Рішення № 105440089, 27.07.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2022 року 320/5897/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому, з урахуванням уточненого позову, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо нездійснення перерахунку суми штрафу, винесеного ТОВ "Будстандарт Інвест" згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0110475405 від 07.08.2019;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити перерахунок суми штрафу, винесеного ТОВ "Будстандарт Інвест" згідно податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області №0110475405 від 07.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до норм пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок суми штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 №0110475405 та надсилати позивачу нове податкове повідомлення-рішення з перерахованою сумою штрафів. Проте, відповідач відмовився від вчинення певних дій, що є протиправним.

Позивач наголосив, що таке зобов`язання виникло у відповідача в силу Законів України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних та неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 №466-ІХ (надалі - Закон №466) та "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14.07.2020 №786-ІХ (надалі - Закон №786), і набрання чинності рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі №П/320/866/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі №П/320/866/20 набрало законної сили, яким відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405. У зв`язку з цим відповідач вважає, що сума штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405 є узгодженою, а тому відсутні підстави для здійснення перерахування штрафу відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 зупинено провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а).

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" (ідентифікаційний код 41170778, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 49, кв. 89) зареєстроване в якості юридичної особи 23.02.2017 та як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2021 №27058603.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Будстандарт Інвест" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017 по 30.10.2018, про що складено акт від 03.06.2019 №1274/10-36-54-05/41170778.

На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405, яким до ТОВ "Будстандарт Інвест" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 165152,38 грн. застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 16515,23 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 256623,25 грн. застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 51324,65 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 480355,34 грн. застосовано штраф у розмірі 40%, що складає 192142,14 грн.; та/або встановлено відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України, податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ 225013,54 грн., за що застосовано штраф в розмірі 50%, що складає 112506,77 грн. Загальна сума штрафу становить 259982,02 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" подано до Державної податкової служби України скаргу від 04.09.2019 №1/19 на податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

Державною податковою службою України прийнято рішення від 28.10.2019 №7453/6/99-00-08-05-05 про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405 - без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 у справі №П/320/866/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020, ТОВ "Будстандарт Інвест" відмовлено у задоволенні позову до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

У грудні 2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Київській області з заявою, в якій просив на підставі абзацу першого пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України здійснити перерахунок суми штрафу, визначеного згідно акту камеральної перевірки від 03.06.2019 №1274/10-36-54-05/41170778 та винесеного податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

Листом від 24.12.2020 №294/ЗПІ/10-36-04-01 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 набрало законної сили 14.09.2020 та оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405 вважається узгодженим, а тому підстави для здійснення перерахунку відповідно до п. 73 підрозділу ХХ Закону №466 відсутні.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо розгляду питання про можливість перерахунку суми штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 №0110475405 відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою ) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Так, у зв`язку з порушенням позивачем зазначених вище приписів податкового законодавства, податковим органом було прийнято відносно ТОВ "Будстандарт Інвест" податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 23.05.2020 набули чинності положення Закону №466-IX, яким доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Законом №786, який набрав чинності 08.08.2020, у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзаці першому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Отже, законодавством регламентовано обов`язок платників ПДВ здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за відповідними операціями.

Разом з тим, системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.08.2018 у справі №816/1488/17 та від 11.12.2018 у справі №807/68/18.

Водночас, вищенаведеними Законами №466 та №786 пом`якшено відповідальність платників та визначено обов`язок контролюючого органу перерахувати відповідні неузгоджені штрафи платників.

Верховний Суд у постановах від 17.07.2020 у справі №640/5138/19, від 10.09.2020 у справі №520/3188/19 зазначив, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ. Зокрема, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51).

Принцип "належного урядування" як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

Тобто, законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, законодавчими змінами чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності законом №466-ІХ (22 травня 2020 року) за наведених у цій же нормі умов.

Внесення змін Законом №786 до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду цієї справи у суді чинною і такою, що підлягає до застосування є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроспективну дію закону у відповідних правовідносинах, а саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року по 22 травня 2020 року за наведених у цій же нормі умов.

Отже, законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється у тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466 у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

З огляду на вищевикладене суд приймає до уваги встановлені у справі факти, відповідно до яких грошові зобов`язання (штраф), що визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019, станом на 23.05.2020 та станом на 08.08.2020, тобто на дату набрання чинності Закону №466 та Закону №786 відповідно, є неузгодженими, оскільки на вказані дати це рішення перебувало на стадії судового оскарження, а визначені цим податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції позивачем не сплачені.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже встановлено судом, відповідач вимоги абзацу третього пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не виконав, податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 №0110475405 не відкликав, нове податкове повідомлення-рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" не надіслав.

За таких обставин, у спірних відносинах наявні усі підстави для застосування судом положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності з боку відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку суми штрафу, застосованого податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2019 №0110475405, в порядку пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Відтак, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту порушеного права шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області здійснити перерахунок суми вищевказаного штрафу у відповідності до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.05.2021 №223.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4540,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Окрім того, у прохальній частині уточненої позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн., на підтвердження чого надав докази щодо надання йому правничої допомоги за договором від 07.05.2021 №070521-БС, укладеного з адвокатом Яхнюк В.А.

Так, згідно положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів про опис наданих позивачеві послуг, та зокрема доказів на підтвердження понесення відповідних витрат.

Таким чином, суд не вбачає підстав для розподілу інших судових витрат по даній адміністративній справі, окрім сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 134, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо нездійснення перерахунку суми штрафу, визначеного Товариству з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" згідно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2019 №0110475405.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити перерахунок суми штрафу Товариству з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2019 №0110475405 у відповідності до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстандарт Інвест" (код ЄДРПОУ 41170778) сплачений судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.