Рішення № 105324224, 18.07.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2022Справа № 910/900/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гределіс» (вул. Центральна, буд. 39, с. Лука, Лохвицький р-н., Полтавська обл., 37221; ідентифікаційний код 38896152)

до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 37243279)

про стягнення 1 142 657, 79 грн,

Представники сторін:

від позивача: Нестерова О.В.

від відповідача: Перевозник П.М.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гределіс» (далі за текстом - ТОВ «Гределіс», Позивач, Зерновий склад, Постачальник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі за текстом - АТ «ДПЗКУ», Відповідач, Поклажодавець, Покупець) 3 512 490,30 грн заборгованості за неналежне виконання умов укладених сторонами договорів:

- за договором складського зберігання зерна від 07.07.2021 № 02-21 (далі за текстом - Договір зберігання): 2 642 544,12 грн основного боргу; 134 733,55 грн пені; 96 388,65 грн втрат від інфляції та 23 239,91 грн 3% річних, а всього 2 896 906, 23 грн;

- за договором поставки від 13.09.2021 № ХРН 0013-С (далі за текстом - Договір поставки): 559 575,01 грн основного боргу; 30 355,03 грн пені; 20 410,89 грн інфляційних втрат та 5 243, 14 грн 3% річних, а всього 615 584,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що ним належним чином виконувалися зобов`язання за Договором зберігання та Договором поставки, однак Відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання виконав частково у зв`язку з чим у останнього станом на дату звернення до суду з даним позовом виник борг за Договором зберігання - 2 642 544, 12 грн та за Договором поставки - 559 575, 01 грн.

З огляду на порушення Відповідачем договірних зобов`язань, Позивачем на підставі пункту 11 Додаткової угоди від 07.07.2021 до Договору зберігання, статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) здійснено нарахування пені в розмірі

134 733, 55 грн., 3 % річних - 23 239, 91 грн та інфляційні втрати - 96 388, 65 грн., а також на підставі пункту 6.9. Договору поставки нараховано пеню - 30 353, 03 грн., 3 % річних -

5 243, 14 грн та інфляційні втрати - 20 410, 89 грн.

В подальшому, у зв`язку зі сплатою Відповідачем заборгованості в частині основного боргу за Договором зберігання, Позивачем змінено позовні вимоги та збільшено за Договором зберігання період та розмір пені - 174 402, 30 грн, інфляційні втрати - 229 303, 58 грн та 3 % річних - 27 579, 21 грн, заявлено до стягнення основний борг за Договором поставки - 559 575, 01 грн, пеню - 65 922, 54 грн, інфляційні втрати - 75 296, 88 грн та 3 % річних - 10 578, 27 грн.

2. Стислий виклад позиції відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, однак як вбачається із поданих Відповідачем письмових пояснень та з огляду на надані представником Відповідача пояснення у судових засіданнях основний борг за Договором зберігання відсутній з огляду на його сплату, а Позивачем не надано доказів прострочення Відповідачем оплати за Договором зберігання оскільки відсутні докази отримання Відповідачем оригіналів рахунків як це передбачено умовами зазначеного договору, що в свою чергу є підставою для відмови в частині нарахованих 3 % річних, пені та інфляційних втрат.

За Договором поставки Відповідач стверджує, що неоплаченою сумою залишається

559 575, 01 грн, яка дорівнює 15 % вартості поставленого товару та підлягає оплаті Відповідачем після отримання від Позивача документів, визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2. та пунктом 10.3 Договору поставки, доказів якого Позивачем до матеріалів позову не надано у зв`язку з чим, станом на дату звернення до суду з даним позовом строк виконання зобов`язання в цій частині не настав, а відтак відсутні підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.02.2022.

Підготовче засідання 28.02.2022 не відбулося у зв`язку із веденням воєнного стану на території України з 24.02.2022 указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та продовження строку дії воєнного стану в Україні згідно указу Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

12.04.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану в Україні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2022 підготовче засідання призначено на 16.05.2022.

