Постанова № 10537857, 20.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2010 р. справа № 2а-14364/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

час прийняття постанови: 11-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Смагар С.В.

при секретаріКуранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м. Димитров

до Державної податкової інспекції у м. Димитрові

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2010 року № 0000321540/0 та № 0000331540/0

за участю представників:

від позивача: Бояр С.О. за дов. від 14.01.2010р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Красноармійськвугілля» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2010 року № 0000321540/0 та № 0000331540/0 (з урахуванням зміни позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати податку на прибуток, з огляду на відсутність фактичної сплати податку, а лише виправлення ним самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки позивачем порушені граничні строки сплати податку на прибуток. У судове засідання 20 липня 2010 року представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. В порядку статті 128 КАС України суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представника суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» зареєстроване як юридична особа 25 березня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32087941.

21 травня 2010 року відповідачем складений акт № 144/15-011-1 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету з податку на прибуток, відповідно до якого відповідачем встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), а саме несвоєчасна сплата податкового зобовязання з податку на прибуток, дати виникнення податкового боргу 15 та 19 лютого 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2010 року:

№ 0000321540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% в сумі 1237 грн. 43 коп. за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, визначеного у підпункті 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 6187 грн. 14 коп. за платежем: податок на прибуток;

№ 0000331540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% в сумі 11961 грн. за затримку на 92 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, визначеного у підпункті 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 23922 грн. за платежем: податок на прибуток.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Проблемою даного спору є наявність або відсутність обєкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом встановлено, що 09 лютого 2010 року позивачем до відповідача подана декларація з податку на прибуток за 2009 рік, якою позивач визначив суму податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 15000 грн. Граничний строк сплати 19 лютого 2010 року.

04 лютого 2010 року ДПІ у м. Димитрові було прийняте податкове повідомлення-рішення стосовно позивача, яким визначене податкове зобовязанням з податку на прибуток за основним платежем 23922 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1196 грн. Відповідно до акту перевірки відповідачем визначений граничний строк сплати даного зобовязання 15 лютого 2010 року.

18 травня 2010 року позивач подав до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, згідно з яким зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету на 50000 грн. у зв'язку із завищенням обєкту оподаткування через неврахування валових витрат попереднього звітного періоду.

Як вбачається з акту перевірки обєктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями стало сприйняття податковим органом подання позивачем уточнюючого розрахунку із уточненням показників з податку на прибуток у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 18 травня 2010 року. Саме зазначені виправлення помилок позивачем при поданні уточненого документу шляхом зменшення податкового зобовязання відповідачем сприйняте як погашення (сплата) податкового зобовязання з податку на прибуток, визначених у декларації від 9 лютого 2010 року № 15798 та податковому повідомленні-рішенні від 4 лютого 2010 року, що підтверджується актом перевірки та розрахунком штрафних (фінансових) санкцій, здійсненого відповідачем.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності як органу владних повноважень визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ. Однією із функцій державних податкових інспекцій в районах відповідно до пункту 2 статті 10 зазначеного Закону, передбачено забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових) платежів припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості.

Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181 податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проаналізувавши норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 суд зазначає, що виправлення платником податку самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку чи декларації не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкового зобовязання і не є погашеною сумою в розумінні приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181, внаслідок чого підстави для застосування штрафу у спірних правовідносинах податковими повідомленнями-рішеннями, відсутні.

Відповідачем не доведене погашення суми податкового боргу позивачем, внаслідок чого нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму, яка не сплачена до бюджету на дату прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, є неправомірним.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначені рішення прийняті ним не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що посвідчує порушення відповідачем принципу обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 2 наведеного Кодексу.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2010 року № 0000321540/0 та № 0000331540/0 задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові від 21 травня 2010 року № 0000321540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1237 грн. 43 коп. за платежем: податок на прибуток.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Димитрові від 21 травня 2010 року № 0000331540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11961 грн. за платежем: податок на прибуток.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Красноармійськвугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 липня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 23 липня 2010 року.

Суддя Смагар С.В.