Постанова № 10542301, 29.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-44226/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача Євдокименко Н.О., Ступнік С.В.,

представника відповідача Савинського С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Полтавського державного лісогосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс”до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2009 року Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (надалі по тексту позивач, ПДЛГП "Полтаваоблагроліс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі по тексту відповідач)про визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0000322351/0 від 14.08.2008, яким Лохвицькому держагролісгоспу філіалу ДЛГП "Полтаваоблагроліс" (37200,м. Лохвиця, вул.Бурмистенка,4) визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 18 942,00 грн, в тому числі за основним платежем 12268,00 грн та штрафна санкція 6314,00 грн та скасування податкового повідомлення-рішення №0000322351/0 від 14.08.2008.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при прийнятті спірного податкового повідомлення рішення податковим органом не враховано норми ряду законодавчих актів та зроблено висновки, що не відповідають обставинам, посилаючись на те, що кошти виділялися Лохвицькому держагролісгоспу на проведення робіт на землях державного лісового фонду та землях запасу сільських і селищних рад, проте послуги по створенню лісонасаджень та їх передачі Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головному управлінню агропромислового розвитку Полтавської обласної адміністрації не надавались, про що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків у 2007 році між Головним правлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної адміністрації та ДЛГП «Полтаваоблагроліс». Вказував, що договори були складені на вимогу Головного управління державного казначейства в Полтавській області для проведення перерахування коштів та слугували для Держказначейства формальною підставою, а для держагролісгоспу інструментом отримання коштів з обласного бюджету через рахунки головного розпорядника на відшкодування витрат по консервації малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення шляхом заліснення (створення і вирощування захисних насаджень) відповідно до «Регіональної програми захисту земель від водної та вітрової ерозії». Зазначав, що роботи були виконані на площах, що перебувають на балансі та обліковуються за «Виконавцем»(позивачем), рахунки також було виписано не на оплату виконаних робіт , а на відшкодування витрат, тобто факт надання послуг відсутній, отже наполягав, що база оподаткування, встановлена Законом України „Про податок на додану вартість” за вищевказаними операціями, відсутня, що, зокрема, підтверджується також змістом платіжних доручень щодо перерахування коштів (без ПДВ).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись обставини встановлені в акті перевірки та викладені в письмових запереченнях, зазначивши, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято за результатами планової виїзної документальної перевірки в ході якої виявлено порушення вимог Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: Лохвицький держагролісгосп виконував роботи по поліпшенню родючості ґрунтів, а сума отриманих коштів Лохвицьким держагролісгоспом на виконання робіт з поліпшення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду, поліпшення угідь та охорони земель шляхом створення захисних лісових насаджень (консервація сільськогосподарських земель шляхом залісення), вздовж водних обєктів (в тому числі водойм, магістральних каналів) полезахисних лісосмуг на землях державного лісового фонду та землях запасу сільських і селищних рад із відведенням земель запасу під залісення у 2007 році та робіт по підготовці ґрунту під посадку захисних лісонасаджень на землях держлісфонду і землях запасу сільських рад має бути включено до бази оподаткування як вартість виконаних робіт (наданих послуг) з урахуванням суми податку на додану вартість. При цьому, зазначав, що оскільки дотації, отримані фінансування конкретних заходів, програм і проектів, є коштами цільового фінансування та цільових надходжень і відповідно це зобовязує підприємства використовувати такі кошти виключно за цільовим призначенням. А також, вказував що на одержувачів дотацій поширюються вимоги бюджетного законодавства, що стосуються як отримання, так і використання цих сум, зазначаючи при цьому, що загальний порядок отримання та використання бюджетних асигнувань полягає в наступному: одержувачі бюджетних коштів використовують кошти державного бюджету відповідно до плану використання бюджетних коштів, який складають у відповідності до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2002 N 228. Отже, наполягав, що у випадку дотримання СГД усіх вимог Порядку від 28.02.2002 N 228, кошти надані на фінансування відповідних програм вважаються дотацією, а саме підприємство отримувач дотацій має право скористатися нормами підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті Закону України „Про податок на додану вартість” , в іншому випадку підприємство зобовязане дотримуватися загальних норм Закону України „Про податок на додану вартість”.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Полтавське державне лісогосподарське підприємство “Полтаваоблагроліс”, зареєстровано як юридична особа 03.12.2001 Виконавчим комітетом Полтавської області, включено до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ).

