Постанова № 10541889, 15.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-2910/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання С.А. Даниловій,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства «ЕКОРА.ФМ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із позовом до Закритого акціонерного товариства «ЕКОРА.ФМ», в якому просить суд стягнути з відповідача 6 477,78 грн. адміністративно-господарських санкцій та 77,60 грн. пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», які полягають у наступному: вказаним Законом визначено, що для підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання) встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Згідно із звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою 10-ПІ, наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2009 році склала 9 осіб. Таким чином, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати у відповідача відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 1 особу. Середньооблікова кількість інвалідів за вказаний період на підприємстві відповідача склала 0 осіб, що є меншим, ніж встановлено нормативом. Отже, у зв’язку із невиконанням відповідачем нормативну робочих місць із працевлаштування інвалідів у 2009 році, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону має сплатити адміністративно-господарські санкцій та пеню.

Представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, місце і час судового засідання, до суду не з’явився. Заперечень, пояснень по суті позовних вимог, а також витребувані судом документи і матеріали не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.8 ст.69 Господарського кодексу України, підприємства з правом найму робочої сили зобов’язані забезпечувати визначену, згідно закону, кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, що потребують соціального захисту, і встановлює відповідальність підприємства за порушення даної вимоги.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя, визначаються Законом № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі за текстом – Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до вимог ст.17 Закону № 875-ХІІ, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах (об’єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях де застосовується праця інвалідів, а також займатись індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Відмова в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності не допускається за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

Статтею 18 Закону № 875-ХІІ визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 9 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% (чотирьох відсотків) середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів повинен складати 1 місце. Згідно із звітом в 2009 році на підприємстві відповідача не працювало жодного інваліда.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що «підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів є менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративного-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом».

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів … Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 р. № 70.

Згідно листа Енергодарського міського центру зайнятості від 31.05.2010 р. вих. № 1094-10/17 судом встановлено, що відповідачем подавалися звіти форми № 3-ПН «про наявність вакансій» для інвалідів в продовж 2009 року. Крім того, центр зайнятості повідомив, що на працевлаштування до ЗАТ «ЕКОРА.ФМ» було видано 1 направлення, але у прийняті на роботу гр. ОСОБА_1 відповідачем відмовлено з посиланням на те, що вакансія зайнята.

Тобто, відповідач відмовив у працевлаштуванні інваліда при наявності вільних вакантних робочих місць, про наявність яких заявляв у звітах форми 3-ПН протягом 2009 року.

Нормами господарського законодавства встановлено, що «суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства» (ч.3 ст.5 Господарського кодексу України). За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (ч.1 ст.238 ГК України).

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. У частині другої зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення.

Враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги, що на підприємстві не створювались умови для праці інвалідів, а подання товариством звітів форми № 3-ПН «про наявність вакансій» протягом 2009 року до районного центру зайнятості не мало на меті реально працевлаштувати на роботу інваліда, суд приходить до висновку, що ЗАТ «ЕКОРА.ФМ» не ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення, у зв’язку з чим вважає позовні вимоги про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ЕКОРА.ФМ» суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 6555 (шість тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 38 коп. одержувач Держбюджет м. Енергодар, код ЄДРПОУ 34677056, р/р 31212230700015, МФО 813015, ГУДКУ в Запорізькій області, код платежу 50070000 платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 20.07.2010.

Суддя                                         О.В. Конишева