Постанова № 10542829, 06.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2009 року 12:25 № 15/444

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С.,

за участю представника позивача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва Мінченка Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

до субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у розмірі 2 200 грн. 00 коп.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 6 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 9 липня 2009 року.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2008 року Державна податкова інспекція у Соломянському районі міста Києва (далі - ДПІ у Соломянському районі міста Києва) звернулася до суду з позовом про стягнення з субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі СГД фізична особа ОСОБА_2) 2 200, 00 грн. податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протягом 2007 року перебував на спрощеній системі оподаткування, про що ДПІ у Соломянському районі м. Києва було видано свідоцтво про сплату єдиного податку.

Відповідно до облікової картки платника податків за СГД фізичною особою ОСОБА_2 обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 2 200 грн. 00 коп.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) позивачем було надіслано на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не зявився, судом направлялися судові повістки про виклик в судове засідання за адресою яка зазначена в довідці ЄДРПОУ, які повернулись до суду з відміткою на проживає.

У звязку з неявкою відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт господарської діяльності фізична особа Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво № НОМЕР_2 від 27.06.2006 р.) ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 03.07.1998 року № 727/98 на підставі заяв відповідача від 06.12.2006 року про право застосування спрощеної системи оподаткування, СГД фізичній особі ОСОБА_2 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку, про отримання якого свідчить корінець свідоцтва серії НОМЕР_3.

Відповідно до рішення сесії Соломянської районної у м. Києві ради від 27.12.2005 р. № 404 ставкою єдиного податку в Соломянському районі м. Києва для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи по видам діяльності є фіксована сума 200,00 грн. Відповідач повинен був сплачувати цю суму щомісяця, але не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного казначейства України.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному розмірі сплатив до бюджету єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за 2007 рік.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 позивачем 13.02.2008 р. було надіслано на адресу відповідача першу податкову за № 1/113, а 10.04.2008 р. другу податкову вимогу за № 2/237. На підставі вищезазначених податкових вимог було винесено рішення № 272 від 17.06.2008 р. про стягнення коштів та продаж інших активів боржника в рахунок його податкового боргу.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 2200 грн. 00 коп. (витяг з облікової картки залучений до матеріалів справи).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98 із змінами та доповненнями, передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обовязок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обовязок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва».

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд, вважає встановленим.

Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_2 податкову заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у розмірі 2200, 00 грн. на р/р 34210379700010, одержувач: ВДК у Соломянському районі м. Києва, код 26077951. Банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16050200.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Мазур А.С.