Як встановлено в ході судового розгляду справи та не оспорюється сторонами, на підставі статуту Полтавського державного лісогосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс” наказом №15-В від 26.11.2003 було створено Лохвицький держагролісгосп філіал Полтавського державного лісгосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс” (надалі по тексту - Лохвицький держагролісгосп) без права юридичної особи, який включено до ЄДРПОУ 08.12.2003, ідентифікаційний код 26434859.

Лохвицький держагролісгосп взято на облік в органах державної податкової служби 16.12.2003 як платника податків, зборів ат інших обовязкових платежів, а саме: перебуває на обліку у Лохвицькій міжрайонній державній податковій інспекції Полтавської області за №53 та зареєстровано як платника податку на додану вартість 09.04.2004, свідоцтво №23712564.

Також, судом встановлено, що з 08.07.2008 по 28.07.2008 на підставі направлень від 08.07.2008 № 117, від 22.07.2008 № 123 працівниками Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання, проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Лохвицького держагролісгоспу філіалу Полтавського державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагроліс» (код за ЄДРПОУ: 26434859) з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.03.2008 та валютного законодавства за період з 01.07.2005 по 31.03.2008 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 237/23/26434859 від 31.07.2008, за висновками якого встановлено, зокрема, порушення: статті 3, пунктів 4.1., 4.2., статті 4, підпункту 7.3.1, підпункту 7.3., підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 12628 грн, в тому числі: за 2007 рік 12628 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято 14.08.2008. податкове повідомлення-рішення №0000322351/0 яким Лохвицькому держагролісгоспу філіалу Полтавського державного лісогосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 18942,00 грн (в тому числі за основним платежем - 12628,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 6314,00 грн).

Водночас, суд встановив, що сума податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 12628, 00 грн визначена так: 14600,00 грн 1972,35 грн ( де 14600 - сума ПДВ відповідно до обсягів отриманих бюджетних коштів, визначена податковим органом) 1972,35 - сума ПДВ, яка не була внесена до декларації, яка підтверджена податковими накладними по придбанню пально-мастильних матеріалів та запасних частин).

При цьому, спірним, стало визначена податковим органом сума ПДВ в розмірі 14600,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом було скасовано податкове повідомлення рішення №0000322351/3 від 10.03.2009 в якому у яких сума зобов'язання залишилась незмінною.

Проте позивача не погодився із визначеним податковим зобовязання з податку на додану вартість та оскаржив податкове повідомлення рішення до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання.

23.04.2007 на підставі „Положення про порядок використання коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва», затвердженого рішенням сьомої сесії пятого скликання Полтавської обласної Ради від 28.02.2007 Лохвицьким держагролісгоспом (Виконавець) було укладено із Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації (Замовник) договір № 4 на виконання робіт по поліпшенню родючості, охорони земель та підвищення їх продуктивності (консервація сільськогосподарських та захисту земель від водної та вітрової ерозії.

Відповідно до даного договору «Виконавець»зобовязується у 2007 році виконати роботи з поліпшення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду, поліпшення угідь та охорон земель шляхом створення захисних лісових насаджень (консервація сільськогосподарських земель шляхом залісення), вздовж водних обєктів (в тому числі водойм, каналів, тощо) та полезахисних лісосмуг на землях державного лісового фонду та землях запасу сільських і селищних рад із відведенням земель запасу під залісення, виконаних згідно робочого проекту, складеного Лохвицьким держагролісгоспом, який є невідємною частиною договору. А «Замовник»зобовязується провести в повному обсязі оплату «Виконавцю»за виконані ним роботи, що «Замовник»що зазначені у пункту 1.1. Договору.

