Постанова № 10539535, 16.07.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 р. м. ЧернівціСправа № 2а-350/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,

за участю :

представника позивача: Романюка Д.Г.;

відповідача- не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомпрокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької областідомалого колективного підприємства "Альфа",-

СУТЬ СПОРУ:

Позивач прокурор Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Малого колективного підприємства «Альфа»податкової заборгованості в сумі 7305 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 липня 2009 року було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій АЗС МКП «Альфа». У ході вказаної перевірки були виявлені порушення п. п. 1, 2, 3, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме встановлено, що при реалізації 5 літрів бензину А-92 на загальну суму 31 грн. реєстратор розрахункових операцій не роздрукував розрахунковий документ. Отже суб'єктом господарювання не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітніх чеків за 24.04.2009 року та 03.05.2009 року. Разом з тим, суб'єктом господарювання не забезпечено зберігання в книзі розрахункових операцій щоденних звітних чеків № 2320, 2321, 2322, 2351, 2367 та контрольних стічок до них, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 1257 грн. Книгу обліку розрахункових операцій розпочато 01.02.2009 року, а зареєстрована в ДПІ в Сторожинецькому районі лише 09.02.2009 року. Торгівельна діяльність здійснювалась без одержання торгового патенту за період з 01.05.2009 року по 18.05.2009 року. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідачу неодноразово за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України надсилалися рекомендовані листи з повідомленням із зазначенням часу, дати та місця проведення судового розгляду справи, які були отримані відповідачем 02 червня 2010 року та 29 червня 2010 року.

Вказана вимога не оскаржувалась, сума боргу самостійно боржником не була сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялись.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника вже вдруге в судовому засіданні не забезпечив та про причини неявки суд не повідомив. У звязку з цим, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Станом на 15.07.10 року відповідач, належним чином був повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, представника всудове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідача в судове засідання не з'явився, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки у справі наявні поштові повідомлення, які засвідчують повідомлення відповідача про час і місце слухання справи.

Відповідач заперечень на позовну заяву суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

Мале колективне підприємство «Альфа» згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрована Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 19.12.2000 року за адресою с. Комарівці, Сторожинецького району Чернівецької області, 59014.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 19.12.2000 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Малого колективного підприємства «Альфа» за номером запису № 1036120 0000 000188.

Згідно довідки № 121/29-038 від 05.04.06 року вбачається, що МКП «Альфа» взято на облік як платник податків у ДПІ Сторожинецького району.

Крім того встановлено, що на підставі направлення № 72 від 06 липня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області Рихло О.В., Півторан А.В. проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій АЗС МКП «Альфа». У ході вказаної перевірки були виявлені порушення п.п. 1, 2, 3, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

У ході вказаної перевірки було виявлено, що при реалізації 5 літрів бензину А-92 на загальну суму 31 грн., реєстратор розрахункових операцій не роздрукував розрахунковий документ. Суб'єктом господарювання не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 24.04.2009 року та 03.05.2009 року. крім того не забезпечено зберігання в книзі розрахункових операцій щоденних звітних чеків № 2320, 2321, 2322, 2351, 2367 та контрольних стрічок до них, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 1257 грн. Книгу обліку розрахункових операцій розпочато 01.02.2009 року, а зареєстрована в ДПІ в Сторожинецькому районі лише 09.02.2009 року. Торгівельна діяльність здійснювалась без одержання торгового патенту за період з 01.05.2009 року по 18.05.2009 року. На підставі вказаної перевірки було складено Акт № 0018/24/10/23/31248800 від 16 липня 2009 року, в якому зазначено виявлені порушення п.п. 1, 2, 3, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема не забезпечено не забезпечено щоденне друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 24.04.2009 року та 03.05.2009 року. Суб'єктом господарювання не забезпечено зберігання в книзі розрахункових операцій щоденних звітних чеків № 2320, 2321, 2322, 2351, 2367 та контрольних стрічок до них, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 1257 грн. Книгу обліку розрахункових операцій розпочато 01.02.2009 року, а зареєстрована в ДПІ в Сторожинецькому районі лише 09.02.2009 року. Торгівельна діяльність здійснювалась без одержання торгового патенту за період з 01.05.2009 року по 18.05.2009 року. При реалізації 5 літрів бензину А-92 на загальну суму 31 грн., реєстратор розрахункових операцій не роздрукував розрахунковий документ.

За результатами розгляду вказаного Акту перевірки та виявлених порушень було винесено податкове повідомлення рішення про застосування до МКП «Альфа» штрафних (фінансових) санкцій № 0001282303 від 22 липня 2009 року на суму 7305 грн.,

Відповідно до вимог п . 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 266/95 -ВР, якою передбачено розмір санкцій в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у разі не виконання щоденного друку фіскального звітного чека, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, пятикратний розмір за невідповідність сум готівкових коштів по касі, а всього МКП «Альфа» було нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 7305 грн., яка в добровільному порядку не сплачена та не оскаржена.

У судовому засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Дослідженням письмових доказів - встановлено, що позивачем не здійснювалося щоденне друкування фіскальних звітних чеків 24.04.2009 року та 03.05.2009 року. Не забезпечено зберігання в книзі розрахункових операцій щоденних звітних чеків № 2320, 2321, 2322, 2351, 2367 та контрольних стрічок до них, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 1257 грн. Книгу обліку розрахункових операцій розпочато 01.02.2009 року, а зареєстрована в ДПІ в Сторожинецькому районі лише 09.02.2009 року. Торгівельна діяльність здійснювалась без одержання торгового патенту за період з 01.05.2009 року по 18.05.2009 року.

Вказані правовідносини регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265) та іншими.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95 - ВР. (далі - Закон № 265).

Застосування відповідачем штрафних фінансових - санкцій у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне незабезпечення щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та незберігання у книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків слід зазначити наступне.

Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах розрахункових операцій.

Пунктами 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до п. 4 статті 17 Закону N 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податковий служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій. Зі змісту вказаної статті Закону вбачається, що штрафні санкції застосовуються за кожне порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України № 265. Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які зобовязані забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно застосував до позивача штрафні фінансові санкції розмірі 7305 грн., як передбачено п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР тобто двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. Слід зазначити, що порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР Закон № 98).

Статтею 3 Закону № 98 передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) у сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти магазини інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях, або їх частинах і мають торговельний зал для покупців, або використовують для торгівлі його частину.

У статті 8 Закону № 98 зазначено, що суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону, а саме за здійснення операцій, передбачених цим Законом без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно - правового спору, оскільки в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність дій відповідачем доведена.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії). В даному випадку відповідачем надана відповідь у встановлені законом строки.

Згідно ст. 8 Кодекс адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги прокурора Сторожинецького району прокуратури Чернівецької області фізичної підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 69-71, 76, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства «Альфа» (59014, с. Комарівці, Сторожинецького району Чернівецької області, р/р 26003051603289 в Чернівецькій філії Приватбанку «Українська гривня», МФО 356282, інд.номер 31248800) податкову заборгованість у сумі 7305,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, пятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову складено в повному обсязі 20 липня 2010 р..

СуддяП.Д. Дембіцький