Постанова № 105392248, 25.07.2022, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/452/22

Провадження № 3/282/254/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2022 р.

смт.Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від заступника начальника ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого інженером в ТОВ АФ "Відродження",-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2022, о 02 год. 00 хв., в с.Мотовилівка по вул.Центральна, Житомирського району Житомирської області водій керував т/з, з ознаками алкогольного сп`яніння (сповільненість мови, запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбаченач. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та вказав, що 06.06.2022 допомагав своєму знайомому заготовляти сіно, після чого випив одну пляшку пива та поїхав додому відпочивати. Разом з тим, в пізню пору до його дружини, яка працює у лікарні зателефонувала дружина його знайомого, ОСОБА_2 та повідомила, що в останнього піднявся тиск та попросила привезти ліки її чоловікові. Оскільки ОСОБА_2 є його добрим знайомим, ОСОБА_1 погодився відвезти йому ліки. Після того, як він відвіз ліки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вказав, що сів у власний автомобіль та поїхав додому, однак був зупинений працівниками поліції, які повідомили йому про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти медичний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у найближчому медичному закладі, на що він відмовився. Вказав, що керував автомобілем у стані крайньої необхідності, так як віз ліки ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Мазуренко Ю.П. просила закрити справу на підставі ст.ст.17, 18 КУпАП, так як ОСОБА_1 діяв в умовах крайньої необхідності.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням адвоката Мазуренко Ю.П. свідок ОСОБА_2 вказав, що 06.06.2022 працював в своєму домогосподарстві та відчув погіршення стану свого здоров`я, а тому приліг відпочити. Однак близько 00 год. 30 хв. прокинувся та дружина перевірила його тиск, який був близько 180/130, а тому зателефонувала до дружини ОСОБА_1 , так як вона працює у лікарні та попросила привезти якісь ліки від високого тиску. Близько першої години приїхав ОСОБА_1 та привіз йому ліки, які він випив та ліг далі відпочивати.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника адвоката Мазуренко Ю.П., свідка ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідност. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАПвстановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою,яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, стверджується зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протокол серії БД №396430 від 07.06.2022, диском з відеозаписом та особистим визнанням вини ОСОБА_1 .

Щодо посилання адвоката Мазуренко Ю.П. на обставини, які стали причиною для керування автомобілем в стані алкогольного спяніння суд зазначає наступне.

Крайня необхідність визначається як стан, за якого особа правомірно заподіює шкоду інтересам, що охороняються державою, щоб усунути небезпеку, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, за умови неможливості усунути цю небезпеку іншими засобами, якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Так, згідно ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Правомірність крайньої необхідності визначається низкою умов, які зазвичай ділять на дві групи: а) умови, що характеризують небезпеку; б) умови, що характеризують дії з її усунення.

До першої групи умов належать: реальність - небезпека дійсно існує, а не уявляється особою, що її усуває; наявність - загроза для правоохоронюваних об`єктів уже виникла, вона не викликає сумніву, безпосередньо існує, ще не минула та вимагає дій для її усунення; неминучість - усунення небезпеки не може бути здійснено іншим способом, окрім завдання шкоди іншим інтересам, що охороняються державою.

До другої групи (умов правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності) умов належать: наявність небезпеки заподіяння шкоди інтересам, які охороняються законом; неможливість усунення наявної небезпеки без заподіяння шкоди іншим інтересам, що охороняються правом; заподіяна шкода не повинна перевищувати шкоду відвернену, тобто не повинні бути перевищені межі крайньої необхідності.

Загроза заподіяння шкоди для визнання дій особи як вчинених у стані крайньої необхідності має бути наявною, існуючою реально, а не в уяві особи. Якщо реально загрози заподіяння шкоди не існує, або ж вона вже минула, чи можливість заподіяння шкоди віддалена в часі, а не є негайною і неминучою, то заподіяння шкоди інтересам, які охороняються, не може бути визнане правомірним і йому має даватися оцінка на загальних підставах із урахуванням положень про вплив помилки на кваліфікацію дій винного. Але якщо особа сумлінно помиляється щодо наявності загрози, її реальності, то її дії мають розглядатись як вчинені в стані крайньої необхідності.

ОСОБА_1 вказуючи на крайню необхідність, яка спричинена необхідністю відвезти ліки ОСОБА_2 , не надав переконливих доказів того, що в момент зупинки його працівниками поліції існувала небезпека і була крайня необхідність сісти за кермо автомобіля, так як згідно наданих показів як самого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції вже після того, коли відвіз ліки ОСОБА_2 та повертався додому, а тому його дії не були направленні на відвернення загрози життю та здоров`ю ОСОБА_2 .

Таким чином, суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази, вважає, що правопорушення мало місце, а вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у суді, адже частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст.280, 283, 284, 287, 289, 291,40-1 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення за цією статтею у виді штрафу у розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на р/рахунок №UA368999980313060149000006001, одержувач ГУК у Житомирській області/Житомирська область, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37976485, код доходу 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету- адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу 34000 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. на р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, кодкласифікації доходів бюджету22030106.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.М. Носач

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту її винесення.