На виконання умов договору Лохвицьким держагролісгоспом було виконано роботи згідно актів приймання - здавання виконаних робіт з поліпшення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду, поліпшення угідь та охорони земель шляхом створення захисних лісових насаджень (консервація сільськогосподарських земель шляхом залісення), вздовж водних обєктів (в тому числі водойм, магістральних каналів, тощо) та полезахисних лісосмуг на землях державного лісового фонду та землях запасу сільських і селищних рад із відведенням земель запасу під залісення у 2007 році згідно договору № 4 від 23.04.2007, складених по факту виконання робіт замовника, та виписано відповідно рахунки № 15 від 14.05.2007, від 16.07.2007, № 24 від 28.08.2007, № 30 від 22.11.2007 на відшкодування витрат по створенню лісових культур. Оплата по зазначених рахунках, всього в розмірі 66000,00 грн надійшла згідно виписок банку від 30.05.2007 (в сумі 43965,73 грн), 26.07.2007 (в сумі 7229,17 грн), 11.10.2007 (в сумі 14476,74 грн), 28.11.2007 (в сумі 328,36 грн) на поточний рахунок Лохвицькому держагролісгоспу від Головного управління агропромислового розвитку.

Крім того, 21.09.2007 Лохвицьким держагролісгоспом (Виконавець) було укладено договір № 12 з Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Замовник) на виконання у 2007 році робіт по підготовці ґрунту під посадку захисних лісонасаджень на землях держлісфонду і землях запасу сільських рад за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього середовища.

Відповідно до даного договору «Замовник» доручає, а «Виконавець»приймає на себе зобовязання на виконання у 2007 році робіт по підготовці ґрунту під посадку захисних лісонасаджень на землях держлісфонду і землях запасу сільських рад за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього середовища на загальну суму 7000,00 грн.

На виконання умов договору Лохвицьким держагролісгоспом було виконано роботи, передбачені договором. На підставі цього було складено акт здачі-приймання виконаних робіт по підготовці ґрунту під посадку захисних лісонасаджень на землях держлісфонду і землях запасу сільських рад за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Оплата по зазначеному акту надійшла згідно виписки банку від 24.10.2007 (в сумі 7000,00 грн) на поточний рахунок Лохвицькому держагролісгоспу від Управління з питань надзвичайних та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Всього, сума коштів, яка надійшла на рахунок Лохвицького держагролісгоспу в даному випадку, становить 73000,00 грн.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

При цьому, податковий орган дійшов висновку, що підприємством не було враховано суму податку на додану вартість при складанні робочого проекту до договору № 4 від 23.04.2007 на виконання робіт по поліпшенню родючості, охорони земель підвищення їх продуктивності (консервація сільськогосподарських та лісогосподарських земель шляхом залісення) та укладенні договору № 12 від 21.09.2007, то і оплату за виконані роботи (за рахунок бюджетних коштів) отримано Лохвицьким держагролісгоспом без урахування податку на додану вартість за обсяги виконаних робіт, однак, як вважає відповідач сума отриманих коштів (73000 грн) має бути включена до бази оподаткування як вартість виконаних робіт (наданих послуг) з урахуванням суми податку на додану вартість, яка становить 14600 грн.

З іншого боку, Лохвицький держагролісгосп скористався, як на підставу звільнення операцій від оподаткування податком на додану вартість, підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” відносно коштів отриманих на оплату вказаних договорів.

В свою чергу, суд вважає висновки податкового органу нормативно необґрунтованими з огляду на таке.