11.05.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про усунення порушення правил об`єднання позовних вимог та клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, а також додаткові письмові пояснення по справі.

12.05.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.

16.05.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог до суми 1 087 771, 80 грн. та письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2022 підготовче засідання відкладено на 30.05.2022.

24.05.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.

26.05.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, письмові пояснення та заперечення щодо обставин, які викладені в заяві про зменшення позовних вимог та письмових поясненнях Позивача від 16.05.2022.

30.05.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про відкликання заяви про зменшення розміру позовних вимог, заява про збільшення розміру позовних вимог до суми 1 142 657, 79 грн, заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в розмірі 2 642 544, 12 грн. та заперечення на заяву Відповідача про відкладення судового засідання.

У підготовчому засіданні 30.05.2021, суд проаналізувавши матеріали справи, подані Відповідачем клопотання, обізнаність останнього зі станом розгляду справи та враховуючи заперечення Відповідача, дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану з підстав необґрунтованості останнього. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 30.05.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2022 задоволено клопотання Відповідача та заяву Позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, провадження у справі № 910/900/22 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором складського зберігання зерна № 02-21 від 07.07.2021 в розмірі 2 642 544, 12 грн закрито.

Також у підготовчому засіданні 30.05.2022, суд дослідивши подану Позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, дійшов висновку, що остання відповідає вимогам статті 46 ГПК України, приймається судом до розгляду, а подальший розгляд справи здійснюватиметься з її урахуванням. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 30.05.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2022 підготовче засідання відкладено на 13.06.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2022 судом оголошено перерву до 04.07.2022.

У підготовчому засіданні 04.07.2022 суд, розглянувши клопотання Відповідача про усунення порушення правил об`єднання позовних вимог та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 04.07.2022.

Додатково, в обґрунтування підстав відмови у задоволенні клопотання Відповідача про усунення порушення правил об`єднання позовних вимог, суд зазначає, що з огляду на положення частини 1 статті 173 ГПК України, позивачем не було порушено правил об`єднання позовних вимог, оскільки такі вимоги виникли у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем (на думку Позивача) умов Договору зберігання зерна в тому числі за складською квитанцією № 63 від 14.09.2021 серії БА № 788978, яка одночасно є доказом та стосується предмету доказування за вимогами щодо неналежного виконання Відповідачем умов Договору поставки, а відтак суд дійшов висновку, що об`єднані позивачем позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення - поставка та зберігання зерна та поданими доказами - складська квитанція № 63 від 14.09.2021 серії БА № 788978.

Водночас суд зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим Позивачем в обґрунтування позовних вимог, тому твердження Відповідача про непов`язаність доказів, доданих до позовної заяви, є передчасним. При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

При визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд також має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ із дотриманням строків.

У наведеному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, а навпаки, дає можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

Суд також звертає увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак зазначені обмеження не можуть перешкоджати реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні мати легітимну мету, а також слід дотримуватися розумного ступеня пропорційності між застосованими засобами та визначеними цілями (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010).

При цьому, суд вказує, що об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, як зазначив Верховний Суд у постанові від 31.10.2020 у справі № 922/1359/19.

Також у даному засіданні суд, розглянувши клопотання Позивача про долучення доказів та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку долучити до матеріалів справи докази, подані Позивачем до суду 16.05.2022 та надати їм оцінку при вирішенні спору по суті. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 04.07.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.07.2022.

У судовому засіданні 11.07.2022 судом оголошено перерву до 18.07.2022.

У судовому засіданні 18.07.2022, яке проходило в режимі відеоконференції за допомогою програми захищеного відеоконференцзв`язку з судом «ВКЗ» (vkz.court.gov.ua) у порядку статті 197 ГПК України, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.

