Вирок № 105370737, 20.07.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16820/20

Провадження № 1-кп/127/671/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2022 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Коваль О.В.,

за участю прокурора Шестопала Д.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Тишківського С.Л.,

представника потерпілого Вичікова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 11 травня 2018року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12018020020001915 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Кольчугіно,Володимирівської областіРосійської Федерації,громадянина України,одруженого, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , попередньо вступивши у змову з ОСОБА_1 , який достовірно знав про наявність у ОСОБА_3 грошових коштів, вирішив вчинити разом з останнім крадіжку грошових коштів ОСОБА_3 та спільно розробили план вчинення даного злочину.

Для реалізації свого спільного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих спонукань, керуючись жагою до наживи, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , домовився із ОСОБА_3 про зустріч на автостоянці за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 8.

В подальшому, 11.05.2018 року близько 13:00 год. ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_3 , який прибув на зустріч на власному автомобілі «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 , на території автостоянки, що знаходиться за вищевказаною адресою.

Після чого, відволікаючи увагу ОСОБА_3 який залишив власний автомобіль «BMW 320» д.н.з. НОМЕР_1 на автостоянці, ОСОБА_1 відвів останнього до автомобільної заправки «WOG», розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 4а.

Після чого,згідно попередньоїдомовленості, ОСОБА_2 зайшов натериторію автостоянки,що знаходитьсяза адресою:м.Вінниця, вул.Лебединського,8,та підійшовдо автомобілямарки «BMW320»,д.н.з. НОМЕР_1 ,який належить ОСОБА_3 ,і відчинившируками дверідо вищевказаногоавтомобіля,які булинезамкнені,незаконно проникдо салону,звідки шляхомвільного доступувзяв чоловічусумку,чорного кольору,у якійзнаходилися грошовікошти всумі 3700доларів США,що станомна 11.05.2018року еквівалентно96910,99грн.,100Євро,що станомна 11.05.2018року еквівалентно 3111,10 грн., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «BMW 320», д.н.з. НОМЕР_1 , та паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Після чого, ОСОБА_2 разом із викраденими речами залишив місце вчинення злочину та в цей же день, за попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_1 та вони розділили між собою викрадені грошові кошти, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 100022,09 грн., що в понад 113 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України становить значну шкоду.

В ході судового розгляду 14.07.2022 року між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Дмитром Анатолійовичем з одного боку та ОСОБА_2 з іншого, у відповідності до ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Зі змісту укладеної угоди між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_2 з іншого вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України та призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України сторони дійшли згоди звільнити ОСОБА_2 від відбування зазначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік.

Крім того, 14.07.2022 року між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Дмитром Анатолійовичем з одного боку та ОСОБА_1 з іншого, у відповідності до ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості

Зі змісту укладеної угоди між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_1 з іншого вбачається, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України та призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України сторони дійшли згоди звільнити ОСОБА_1 від відбування зазначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік.

Згідно письмової згоди потерпілого ОСОБА_3 , останній не заперечував щодо укладення угод про визнання винуватості між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_2 з іншого та між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_1 з іншого, оскільки матеріальну шкоду йому відшкодовано та претензій до обвинувачених у нього немає.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що вони розуміють надані їм законом права, розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до них буде застосовний за наслідками затвердження угод про визнання винуватості судом.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що угоди про визнання винуватості є добровільними та наполягали на затвердженні угод про визнання винуватості. По суті обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пояснили, що згодні з викладеними в обвинуваченні фактами.

Захисник обвинуваченого Тишківський С.Л. просив затвердити вищевказані угоди та призначити узгоджене сторонами покарання, вказав, що угоди укладені за його участю.

Представник потерпілого адвокат Вичіков В.М., зазначив, що потерпілий ОСОБА_3 не заперечує щодо укладення вказаних угод, матеріальну шкоду останньому відшкодовано, претензій до обвинувачених у нього немає.

Прокурор Шестопал Д.А. просив суд затвердити угоди про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , просив ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання. Зазначив, що прокуратурою під час укладення угоди детально вивчено всі дані справи та особи обвинувачених, і сторона обвинувачення переконана, що саме узгоджене покарання є достатнім та належним.

Заслухавши думку прокурора, позицію обвинувачених та їхнього захисника, думку представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угод про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення та надання правової кваліфікації дій обвинувачених.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_2 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, що завдало значної шкоди потерпілому.

Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_1 кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, що завдало значної шкоди потерпілому.

Відповідно до довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. Ющенка» від 23.12.2019 року ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в лікарні не перебував та за медичною допомогою не звертався.

Згідно довідки Липовецької ЦРЛ від 08.01.2020 року ОСОБА_2 на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті не перебуває і за медичною допомогою протягом останніх трьох років не звертався.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №3738 від 16.12.2019 року ОСОБА_2 на диспансерному наркологічному обліку в установі не перебуває.

Згідно довідки Липовецької ЦРЛ від 08.01.2020 року ОСОБА_2 на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті не перебуває і за медичною допомогою протягом останніх трьох років не звертався.

З довідки № 1/3-22 від 10.03.2022 року ОСОБА_2 є особою, яку ГО «Альбатрос-С» залучила у якості волонтера. На виконання волонтерської діяльності ОСОБА_2 приймає активну участь у матеріально-технічному забезпеченні блокпостів територіальної оборони міста Вінниці, допомагає у пошуку житла та забезпеченні усім необхідним сім`ям переселенців.

З характеристики № 02-15/243 від 28.12.2019 року виданої Козинецькою сільською радою вбачається. що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно.