Судом встановлено та вбачається зі матеріалів справи, що 28.02.2007 на сьомій позачерговій сесії пятого скликання Полтавської обласної ради прийнято рішення «Про затвердження Положення про порядок використання коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» (надалі по тексту - Положення від 28.02.2007), яке, як зазначено у пункті 1.1., розроблено, відповідно до статті 209 Земельного України та спільного наказу Міністерства агарної політики України та Міністерства фінансів України № 58/136 від 27.02.2002 „Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України на оплату робі із докорінного поліпшення земель», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.04.2002 за № 411/6699 з метою забезпечення своєчасного ефективного використання цих коштів. Замовником виконання робіт є головний розпорядник коштів, який здійснює технічний нагляд за їх виконанням (пункт 1.4. Положення).

У відповідності до пункту 2.1 Положення від 28.02.2007 на спеціальний рахунок обласного бюджету, який знаходиться в управлінні Державного казначейства в Полтавській області, зараховуються кошти з відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва.

А згідно із розділом 3 Положення від 28.02.2007 кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, згідно зі статтею 209 Земельного кодексу України використовуються виключно для освоєння земель для сільськогосподарських та лісогосподарських потреб, підвищення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду, поліпшення угідь та охорони земель відповідно до розроблених програм і проектів землеустрою, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а саме, зокрема,: створення лісових а захисних лісонасаджень (полезахисних, водорегулюючих, прияружних і прибалкових лісосмуг; суцільних лісових насаджень на пісках, по ярах і балках, по берегах річок і водойм); глибокої консервації; консервації шляхом заліснення (визначити, що до складу робіт із консервації земель шляхом заліснення входить підготовка ґрунту під створення захисних лісових насаджень, садіння та висівання лісу, догляд захисними насадженнями, доповнення захисних лісових насаджень вирощування та придбання садивного матеріалу).

Підставою для здійснення платежів із рахунку розпорядника бюджетних коштів на одержувачів коштів є робочий проект, платіжні доручення, наявність договорів (господарства з розпорядником коштів та господарства з Підрядником по виконано робіт), підтверджувальні документи, одним із яких є акти приймання-здавання виконаних робіт. Кошти перераховуються Підряднику, згідно з обсягами виконаних робіт вказаних у договорі, які підтверджені актами на виконані роботи (пункт 3.3. Положення від 28.02.2007).

Також, 28.02.2007 на сьомій позачерговій сесії пятого скликання Полтавської обласної ради було прийнято рішення «Про затвердження Переліку заходів з освоєння земель для лісогосподарських потреб та охорони земель у 2007»( назва з урахуванням рішення восьмої сесії пятого скликання «Про протест прокурора області на рішення від 28.02.2007»), відповідно до якого Державному лісогосподарському підприємству «Полтаваоблагроліс»на створення захисних лісових насаджень на землях держлісфонду та землях запасу сільських рад з відведенням земель запасу під заліснення, зокрема, Лохвицькому держагролісгоспу виділено 66,0 тис.грн.

При цьому, у даному випадку, головним розпорядником бюджетних коштів стало Головне управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації.

До того ж, як вбачається із розяснень Головного управління державного казначейства України (лист від 07.0.42010 №07-10/2871) оскільки філії ДЛГП «Полтаваоблагроліс» (в тому числі Лохвицький держагролісгосп) у 2007-2008 роках не мали статусу юридичної особи, то вони не підпадають під дію пункту 2.5. Методичних рекомендацій зі складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 грудня 2004 року № 773, відповідно до якого, підрозділи розпорядників бюджетних коштів, які не є юридичними особами, в тому числі розташовані на різних адміністративних територіях, не включаються до мережі відповідного розпорядника.