Таким чином, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 18.07.2022 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.07.2021 між ТОВ «Гределіс» та АТ «ДПЗКУ» укладено Договір зберігання, відповідно до умов якого Поклажодавець зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання зернові (зернові, зернобобові, круп`яні, олійні культури) врожаю 2020 року (далі - Зерно), надавати додаткові послуги, відповідно до додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного Договору та в установлений строк повернути їх Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором.

Приймання Зерна здійснюється згідно з вимогами Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008, діючими стандартами для кожного конкретного виду Зерна. (пункт 3.1. Договору зберігання).

Вид, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна зазначається у складському документі (пункт 3.3. Договору зберігання).

Пунктом 5.1. Договору зберігання розмір плати за зберігання Зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені Зерновим складом та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з умовами пункту 5.4. Договору зберігання Зерновий склад зобов`язаний щомісяця до 3 числа наступного за звітним місяцем надати Поклажодавцю Акт наданих послуг та виставити рахунок на оплату послуг, що надані Зерновим складом, а відповідно до пункту 5.7. Поклажодавець у триденний термін з дня отримання Акту наданих послуг, підписаного зі сторони Зернового складу, в разі згоди з наданими послуги, зобов`язаний підписати його та повернути Зерновому складу 1 примірник.

Відповідно до пункту 5.6. Договору зберігання оплата послуг, що надані Зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення Зерна, а також додаткових послуг, повинні бути оплачені Поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого Зерновим складом рахунку.

У разі невиконання або неналежного виконання умов його договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного Договору (пункт 6.1. Договору зберігання).

Додатковою угодою № 1 від 07.07.2021 до Договору зберігання (далі за текстом - Додаткова угода № 1) сторони погодили внести зміни та доповнення до Договору зберігання, а саме пунктом 9 закріплено, що оплата послуг здійснюється щомісяця в робочі дні шляхом перерахунку грошових коштів з поточного рахунку Поклажодавця на поточний рахунок Зернового складу у строк до 10 числа наступного місяця за місяцем надання послуг. Підставою для оплати є оригінал актів виконаних робіт та рахунків, що виставляються Зерновим складом.

Пунктом 11 Додаткової угоди № 1 закріплено, що у разі прострочення оплати послуг більше ніж на 30 календарних днів Поклажодавець виплачує Зерновому складу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Будь які інші санкції, штрафи, пені до Поклажодавця за прострочення оплати послуг не застосовуються. Нарахування пені за прострочення оплати за надані послуги припиняється через три роки від дня коли зобов`язання повинно було б бути виконане.

Зерновий склад зобов`язаний щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг направляти на електронну адресу Поклажодавця скановану копію акту (ів) приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг, направляти оригінал(и) Поклажодавцю.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем прийнято на виконання умов зазначеного договору від Відповідача зерно: пшеницю 3 класу, 2021 року врожаю згідно наступних складських квитанцій на зерно: № 12 від 28.07.2021 року (серія БА № 788921); №20 від 29.07.2021 року (серія БА № 788929); № 22 від 30.07.2021 року (серія БА № 788931); № 41 від 19.08.2021 року (серія БА № 788950); № 44 від 25.08.2021 року (серія БА № 788953);

№ 53 від 01.09.2021 року (серія БА № 788962); № 57 від 06.09.2021 року (серія БА № 788966); № 60 від 07.09.2021 року (серія БА № 788969); № 63 від 09.09.2021 року (серія БА № 788972); № 67 від 13.09.2021 року (серія БА № 788976); № 69 від 14.09.2021 року (серія БА № 788978).

В період наданих послуг за вересень-грудень 2021 Позивачем виставлено наступні акти за послуги зберігання зерна на загальну суму 2 642 544, 12 грн (з ПДВ) : № 174 від 30.09.2021 на суму 604 560, 12 грн; № 189 від 31.10.2021 на суму 686 712, 00 грн; № 223 від 30.11.2021 на суму 664 560, 00 грн та № 260 від 31.12.2021 на суму 686 712, 00 грн.

