Постанова № 10537809, 19.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 р. справа № 2а-11019/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зеленова А. С.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю:

представника позивача Пілігрім П.О.,

представника відповідача Посметної М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання у м. Донецьку адміністративну справу за позовом державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000821520/0 від 24.04.2009,-

В С Т А Н О В И В:

29.04.2010 ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000821520/0 від 24.04.2009.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.04.2009 відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку повноти і своєчасності погашення узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» за період з 30.05.2008 по 15.04.2009, якою було встановлено порушення строків сплати податку на додану вартість за квітень 2008 року по декларації № 13796 від 20.05.2008. За результатами перевірки відповідачем було складено акт про стан платіжної дисципліни № 994/15-2/04623778 від 17.04.2009 та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000821520/0 від 24.04.2009, яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховані штрафні санкції на суму 37773,67 грн. (50% несвоєчасно сплаченої суми).

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним з тих підстав, що 21.11.2008 Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 2-а-24040/08, якою з ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» на користь бюджету стягнуто заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1735789,27 грн., у т.ч. нарахована пеня та штрафні санкції. Вказана заборгованість була сформована, у т.ч. на підставі декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року № 13796 від 20.05.2008. Позивач зазначає, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та іншими нормативними актами не передбачено нарахування штрафних санкцій на суму боргу, стягнуту у судовому порядку, який вже включає штрафні санкції. Прийняте відповідачем рішення суперечить ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Просив поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду, оскільки уперше позивач звернувся з даним позовом до суду 14.04.2010, але позовну заяву було залишено без руху та повернуто, та задовольнити позовні вимоги (а.с. 4-6).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Також пояснив, що відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафна санкція (штраф) плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Згідно з п. 1.3 ст. 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання. Отже, відповідно до декларації № 13796 від 20.05.2008 у справі № 2-а-24040/08 до позивача було застосовано судовий порядок узгодження сум сплати податків із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму заборгованості, у звязку з чим нарахування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є незаконним.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову, у яких зазначила, що актом № 994/15-2-04623778 від 17.04.2009 про результати документальної невиїзної перевірки про стан платіжної дисципліни позивача встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасного погашення податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 75547,33 грн. по декларації за квітень 2008р. (№ 13796 від 20.05.2008) за період з 30.05.2008 по 15.04.2009. 24.04.2009 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000821520/0.

Представник відповідача вважає прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення законним, посилаючись на п. 5.1 ст. 5 вказаного вище Закону, яким передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Воно не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Сума узгодженого податкового зобовязання, не погашена платником у законодавчо встановлені терміни, згідно п. 1.3 ст. 1 Закону визнається сумою податкового боргу платника податків. При несвоєчасному погашенні такого податкового боргу згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону виникає підстава для застосування штрафних санкцій у розмірах, встановлених цим підпунктом. Податковий борг, що виник по податковій декларації за квітень 2008 року, був погашений позивачем згідно платіжних доручень № 1175 від 30.03.2009, № 1191 від 02.04.2009, № 1200 від 06.04.2009, № 1217 від 07.04.2009, № 1235 від 15.04.2009, у яких вказано призначення платежу сплата ПДВ згідно з розпорядженням № 105-р від 07.03.2002.

Штрафна санкція за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання по декларації № 13796 від 20.05.2008 за рішенням суду від 21.11.2008 у справі № 2-а-24040/08 не стягувалась, оскільки сплата по цій декларації відбулась лише у 2009 році вказаними вище платіжними дорученнями. Стягнення податкового боргу у судовому порядку за позовом податкової інспекції є додатковим заходом щодо погашення податкового боргу підприємства згідно із Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 45-46).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач державне підприємство «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» зареєстроване в якості юридичної особи 19.02.2001 виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 296133 (а.с. 16). Згідно з довідкою Відділу статистики у місті Харцизьку № 180 від 02.10.2006, позивача включено до ЄДРПОУ за № 04623778 (а.с. 17). Позивач здійснює діяльність відповідно до Статуту, прийнятого на конференції трудового колективу, протокол № 60 від 16.11.2000 (а.с. 12-15).

20.05.2008 позивачем до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку була податна податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2008 року (вх. № 13796), якою позивач самостійно визначив суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації) у розмірі 295668,00 грн. (а.с. 18-19).

17.04.2009 посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Харцизьку була проведена документальна невиїзна перевірка ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» з питання повноти та своєчасності погашення узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 30.05.2008 по 15.04.2009, за результатами якої складено акт про стан платіжної дисципліни при сплаті податку на додану вартість № 994/15-2/04623778 від 17.04.2009 (а.с. 21-22).

