Рішення № 10532573, 07.07.2010, Богодухівський районний суд Харківської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

у справі про поновлення на роботі

07 липня 2010 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: судді Харченка С.М., при секретарі Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Богодухівської районної організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, ОСОБА_1 до Богодухівського виробничого управління ЖКГ, 3-ті особи на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання наказів про стягнення, зміну умов та оплати праці та звільнення незаконними, поновлення на роботі, відшкодування спричинених збитків,

встановив:

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 16 квітня 2008 року позивачка поновлена на роботі на посаді рахівника Богодухівського ВУЖКГ, Накази начальника Богодухівського ВУЖКГ № 43 від 25.04.2007 року та № 47 від 29.05.2007 року визнані незаконними та скасовані, на її користь стягнуто 8650,33 грн.- компенсацію за відрив від звичайних занять та середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, на користь представника Богодухівської районної організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Діденка В.М. з Богодухівського ВУЖКГ стягнуто 272,95 грн. та допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати працівника за один місяць в сумі 941,70 грн.

У заяві ОСОБА_1 ставиться питання про ухвалення додаткового рішення суду, оскільки суд при ухваленні рішення не вирішив питання про відшкодування судових витрат, а також відшкодування особою, винною в незаконному звільненні, заподіяної підприємству шкоди.

Представник позивача Діденко В.М. у судовому засіданні підтримав заяву Павелко.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, про день та час слухання була повідомлена належним чином,надала суду заяву з проханням розгляду справи у її відсутність.

Представник відповідача, 3-тя особа на стороні відповідача - колишній директор Богодухівського виробничого управління житлово - комунального господарства - ОСОБА_2, 3-ті особи на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 до суду не з"явилися, хоча про день та час слухання були повідомлені належним чином.Третя особа ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до змісту яких вважає неможливим вирішення питання про стягнення з нього шкоди, заподіяної підприємству, оскільки при розгляді цивільної справи жодних вимог до нього не заявлялось, судом не була встановлена посадова особа, винна у звільненні Павелко, а також остання, не маючи на те відповідних повноважень, не вправі заявляти вимоги на користь організації.

Суд заслухавши представника позивача, який наполягав на задоволенні заяви, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, оскільки при ухваленні рішення по справі 16.04.2008 року, додаткових рішень від 29.05.2008р.та від 31.07.2008р.,не ухвалено рішення в частині відшкодування судового збору, витрат на ІТЗ та шкоди, заподіяної підприємству у зв»язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно будь - якої позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення.

Згідно ч.3 ст.220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов"язковою.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 16 квітня 2008 року визнано незаконним та скасовано наказ № 47 від 29.05.2007 року по звільнення Павелко з посади рахівника на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, виданий начальником Богодухівського ВУЖКГ ОСОБА_2 Вказаним рішенням позивач ОСОБА_1 поновлена на роботі на посаді рахівника Богодухівського ВУЖКГ,стягнуто з Богодухівського ВУЖКГ на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8472,08 грн ., компенсацію за відрив від звичайних занять в сумі 178,25 грн., всього 8650,33 грн., а також на користь представника профспілки, яка представляла інтереси позивача, компенсацію за відрив від звичайних занять в сумі 272,95 грн.

В заяві від 27.06.2007 року (Т-1 а.с.-134) представник позивача просив суд покласти на ОСОБА_2 обов»язок покрити шкоду, заподіяну підприємству.

Відповідно до ст.237 КЗпП України «Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов»язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв»язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу….Такий обов»язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону….».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Так, рішенням суду про поновлення на роботі від 16.04.2008 року (Т-2,а.с.-257-263) визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення позивача. В зв»язку з чим суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2, наказом якого звільнено позивача, обов»язок покрити шкоду, заподіяну підприємству у зв»язку з оплатою позивачу часу вимушеного прогулу . Відповідно до вказаного вище рішення суду, розмір середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу складає 8472,08 грн., тому саме ця сума підлягає відшкодуванню підприємству.

Посилання третьої особи ОСОБА_2 в запереченнях на відсутність до нього вимог при розгляді справи, не встановлення винної особи судом, відсутність повноважень у позивача заявляти вимоги про відшкодування шкоди на користь підприємства є такими, що не мають значення для вирішення питання про застосування у відношенні нього положень ст.237 КЗпП України, виходячи з наступного:

Матеріали справи (Т-1 а.с.-134) містять заяву представника позивача з проханням покладення на ОСОБА_2 обов»язку покрити шкоду, заподіяну підприємству. Крім того, положення ст.237 КЗпП України підлягають застосуванню судом незалежно від волі позивача - наявності чи відсутності його вимог про покладення на службову особу цього обов»язку. Наказ про звільнення позивача, виданий та підписаний ОСОБА_2, було визнано рішенням суду незаконним та скасовано, що свідчить про порушення ним закону. Вини іншої особи в незаконному звільненні позивача з роботи матеріали справи не містять.

Також слід зазначити, що відповідно до п.33 ППлВС України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» ( Із змінами, внесеними згідно з ППлВС України N 4 від 01.04.94, N 18 26.10.95 , N 15 від 25.05.98)»… належить враховувати, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу…, що мало місце після введення в дію п.8 ст.134 та нової редакції ст.237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше …».

Також при зверненні до суду судовий збір та витрати на ІТЗ сплачено не було, оскільки позивача звільнено від їх сплати. При цьому відповідно до вимог ст.81, ст.88 ЦПК України судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 84,72 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. мають бути стягнуті з відповідача.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.237 КЗпП України, ст.81, ст.88, ст.220 ЦПК України суд ,

вирішив

Заяву ОСОБА_1- задовольнити.

Стягнути з Богодухівського ВУЖКГ (р/р 26005301117 МФО 350051 в Богодухівському відділенні Ощадного банку України №2831) в доход держави, судовий збір у розмірі 84 гривні 72 коп.

Стягнути з Богодухівського ВУЖКГ (р/р 26005301117 МФО 350051 в Богодухівському відділенні Ощадного банку України №2831) витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень, які зарахувати до Державного бюджету України (одержувач коштів УДК у Богодухівському районі код ЄДРПОУ 24134254 МФО 851011 р/р 31212259700081).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Богодухівського ВУЖКГ заподіяну шкоду у розмірі 8472 гривні 08 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання через Богодухівський районний суд заяви про апеляційне оскарження даного рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання через Богодухівський районний суд апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. У разі, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяв про апеляційне оскарження, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя