив злочинний вплив в установі виконання покарань, а саме: на території локальної дільниці №3 ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)» за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Заклад, вул. В. Стуса, 2.

ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується в умисному встановленні та поширенні в установах виконання покарань злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.

Крім цього, 22.10.2021, приблизно о 00 год. 48 хв., ОСОБА_1 , умисно, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел щодо заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами ОСОБА_2 , під надуманим приводом, який полягав у наповненні так званого «злодійського общака», перебуваючи у 3 секції відділенні соціально психологічної служби №4 локальної дільниці №3 Державної установи «Миколаївська виправна колонія (№50)», що за адресою с. Заклад, вул. В. Стуса, 2, Стрийського району Львівської області, під час розмови з потерпілим ОСОБА_2 , почав наносити останньому удари руками в область грудей, застосовуючи при цьому психологічний тиск до останнього, який виразився у неодноразових висловленнях погроз в нецензурній формі, щодо застосування насильства до нього, висловив ОСОБА_2 протиправну вимогу щодо надання йому грошових коштів в сумі 7585 грн.

В свою чергу, ОСОБА_2 сприйняв висловлені погрози, як реальні та, усвідомлюючи можливість заподіяння ОСОБА_1 шкоди для його здоров`я, змушений був погодитись виконати вказану вимогу.

ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вимагання, тобто у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України.

Скеровуючи обвинувальний акт до Галицького районного суду м. Львова для розгляду, прокурор керувався положеннями ч. 9 ст. 615 КПК України, однак не навів мотивів відсутності об`єктивної можливості скерувати такий для розгляду в порядку визначеному ст. 32 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст.32КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Частина 9 ст.615КПК України визначає, що під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

При цьому аналізуючи в цілому положення ч. 1 і ч. 9 ст.615КПК України можна дійти до висновку, що для скерування обвинувального акту для розгляду судом в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування можливе за наявності двох підстав: введення воєнного стану та якщо відсутня об`єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом в порядку визначеному ст. 32 КПК України.

Досудове розслідування в зазначеному кримінальному провадженні здійснювалось Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, тобто закінчено таке в межах територіальної юрисдикції Галицького районного суду м. Львова.

Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24лютого 2022року введено в Україні воєнний стан. Вказаний Указ затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року. Воєнний стан продовжено Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, які затвердженні Законами України № 2119- IX від 15 березня 2022 року, № 2212- IX від 21 квітня 2022 року, № 2263-IX від 22 травня 2022 року відповідно.

Судом встановлено, що станом на час скерування обвинувального акту до Галицького районного суду м. Львова та на даний час відсутня інформація щодо призупинення роботи Миколаївського районного суду Львівської області та відсутня об`єктивна можливість скерувати зазначений вище обвинувальний акт для розгляду у вказаний суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.34КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно із ч.3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

За таких обставин суд вважає, що при викладених вище обставинах обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022140000000006 від 06.01.2022 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України надійшов до Галицького районного суду м. Львова з порушенням правил територіальної підсудності, а тому обвинувальний акт слід направити до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 34, 314КПК України суд, -

постановив:

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022140000000006 від 06.01.2022 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України направити з поданням Галицького районного суду м. Львова до Львівського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Романюк В.Ф.