Суд вказує, що із зазначених вище актів підписані Відповідачем лише акт № 174 від 30.09.2021 та № 189 від 31.10.2021.

Також, Позивачем у відповідності до зазначених вище актів виставлено рахунки на оплату за послуги зберігання зерна: № 166 від 30.09.2021 на суму 604 560, 12 грн (за вересень місяць 2021 року); № 182 від 31.10.2021 на суму 686 712, 00 грн (за жовтень 2021); № 211 від 30.11.2021 на суму 664 560, 00 грн (за листопад 2021) та № 251 від 31.12.2021 на суму 686 712, 00 грн (за грудень 2021).

Як вбачається із наданих Позивачем до матеріалів справи листів № 2012.21-02 від 20.12.2021 останній повідомляв Відповідача про існування заборгованості, яку необхідно сплатити з урахування пені, у відповідь на що Відповідач листом № 130-4-19/5050 від 22.12.2020 заявив про незгоду із нарахованою пенею та про оплату рахунків в подальшому.

Із доводів Позивача згідно наданих письмових пояснень вбачається, що Позивачем направлялися Відповідачу оригінали рахунків одночасно з актами виконаних робіт та довідками станом на 1 число про кількісну наявність зерна.

У якості доказів направлення на адресу Відповідача актів виконаних робіт та рахунків на оплату засобами електронного зв`язку та поштою Позивачем до матеріалів справи надано скрін-шоти електронних переписок позивача та накладні з Нової пошти № 59000737846174 та № 59000750712754, з яких суду не вбачається за можливе встановити факт направлення Позивачем на адресу Відповідача саме оригіналів рахунків та актів виконаних робіт, які є підставою для здійснення оплати по Договору зберігання згідно з пунктом 9 Додаткової угоди № 1.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що надані Позивачем докази направлення Відповідачу рахунків та актів виконаних робіт є неналежними доказами, оскільки на підставі останніх не вбачається за можливе встановити обставини, на які посилається позивач та які входять в предмет доказування.

Водночас суд вказує, що Відповідачем в добровільному порядку сплачено суму основного боргу за Договором зберігання в розмірі 2 642 544, 12 грн у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині закрито ухвалою суду від 30.05.2022, а тому вимоги Позивача за Договором зберігання (із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) складаються із пені в розмірі 174 402, 30 грн нарахованої окремо по кожному рахунку, 3 % річних - 25 759, 21 грн та інфляційних втрат - 229 303, 58 грн.

Також між ТОВ «Гределіс» та АТ «ДПЗКУ» укладено Договір поставки , відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2021 року (надалі іменується «Товар»). Культура та клас Товару зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами (форми Додаткових угод - Додаток № 1 та Додаток № 1.1. до Договору).

Згідно пунктом 4.4. Договору поставки, поставка Товару підтверджується та супроводжується наступними документами: а) видатковою накладною, що оформлена на підставі довіреності Покупця; б) рахунком Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни Товару та номеру і дати додаткової угоди до Договору, згідно якої здійснюється поставка Товару; в) посвідченням якості, виданим Зерновим складом, що здійснює зберігання Товару; г) складським документом (складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво); ґ) актом приймання-передачі Товару, підписаним уповноваженими представниками обох Сторін і Зерновим складом; д) карантинним сертифікатом (за вимогою Покупця); е) ветеринарним свідоцтвом Ф2 (за вимогою Покупця).

Відповідно до пункту 5.2. Договору поставки покупець здійснює оплату вартості Товару в наступному порядку:

- 85 % - протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від Постачальника наступних документів: а) копій документів, зазначених в пп. а), б), ґ), д), е) пункту 4.4. Договору; б) оригіналів документів, зазначених в пп. в), г) пункту 4.4. Договору.