І як було, затверджено Положенням про порядок використання коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а саме пунктом 3.3., з метою виконання заходу та для здійснення платежів із бюджетного рахунку, між головним розпорядником бюджетних коштів - Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації та Лохвицьким держагролісгоспом укладено вищевказаний договір № 4 від 23.04.2007. При цьому, з метою виконання робіт було затверджено робочий проект, складено акти приймання здавання виконаних робіт, складених по факту виконаних робіт, виписано рахунки на оплату №15 від 14.05.2007, №23 від 16.07.2007, №47 від 25.09.2007,№24 від 28.08.2007, №30 від 22.11.2007 та відповідно на поточний рахунок Лохвицькому держагролісгоспу від Головного управління агропромислового розвитку надійшли кошти згідно виписок банку від 30.05.2007 (в сумі 43965,73 грн), 26.07.2007 (в сумі 7229,17 грн), 11.10.2007 (в сумі 14476,74 грн), 28.11.2007 (в сумі 328,36 грн).

При цьому, як зазначено головним розпорядником коштів - Головним управління агропромислового розвитку управління агропромислового розвитку у листі від 23.06.2010 №15/612, Лохвицькому держагролісгоспу було надано кошти державної підтримки, тобто, безоплатні і безповоротні поточні виплати, які виділені державою на фінансування конкретних заходів з відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Крім того, судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 06.09.2007 на десятій сесії пятого скликання Полтавською обласною радою було прийнято рішення «Про затвердження додаткового переліку природоохоронних заходів для фінансування фонду охорони навколишнього природного середовища області в 2007 році», відповідно до якого для проведення заходів з метою відтворення природних рослинних ресурсів, а саме: Полтавському державному лісогосподарському підприємству «Полтаваоблагроліс»на підготовку ґрунту під посадку захисних лісонасаджень на землях держлісфонду і землях запасу сільських рад в т.ч. Лохвицькому держагролісгоспу виділено цільові кошти в розмірі 7,0 тис. грн.

При цьому, контроль та використання коштів фонду охорони навколишнього природного середовища області покладено на головного розпорядника коштів - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації.

А, як зазначив, головний розпорядник коштів Управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації в листі від 21.06.2010 №01-10/732 в звязку з тим, що Лохвицький держагролісгосп є філіал кошти перераховувались на розрахунковий рахунок в установах банку та для посилення контролю використання коштів за цільовим призначенням був укладений договір № 12 від 21.09.2007.

Враховуючі вище наведені обставини, суд дійшов висновку, що грошові кошти в розмірі 66000 грн та і розмірі 7000 грн, які надійшли на рахунок Лохвицького держагролісгоспу, являються бюджетними коштами, що були призначені на виконання певної державної цільової програми.

У відповідності до пункту 8 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2002 N 228 одержувачі бюджетних коштів - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001, № 2542-III для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Статтею 30 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивач обґрунтовано не включив до бази оподаткування грошові кошти в розмірі 73000 грн, отже і до податкового зобовязання суму ПДВ 14600 грн, що, в свою чергу, виключає факт порушення статті 3, пунктів 4.1., 4.2., статті 4, підпункту 7.3.1, підпункту 7.3.5, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" через наступне.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі, операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача.

Під терміном «поставка послуг»в пункті 1.4 статті 1 зазначеного Закону розуміються будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності (абзац 3 пункту 1.4.).

Таким чином, можливо зробити висновок головними ознаками продажу послуг, в тому числі безоплатного надання, є: передача права власності, чи то користування, чи то розпорядження на такі послуги; цивільно-правовий характер відносин сторін.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що роботи з поліпшення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду, поліпшення угідь та охорони земель шляхом створення захисних лісових насаджень (консервація сільськогосподарських земель шляхом залісення), вздовж водних обєктів (в тому числі водойм, магістральних каналів, тощо) та полезахисних лісосмуг на землях державного лісового фонду та землях запасу сільських і селищних рад із відведенням земель запасу під залісення у 2007 році на загальну суму 66000 грн та роботи по підготовці ґрунту під посадку захисних лісонасаджень на землях держлісфонду і землях запасу сільських рад за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього середовища на загальну суму 7000,00 грн, що здійснювалося позивачем, не відповідає цим ознакам.

Однією з основних засад цивільного законодавства є принцип свободи договору, який полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 3, 627 Цивільного кодексу України).