З вимоги про судимість від 22.05.2018 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , раніше не судимий, вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, матеріальну та моральну шкоду потерпілому відшкодував, щиро розкаявся.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому заподіяну кримінальним правопорушенням.

Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому свідчить розписка останнього від 08.05.2020 року.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин справи, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який вину визнав та довів наявність щодо нього обставин, що пом`якшують покарання у виді щирого каяття та відшкодування шкоди, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В той же час, суд, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, позитивно характеризується за місцем проживання, замається волонтерською діяльністю, позицію потерпілого, якому шкода відшкодовано і який претензій до обвинуваченого немає, вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Разом з тим, звільняючи ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, суд керується ч.3 ст. 75 КК України, відповідно до якої засуджений звільняється від відбування призначеного покарання, якщо протягом визначеного іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Обов`язки, які покладаються на особу визначаються судом.

Враховуючи вказане, суд покладає на ОСОБА_2 обов`язки визначені п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до довідки КЗ «ВОПНЛ ім. акад. Ющенка» від 23.12.2019 року ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в лікарні не перебував та за медичною допомогою не звертався.

Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» №3737 від 16.12.2019 року ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку в установі не перебуває.

Згідно відповіді Бершардської районної ради Вінницької області від 19.05.2022 року ОСОБА_1 є депутатом Бершардської районної ради 7 скликання з 24 листопада 2015 року.

З вимоги про судимість від 21.04.2020 року та копії вироку Ленінського місцевого суду м. Вінниці від 21.09.2001 року, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше в силу ст. 89 КК України не судимий.

Згідно довідки ТОВ «Авто Стоп» ОСОБА_1 , який працює у вказаному товаристві на підставі цивільно-правового договору та займає посаду менеджера з продажів, за місцем роботи характеризується позитивно.

Згідно свідоцтв про одруження та про народження ОСОБА_1 є одружений та його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей.

Згідно довідки ВОВП ГО «Всеукраїнська спілка ветеранів війни» ОСОБА_1 є почесним членом вказаної громадської організації.

Згідно довідки Резервної сотні ДУК ПС ОСОБА_1 тривалий час є волонтером ДУК ПС у м. Вінниці.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , не судимий, вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, матеріальну та моральну шкоду потерпілому відшкодував, щиро розкаявся.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому заподіяну кримінальним правопорушенням.

Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому свідчить розписка останнього від 08.05.2020 року.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин справи, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який вину визнав та довів наявність щодо нього обставин, що пом`якшують покарання у виді щирого каяття та відшкодування шкоди, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В той же час, суд, враховуючи, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, позитивно характеризується за місцем роботи, замається волонтерською діяльністю, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, позицію потерпілого, якому шкода відшкодовано і який претензій до обвинуваченого немає, вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Разом з тим, звільняючи ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, суд керується ч.3 ст. 75 КК України, відповідно до якої засуджений звільняється від відбування призначеного покарання, якщо протягом визначеного іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Обов`язки, які покладаються на особу визначаються судом.

Враховуючи вказане, суд покладає на ОСОБА_1 обов`язки визначені п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_2 з іншого та угода укладена між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_1 з іншого, у відповідності до ст. 468, 469, 472 КПК України відповідають вимогам ст. 472 КПК України, укладені добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 цілком розуміють положення ч. 4 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даних угод передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого вони визнають себе винуватими, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.

Крім того, судом при вирішенні питання щодо затвердження угод встановлено, що умови угод не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права,свободи чиінтереси сторінабо іншихосіб та обвинувачені можуть виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Так, зокрема, суд бере до уваги, долучені письмові згоди потерпілого ОСОБА_3 на укладення вказаних угод, згідно яких останній повідомив, що обвинуваченими відшкодовано йому матеріальну шкоду і претензій до них у нього немає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 14.07.2022 року про визнання винуватості укладена між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_2 з іншого та угода від 14.07.2022 року укладена між прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Д.А. з одного боку та ОСОБА_1 підлягають затвердженню.

Таким чином суд приймає рішення про призначення обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 узгодженого сторонами в угодах про визнання винуватості покарання.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374, 468, 470, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Дмитром Анатолійовичем від 14.07.2022 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11травня 2018 року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12018020020001915.

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором Вінницької окружної прокуратури Шестопалом Дмитром Анатолійовичем від 14.07.2022 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11травня 2018 року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12018020020001915.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт, накладений ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2018 року, від 30.05.2018 року скасувати.

Речові докази, а саме: грошові кошти в сумі 1001 долар США купюрами номіналом по 100 доларів (КС32353876А, НІ 51050368А, KF 6610655C, KF66910654C, LE82473101E, LG 83254035 D, LF42436976 K, KF 33977332C, KB 77556409 G, LB06319448 E) та купюра номіналом 1 долар США (E 55882629 D); грошові кошти в сумі 1300 доларів США купюрами по 100 доларів США (КВ 72537372 Е, КВ 75098690 В, АНВ 13165201 F, KL 96073129 C, KF 93901624 A, KB 77556410 G, HA 19565580 B, LE 82473106E, LK 98658103C, LM82473127 E, LF 56003684K, KB 46240933 F, KB 46240929 F) та 50 Євро однією купюрою (S 73482442594), які передані власнику ОСОБА_3 залишити останньому.

Речовий доказ, а саме: сумку чорного кольору передану на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛВП ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція №395), яка належить потерпілому ОСОБА_3 повернути останньому.

Речовий доказ, а саме: спортивну кофту зеленого кольору передану на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛВП ВВП ГУНП у Вінницькій області (квитанція №395), яка належить ОСОБА_2 повернути останньому.

Речовий доказ, а саме: CD-R диск із відеозаписом з камери відеоспостереження, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 8 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: