Ухвала суду № 105434072, 28.12.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/8/21

ун. № 759/16206/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Іванюти І.М. та скасування постанови про арешт майна та грошових коштів від 18.04.2019 року у виконавчому провадженні № 55583162,

встановив:

Представник ПАТ «Компанія «Райз» Ковальчук В.В. звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Іванюти І.М. та скасування постанови про арешт майна та грошових коштів від 18.04.2019 року у виконавчому провадженні № 55583162.

01.07.2021 року представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав до суду заяву про закриття провадження з розгляду скарги.

Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Стаття 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Також, відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, виконавчим документом, примусове виконання якого здійснюється у виконавчому провадженні №55583162 у складі зведеного виконавчого провадження № 55597466, є виконавчий лист від 28.12.2017 р., виданий Святошинським районним судом м. Києва на підставі рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA) від 23.05.2014 №4323(і), відповідно до якого визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення. Продавці-Апелянти - ПАТ «Компанія «Райз» повинні сплатити Покупцям-Відповідачам - «Nibulon SA» 17 536 000 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України гривні щодо долара США станом на 06 грудня 2017 року становить 476 354 918,40 грн, в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4 % (чотири відсотки) з дати невиконання зобов`язань - 11 січня 2011 року і до дати повної сплати відшкодування збитків. Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується. Витрати на арбітраж за розгляд цієї Апеляції (за виключенням витрат Відповідачів-Покупців - «Nibulon SA» на їх торгового представника) несуть Продавці-Апелянти - ПАТ «Компанія «Райз». Витрати та збори за цією апеляцією: Фунтів стерлінгів: Збори Асоціації - 5463,29; Збори Апеляційної ради - 48131, 56; ПДВ - 0,00, 53 594,85 фунтів стерлінгів, 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом Національного банку України гривні щодо фунта стерлінга станом на 06 грудня 2017 року становить 1 955 901,17 грн, сплачуються Продавцями - ПАТ «Компанія «Райз».

Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість виконання якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Частина перша статті 479 ЦПК України встановлює, що за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

На підставі ухвали суду про задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу видається виконавчий лист, який вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня його видання в порядку, встановленому Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів (частина десята статті 479 ЦПК України).

Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК України.

Разом з цим, Святошинський районний суд м. Києва, який розглядав справу №759/16206/14-ц за заявою Компанії «NIBULON S.A.» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) не є судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки ним, враховуючи предметну та територіальну юрисдикцію, були реалізовані лише контрольні повноваження, сутність яких зводиться до перевірки дотримання встановленої процедури розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем, без вирішення наявного між сторонами спору по суті. Відповідно, до його повноважень не віднесено вирішення питання щодо розгляду заяви державного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Таким чином, встановлено, що виконавчий лист хоча і видано Святошинським районним судом м. Києва, однак Святошинський районний суд м. Києва не розглядав даний спір, як суд першої інстанції, а тому відсутні підстави для звернення до суду в порядку цивільного судочинства з даною скаргою у зведеному виконавчому провадженні в порядку ст. 447 ЦПК України.

Таким чином встановлено, що ПрАТ "Компанія Райз", може реалізувати своє право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про закриття провадженян у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ч. 1 ст. 19, ст. ст. 255, 447 ЦПК України, суддя,

постановив:

Закрити провадження у справі за скаргою Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Іванюти І.М. та скасування постанови про арешт майна та грошових коштів від 18.04.2019 року у виконавчому провадженні № 55583162.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Сенько М.Ф.