Рішення № 105415601, 19.07.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/455/22

Провадження № 2/522/114/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

19 липня 2022 рокуПриморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Тарнавській В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Фінфорс» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б., приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 14 травня 2021 року було вчинено виконавчий напис за № 10818 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 14568,75 грн.

Вказаний виконавчий напис звернуто стягувачем до виконання, в зв`язку з чим постановою про відкриття виконавчого провадження від 28 липня 2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. відкрито відповідне виконавче провадження № 66307893.

На думку позивача спірний виконавчий напис не підлягає виконанню, з підстав його вчинення з порушенням встановленої процедури. Позивач зазначає, що заборгованість позивача перед ТОВ «Фінфорс» не є безспірною, адже в супереч вимогам законодавства, нотаріусу не надано кредитний договір посвідчений нотаріально.

Ухвалою суду від 14 січня 2022 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін з призначення судового засідання на 08 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 17 січня 2022 року, по даній справі було вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 10818 від 14 травня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.

У судове засідання 08 лютого 2022 року учасники справи не з`явилися. Про час, дату і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Від позивача надійшла заява про вирішення справи без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує. Інші учасники процесу про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 09 березня 2022 року.

У зв`язку зі знаходженням судді Свяченої Ю.Б. у відпустці, розгляд справи відкладено на 11 квітня 2022 року.

У судове засідання 11 квітня 2022 року учасники справи не з`явилися. Про час, дату і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Про причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 01 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 11 квітня 2022 року від приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. витребувано копії матеріалів нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису № 10818 від 14 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30, ст.30-1 ЗУ "Про нотаріат" нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Києво-Святошинського (Бучанського) районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. припинено згідно з наказом Центрального міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02 листопада 2021 року за № 1633/6. Тож ухвала суду від 11 квітня 2022 року виконана не була, однак в матеріалах справи наявні необхідні документи.

У судове засідання 01 червня 2022 року учасники справи не з`явилися. Про час, дату і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Про причини неявки не повідомили. Розгляд справи відкладено на 19 липня 2022 року.

У судове засідання 19 липня 2022 року учасники справи не з`явилися. Про час, дату і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Про причини неявки не повідомили. В матеріалах справи міститься заява позивача про вирішення справи без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, прийнявши до уваги докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було видано виконавчий напис за № 10818 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 14568,75 грн.

Вказаний виконавчий напис звернуто стягувачем до виконання, у зв`язку з чим постановою про відкриття виконавчого провадження від 28 липня 2021 року, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. відкрито відповідне виконавче провадження № 66307893.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Так згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідного оригіналу нотаріально посвідченої угоди має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У своїй постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на приписи статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України «Про нотаріат» зазначила, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, тож порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Таким чином, існують підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362,00 гривень (908,00 за подання позовної заяви та 454,00 за подання заяви про забезпечення позову), що підтверджується наявним у матеріалах справи квитанціями від 30 грудня 2021 року на зазначену суму.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, стягненню підлягає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а отже в сумі 1362,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 12, 43, 76, 81, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Виконавчий напис № 10818 від 14 травня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни - визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (код ЄДРПОУ: 41717584, адреса: м. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус В) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю.Б. Свячена

19.07.2022