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасного погашення податку на додану вартість за період з 30.05.2008 по 15.04.2009 по декларації за квітень 2008 року на загальну суму 75547,33 грн.

24.04.2009 першим заступником керівника Державної податкової інспекції у місті Харцизьку прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000821520/0, яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 320 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми 37773,67 грн. (а.с. 20).

29.04.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірним і скасувати вказане вище податкове повідомлення-рішення (а.с. 4-5).

Суд вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки ним 14.04.2010 був поданий даний позов до Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 7), який судом було залишено без руху та повернуто (а.с. 9, 10). Крім того, у судовому засіданні представник відповідача не наполягала на застосуванні судом наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішень, виходячи з наступного.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, відповідно до приписів п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” строк сплати податкового зобовязання, визначеного позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року, яка була подана до податкового органу 20.05.2008, закінчився 30.05.2008.

Як вбачається з акту перевірки та даних зворотного боку облікової картки платника податку (а.с. 47-84), сплата податкових зобовязань по вказаній вище декларації була здійснена позивачем платіжними дорученнями від 30.03.2009 на суму 965,37 грн., від 02.04.2009 на суму 9329,57 грн., від 06.04.2009 на суму 9328,05 грн., від 07.04.2009 на суму 9324,06 грн. та від 15.04.2009 на суму 46600,28 грн., тобто із затримкою більше ніж на 90 календарних днів, що є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 50% погашеної суми податкового зобовязання відповідно до приписів п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивачем у позовній заяві та у судовому засіданні не надано доказів своєчасності сплати самостійно узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 року, що обумовлювало би відсутність в його діях порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”.

Свою позицію щодо протиправності нарахування відповідачем штрафних санкцій позивач обґрунтовує постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2008 у справі № 2-а-24040/08, якою з нього у т.ч. було стягнуто заборгованість та штрафні санкції з податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 року. Позивач вважає, що відповідачем було порушено ст. 61 Конституції України, оскільки з нього вже були стягнуті штрафні санкції постановою суду. Також вважає, що у даному випадку до позивача було застосовано процедуру судового узгодження податкових зобовязань. Вказана постанова виконується державною виконавчою службою у порядку Закону України «Про виконавче провадження», що виключає можливість нарахування на цю суму боргу штрафних санкцій. Суд не приймає такі доводи позивача з огляду на наступне.

Дійсно, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2008 у справі № 2-а-24040/08 були задоволені у повному обсязі позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті Харцизьку до ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1735798,27 грн. та боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 688853,14 грн. (а.с. 27-28). Вказана постанова набрала законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг, що було стягнуто за вказаною постановою, утворився, у тому числі, внаслідок несплати ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» самостійно узгоджених податкових зобовязань по декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року. На суму податкового зобовязання, визначеного цією податковою декларацією, відповідачем штрафні санкції не нараховувалися та відповідне податкове повідомлення-рішення не приймалося (а.с. 90-105). Отже, є необґрунтованим висновок позивача про порушення відповідачем ст. 61 Конституції України щодо подвійного стягнення з нього штрафних санкцій.

З огляду на приписи п.п. 5.2.4, 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгодження податкових зобовязань у судовому порядку означає можливість оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання. Стягнення податкового боргу судом не є узгодженням податкових зобовязань, як зазначає позивач, а є примусовим стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу згідно з вимогами п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону. У даному випадку мало місце самостійне узгодження позивачем податкового зобовязання шляхом подання податкової декларації згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону.

Що стосується посилання позивача на Закон України «Про виконавче провадження», то він не поширюється на спірні правовідносини, оскільки він відповідно до його Преамбули визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Як зазначає позивач, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2008 у справі № 2-а-24040/08 на даний час виконується відповідно до цього Закону, але це не позбавляє позивача можливості повідомити державного виконавця, що частина суми податкового боргу (по декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року) ним частково погашена у добровільному порядку, що, в свою чергу, зменшить загальну суму боргу, який стягується. Крім того, ані Закон України «Про виконавче провадження» ані Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не містять прямих обмежень щодо застосування штрафних санкцій податковим органом при несвоєчасній сплаті податкових зобовязань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 24.04.2009 № 0000821520/0 про донарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 37773,67 грн., у звязку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000821520/0 від 24.04.2009 - відмовити.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 липня 2010 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2010 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Зеленов А. С.