Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2010 р. справа № 2а-12870/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: <година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Галатіної О.О.
при секретарі< Призвище секретаря >
Скокіні О.Л.
за участю представника позивача Собчук Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач є субєктом підприємницької діяльності фізичною особою та здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державу реєстрацію. Відповідач також перебуває на податковому обліку як платник податків та з моменту реєстрації перебував на спрощеній системі оподаткування. 04.03.2009 року працівниками ДПІ у Амвросіївському районі була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ОСОБА_3 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої був складений акт № 64/17-0/1844611960. Під час проведення вказаної вище перевірки працівниками інспекції, які безпосередньо її проводили було встановлено, що у листопаді грудні 2007 року ОСОБА_3 в порушення вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 року було перевищено граничний розмір виручки підприємця на суму 202256,00 грн. На підставі акту перевірки за порушення вимог діючого законодавства податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 128/17-0/1844611960/3119 від 18 березня 2009 року, яким ОСОБА_3 було встановлено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 219782,50грн. Не погодившись із зазначеним рішення податкового органу ОСОБА_3 оскаржила його в адміністративному порядку. Однак у задоволенні скарг ДПІ у Аміросіївському районі, ДПА у Донецькій області, ДПА України їй було відмовлено. Не погодившись з рішеннями органів ДПС України вона звернулася до Амвросіївського місцевого районного суду Донецької області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 128/17-0/1844611960/3119. Ухвалою Амвросіївського місцевого районного суду Донецької області від 25.09.2009 року вищевказаний адміністративний позов був повернутий ОСОБА_3 через непідсудність. Інформація, щодо подальшого оскарження рішення відсутня. Отже, станом на 30.04.2010 року субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3 має заборгованість перед бюджетом у розмірі 211822,50 грн. Вказана сума склалася з основного боргу з податку на додану вартість у сумі 150641,00 та штрафних санкцій у сумі 69141,50 грн. Оскільки ОСОБА_3І протягом тривалого часу не погашала узгоджену суму податкового зобовязання ДПІ у Амвросіївському районі у відповідності до вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 їй були надіслані перша № 1/719 від 26.06.2009 року та друга № 2/1140 від 12.10.2009 року податкові вимоги. Ці податкові вимоги були отримані ОСОБА_3І особисто 01.07.2009 року та 14.10.2009 року, однак це не призвело до погашення боргу. Позивач просить суд стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 211822,50 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не зявилась. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. На адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець розпорядженням голови Амвросіївської районної державної адміністрації 24.09.1998 року.
04.03.2009 року працівниками ДПІ у Амвросіївському районі м. Дзержинську проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 року, за наслідками якої складений акт № 64/17-0/1844611960.
Під час проведення перевірки встановлено, зокрема, перевищення фізичною особою-підприємцем у листопаді грудні 2007 року обсягу виручки на 202256,00 грн., внаслідок чого позивач мав з 1 січня 2008 року зареєструватися платником податку на додану вартість і сплачувати податок з доходів фізичних осіб та податок на додану вартість.
Перевіркою встановлено, що сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за січень грудень 2008 року занижена на 150641 грн. Перевіркою донараховано 150641 грн. податку на додану вартість. Крім того, декларації з податку на додану вартість СПД фізичною особою ОСОБА_3 за січень грудень 2008 року до ДПІ в Амвросіївському районі не подавались.
За таких обставин за наслідками перевірки встановлено порушення ст. 1 Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”.
З урахуванням зазначених порушень ДПІ у Амвросіївському районі прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2009 року № 128/17-0/1844611960/3119 про сплату 150641 грн. податку на додану вартість і 69141 грн. 50 коп. застосованих штрафних санкцій, з посиланням на підпункти 17.1.1 і 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу відповідач оскаржила його в адміністративному порядку, однак рішенням ДПІ у Амвросіївському районі, ДПА в Донецькій області, ДПА України в задоволенні скарги відповідачу було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2009 року залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями органів ДПС України відповідач звернулася до Амвросіївського місцевого районного суду Донецької області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 18 березня 2009 року № 128/17-0/1844611960/3119. Ухвалою Амвросіївського місцевого районного суду Донецької області від 25.09.2009 року вищевказаний адміністративний позов був повернутий ОСОБА_3 через непідсудність.
В подальшому відповідач не оскаржувала податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2009 року № 128/17-0/1844611960/3119.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (тобто за за винятком випадків його оскарження).
Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Виходячи з вимог зазначеної статті, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2009 року № 128/17-0/1844611960/3119 є узгодженим.
Стаття 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» передбачає, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. Гривень. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.
Відповідно до статті 5 цього ж Указу, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривен (без урахування податку на додану вартість).
Підпункт 9.4 статті 9 Закону України № 168/97 передбачає, якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, суд приходить до висновку, що податковим органом зроблено обґрунтований висновок, що не суперечить діючому податковому законодавству про те, що в порушення п.п 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 п. п 7.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України № 168/97, підприємець ОСОБА_3 самостійно не зареєструвалася платником податку на додану вартість, внаслідок чого нею не нарахований та не сплачений податок на додану вартість за 2008 рік на загальну суму 150641 грн., а також нараховані штрафні санкції у сумі 69141,50 грн. відповідно до підпункту 17.1.1 і 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивачем на адресу відповідача були спрямовані перша податкова вимога № 1/719від 26.06.2009 року та друга податкова вимога № 2/1140 від 12.10.2009 року, які були отримані відповідачем.
Зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу, у звязку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.
Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обовязку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 157, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Амвросіївському районі до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 на розрахункових рахунок 31119029700115, код ЗКПО 34686914, МФО 834016, отримувач ВДК в Амвросіївському районі, банк отримувача УДК в Донецькій області суму заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 211822 (двісті одинадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 50 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 8 липня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошенні постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галатіна О.О.
Судове рішення № 10541587, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12870/10/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: