Ухвала суду № 105432448, 20.07.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/4436/22

Номер провадження 1-кп/201/663/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання Любому І.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Дзюби В.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Кириченко О.П.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Дзюби В.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах кримінального провадження, внесеного 21 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041650000329 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перещепине, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Приорільське, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2022 року за № 12022041650000329 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурором Дзюбою В.В. до канцелярії суду подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Дзюба В.В. підтримав подане ним клопотання та в обґрунтування своїх доводів посилалася на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та відповідного покарання, що загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою збуту, а тому є достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може вчинити інші злочини, або продовжувати вчиняти свою злочинну діяльність. Також вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 не перешкоджають утримуванню останнього під вартою, а тому продовжують існувати передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заявлені у клопотанні ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_1 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Кириченко О.П. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ризики прокурором взагалі не обґрунтовані, оскільки ОСОБА_1 проживає разом з обома батьками, які є інвалідами ІІ групи: мати хворіє на цукровий діабет та у неї проблеми зі щитоподібною залозою, батько отримав контузію під час війни у Афганістані, останні не можуть себе самостійно обслуговувати та потребують сторонньої допомоги. Єдиним, хто піклувався про батьків, був саме ОСОБА_1 , а на даний час про батьків піклуються сусіди. Також захисник зазначив, що до арешту ОСОБА_1 працював у фермера різноробочим та отримував від цього прибуток, останній раніше не судимий, у зв`язку з чим захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурору, зазначив, що його батьки перебувають на пенсії по інвалідності та не можуть самостійно себе обслуговувати. При цьому додав, що у нього є рідна сестра, яка проживає у сусідньому селі. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 залишив вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечення захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 вказано, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 176 КПК Українипередбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зіст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того,статтею 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставінаданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2022 року до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 червня 2022 року, з можливістю внесення застави. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2022 року ОСОБА_1 продовжений раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 липня 2022 року, з можливістю внесення застави.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, ступінь яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання захисника Кириченко О.П. наявність у його підзахисного ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, зокрема батьків, які є інвалідами та потребують сторонньої допомоги, як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд не приймає до уваги, адже на підтвердження таких доводів стороною захисту не надано жодних документів.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 було повідомлено про те, що він є не єдиною дитиною в сім`ї, у нього є старша сестра, яка може допомагати батькам.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 22 липня 2022 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 17 вересня 2022 року включно.

В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 124050 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 17 вересня 2022 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 17 вересня 2022 року включно.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 10 годині 00 хвилин 22 липня 2022 року.

Суддя І.Г. Ополинська