Враховуючі наведені норми, можливо дійти висновку, що отримання коштів з бюджету (дотацій) взагалі не відповідає визначенню «поставка», а отже позивач цілком правомірно не відображав в деклараціях з податку на додану вартість відповідних звітних періодів обсяги робіт, що не є об'єктами оподаткування відповідно до пункту 3.2 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість".

При цьому, в ході судового розгляду справи підтверджено, що Головне управління агропромислового розвитку управління агропромислового розвитку та Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, перераховуючи кошти із бюджету (дотації ) не купувала у позивача товари (роботи, послуги), а позивач в свою чергу не надавав вказаним особам послуги.

Перерахування бюджетних дотацій здійснювалося для покриття понесених витрат позивачем в процесі виконання цільових державних програм, а тому бюджетні дотації не є продажем товарів (робіт, послуг).

Отже, згідно з підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 вищевказаного Закону, не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Що стосується доводів відповідача, про те, вразі якщо це були б бюджетні кошти (дотації) то на їх одержувачів поширювалися б вимоги бюджетного законодавства, що стосуються як отримання, так і використання цих сум, зазначаючи при цьому, що загальний порядок отримання та використання бюджетних асигнувань полягає в наступному: одержувачі бюджетних коштів використовують кошти державного бюджету відповідно до плану використання бюджетних коштів, який складають у відповідності до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2002 N 228, то суд такі до уваги не приймає, враховуючи таке.

Відповідно до положень вказаного вище Порядку план використання бюджетних коштів є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу буде перераховано бюджетні кошти, які він має право використовувати. За відсутності зазначеного документа одержувач бюджетних коштів не може отримати відповідні суми з рахунку. Після цього план передають розпоряднику бюджетних коштів і відповідному органу Держказначейства, в якому одержувачу буде відкрито рахунок.

Із системного аналізу вказаної норми, можливо дійти висновку, що план використання бюджетних коштів являється документом на підставі якого можливо відстежити та проконтролювати цільове використання бюджетних коштів та підстава для їх перерахування одержувачу, а оскільки, в даному випадку, головними розпорядниками бюджетних коштів стали Головне управління агропромислового розвитку управління агропромислового розвитку та Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, в яких до Лохвицького держагролісгоспу не має будь-яких претензій чи то недоцільового використання коштів чи то не складення плану, то наявність договору та актів прийому передачі замість плану не змінює цільового призначення виділених коштів, як бюджетного асигнування (дотації) на здійснення певної державної програми, які відповідно до норм чинного законодавства України не входять до бази оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про правомірність звільнення операцій від оподаткування податком на додану вартість, наданим підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” відносно коштів отриманих на оплату спірних договорів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, відповідно, донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12628,00 грн є необґрунтованим, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 6314,00 грн - безпідставним.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, то згідно із частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовуються. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне, згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог ПДЛП «Полтаваоблагроліс»про скасування податкового повідомлення рішення та визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області №0000322351/0 від 14.08.2008 яким Лохвицькому держагролісгоспу філіалу Полтавського державного лісогосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 18 942 ,00 грн (в тому числі за основним платежем - 12628,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями -6314,00 грн.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0000322351/0 від 14.08.2008, то суд вважає такі вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки такі дії відповідача не створили для позивача правових наслідків. Юридично значимі наслідки визначення податкового зобовязання Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області створює складене податкове повідомлення рішення .

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Держбюджету України на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривні 70 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського державного лісогосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс”до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області №0000322351/0 від 14.08.2008 яким Лохвицькому держагролісгоспу філіалу Полтавського державного лісогосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в розмірі 18 942 /вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) гривні 00 копійок (в тому числі за основним платежем - 12 628 /дванадцять тисяч шістсот двадцять вісім/ гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями -6314 / шість тисяч триста чотирнадцять/ гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Полтавського державного лісогосподарського підприємства “Полтаваоблагроліс” витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 / одна/ гривня 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 05 липня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко