Постанова № 10542732, 20.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-2696/10/2370 20.07.2010 р.                                                                       м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.,

при секретарі –Зубалію В.Ю.,

за участю прокурора – Павленка О.А. (за посвідченням), представників: позивача –не з’явився, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Чорнобаївського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до Чорнобаївського колективного будівельно-монтажного підприємства «Райагробуд» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чорнобаївського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до Чорнобаївського колективного будівельно-монтажного підприємства «Райагробуд» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.

Позивач стверджував, що за березень –квітень 2010 року відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 13093 грн. 22 коп.

Оскільки сума страхових внесків розмірі 13093 грн. 22 коп. у строки, встановлені п.6 ст. 20, ст. 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-XIV (надалі за текстом Закон № 1058-XIV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першої статті 67 Конституції України (№254к/96-ВР) закріплено обов"язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом –"Закон № 400/97-ВР"), збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принцип, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі за текстом – «Закон № 1058»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які, відповідно до цього Закону, сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники , зазначені в статті 14 цього Закону.

Чорнобаївське колективне будівельно-монтажне підприємство «Райагробуд»є суб’єктом підприємницької діяльності та з 17.09.2004 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 03587796).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього період, незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із частиною четвертою статті 18 Закону № 1058-IV страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що за березень –квітень 2010 р. відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України у Чорнобаївському районі Черкаської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаного розрахунку відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці в розмірі 4605 грн. 79 коп. –за березень 2010 р. та 8487 грн. 43 коп. –за квітень 2010 р.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За змістом статті 23 зазначеного Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 162 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Чорнобаївського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області до Чорнобаївського колективного будівельно-монтажного підприємства «Райагробуд» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків –задовольнити повністю.

Стягнути з Чорнобаївського колективного будівельно-монтажного підприємства «Райагробуд»(19900, Черкаська область, Чорнобаївський район, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код 03587796) на користь управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області (19900, Черкаська область, Чорнобаївський район, смт. Чорнобай, вул. Леніна, 218) заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 13093 (тринадцять тисяч дев’яносто три) грн. 22 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    В.А. Гайдаш