Постанова № 10542887, 11.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2009 року 15:40 № 2а-10460/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Бистрик О.С., за участю представника позивача Буняка Ю.І., представника відповідача Вернигори О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.04.2009 р. № 0002222330 На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 11 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2009 року.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Солекс»(далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.04.2009 р. № 0002222330 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі ДПІ у Святошинському районі м. Києва).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.04.2009 р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняло рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 10540,00 грн. за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, проведеної 10.04.2009р. на філії позивача за адресою: м.Харків, пр-т Правди, 17. Непогоджуючись з результатами перевірки, застосуванням штрафних (фінансових) санкцій та в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що належним чином виконує обовязок по проведенню розрахункових операцій на повну суму надання послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, а гральні автомати, що використовуються позивачем, не є автоматами з продажу товарів (послуг) та не передбачають реалізації фіскальних функцій, а тому не можуть бути віднесені до РРО.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що немає жодних законних підстав для скасування рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 30.04.2009 р. №0002222330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки в процесі надання позивачем послуг гри на гральному автоматі дана розрахункова операція повинна бути проведена через РРО із здійсненням розрахункової операції з обовязковою видачею розрахункового документа не пізніше завершення відповідної операції.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, співробітниками Державної податкової адміністрації у Харківській області 10.04.2009 р. було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт № 0419/26/57/23/24102644 від 10.04.2009 р., в якому зафіксовано, що в гральному залі за адресою: м.Харків, пр-т Правди, 17, проводилось надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням 31 грального автомата, підключених до електромережі, але не зареєстрованих в органах ДПС, неопломбованих у встановленому порядку та непереведених у фіскальний режим роботи. У звязку з чим зафіксовано порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95) із змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.04.2009 р. № 0002222330, передбачених п. 2 ст. 17 Закону № 265/95, у розмірі 10540,00 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішень відповідача, наданого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, за результатами якого Державна податкова адміністрація України рішенням від 07.08.2009 р. № 7666/6/25-0415 залишила без змін рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 30.04.2009 р. № 0002222330, а скаргу позивача без задоволення.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95, реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат і електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг) це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Згідно із п. 1 Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 р. № 40/374, чинного на момент проведення перевірки діяльності позивача, «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», визначено, що: - гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично; - зал гральних автоматів нежитлове приміщення, крім пересувної малої архітектурної форми, закрите від огляду ззовні, у якому для проведення азартних ігор використовуються тільки гральні автомати.

Ураховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що оскільки внесення ставки обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу, то дана послуга надається саме гральним автоматом, а не залом гральних автоматів, як нежитловим приміщенням.

Відповідно до вимог п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону № 265/95, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до абз. 8 ст. 2 Закону № 265/95 автомат з продажу товарів (послуг), а саме гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій, який в автоматичному режимі забезпечує облік кількості та вартості наданих послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 р. № 121 (із змінами, внесеними Постановами КМ України від 29.01.2003 р. № 151, від 10.12.2003 р. № 1905, від 28.10.2004 р. № 1447, від 07.06.2006 р. № 803) (далі Постанова Кабінету Міністрів України №121) установлено терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 р.

Виходячи із правового контексту вказаної вище Постанови Кабінету Міністрів України, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобовязані з 1січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Отже, гральний автомат, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 121, повинен самостійно виконувати фіскальні функції, які, зокрема, полягають в обліку, накопиченні та відображенні даних щодо прийнятих та виданих (виграних) гравцями грошових замінників жетонів та кредитів.

Відповідно до п. 4.4 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги)», затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Щодо необхідної умови використання гральних автоматів із застосуванням РРО є, перш за все, обовязкове включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу компютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315, то вказана процедура здійснюється за поданням заявника (наприклад виробників або постачальників такої техніки, розробленої на замовлення операторів сфери грального бізнесу).

За таких обставин, виходячи із специфіки надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах, гральний автомат повинен бути оснащений належним РРО.

Згідно з абзацом третім статті 2 Закону № 265/95, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Таким чином, з урахуванням наведеного позивач зобовязаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Визначений Законом порядок проведення розрахункових операцій позивачем не дотримується.

Фіскалізація грального обладнання є основною передумовою для легалізації ринку гральних автоматів.

Обовязок застосування гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, є нормою закону, якою мають керуватися субєкти господарювання при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу.

Крім того, слід зазначити, що наказом ДПА України від 21 січня 2009 року № 7 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій», який був чинний на момент виявлення правопорушень, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій внесено модель реєстратора розрахункових операцій «Фіскал», цільова сфера використання якого визначена в казино; зали гральних автоматів; фіскалізація гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів. В наказі ДПА України від 27.08.2009 р. № 461, яким затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, вказану модель «Фіскал»також включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій як «Компютерно-касові системи»із вказаною вище сферою їх застосування.

Отже, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал»субєкти господарювання зобовязані використовувати зазначену систему.

Наявність у залі гральних автоматів реєстратора розрахункових операцій модифікації «МАРІЯ-701», підтверджена реєстраційним посвідченням №2023003154 від 06.02.2007 р., не спростовує факт порушення позивачем вимог Закону № 265/95, оскільки РРО зазначеної модифікації належить до класу «Стаціонарні електронні контрольно-касові апарати», яким технічно неможливо обладнати гральний автомат як реєстратор розрахункових операцій.

Згідно з п. 2 ст. 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Враховуюче викладене, застосування відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10540 грн. 00 коп. за вказане порушення відповідає чинному законодавству України.

Судом не визнаються в якості підстави для скасування рішення відповідача щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій доводи позивача відносно порушення встановленого законодавством України порядку проведення виїзної перевірки. Суд звертає увагу, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні»в статтях 111, 112 встановлює порядок проведення перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів). В той час як штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не являються податками, зборами, обовязковими платежами. Закон № 265/95, встановлюючи правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також визначає порядок проведення перевірки застосування реєстраторів розрахункових операцій в процесі здійснення підприємницької діяльності, у тому числі надання послуг гри на гральному автоматі, та відповідальність за порушення вимог даного закону. Зокрема, вказаний закон не містить вказівок щодо попереднього повідомлення субєктів підприємницької діяльності про проведення таких перевірок.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Мазур А.С.