- 15 % - протягом 3-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем отримання Покупцем наступних документів: а) в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або квитанції про реєстрацію податкової накладної в електронному вигляді; б) оригіналів документів, зазначених в п. а), ґ), д), е) пункту 4.4. Договору.

Згідно пункту 5.6. Договору поставки підставою для розрахунків є первинні документи, які повинні мати обов`язкові реквізити, які зазначено даним пунктом договору.

При тому, пунктом 5.7. Договору поставки погоджено, що у випадку порушення вищезазначених вимог, Покупець має право відстрочити оплату на строк, відповідний строку надання Постачальником правильно оформлених документів при цьому покупець не буде нести відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків.

У разі порушення Покупцем строків проведення оплати за поставлений товар, відповідно до умов Договору, він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми (пункт 6.9. Договору поставки).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та скріплення печатками (у разі наявності) обох Сторін і діє до 30.06.2022, крім пункту 6.7 цього Договору, що діє без обмеження будь-яким строком (пункт 10.2. Договору поставки).

Додатком № 1.1 до Договору поставки закріплено, що постачальник передає у власність покупця товар - Пшеницю 3 класу, 500, 000 тонн вартістю 4 149 999, 00 грн (з ПДВ).

Позивачем у якості доказів здійснення поставки зерна Відповідачу до матеріалів справи надано видаткову накладну № 169 від 14.09.2021 на поставку пшениці 3 класу у кількості 450 тонн на суму 3 730 500, 09 грн, акт № 15 приймання-передавання зерна 450 000 кг від 14.09.2021 та складську квитанцію № 69 від 14.09.2021 на 450 000, 00 кг зерна.

Також Позивачем виставлено Відповідачу рахунок № 161 від 14.09.2021 на суму

3 730 500, 09 грн на оплату 450 тонн зерна та рахунок на оплату № 178 від 15.09.2021 на суму 559 575, 01 грн на оплату 67, 5 тонн зерна.

Суд вказує, що видаткова накладна № 169 від 14.09.2021 на поставку пшениці 3 класу у кількості 450 тонн на суму 3 730 500, 09 грн підписана сторонами без зауважень та претензій, в той час як докази поставки пшениці вагон 67, 5 тонн в матеріалах справи відсутні, при тому, що рахунок на оплату такого зерна № 179 від 15.09.2021 Позивачем до матеріалів справи надано.

Водночас, як вбачається із наданих Відповідачем пояснень факт поставки зерна вагою в 450 тонн загальною вартістю 3 730 500, 09 грн Відповідачем не заперечується, а відповідно до доводів сторін 85 % вартості вказаного зерна, що становить 3 170 925, 08 грн порядку підпункту 5.2.1. пункту 5.2. Договору поставки сплачено Відповідачем.

Неоплаченою залишається заявлена Позивачем сума основного боргу за Договором поставки в розмірі 15 % від вартості поставленого зерна, що становить 559 575, 01 грн та що фактично не заперечується Відповідачем.

Згідно доводів Відповідача останнім заперечується належне виконання Позивачем умов підпункту 5.2.2. пункту 5.2. Договору поставки, що в свою чергу призвело до не виникнення у Відповідача обов`язку здійснити таку оплату.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що Позивачем до матеріалів справи не надано доказів виконання підпункту 5.2.2. пункту 5.2. Договору поставки, а саме доказів отримання Позивачем оригіналу видаткової накладної на поставку 450 тонн пшениці 3 класу на суму 3 730 500, 09 грн, оригіналу акту приймання-передачі 450 тон пшениці 3 класу на суму 3 730 500, 09 грн. та повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або квитанції про реєстрацію податкової накладної в електронному вигляді.

Також Позивачем заявлено до стягнення нараховану на суму заборгованості за Договором поставки пеню за період з 29.09.2021 по 15.05.2022 в розмірі 65 922, 54 грн, 3 % річних за період з 29.09.2021 по 16.05.2022 в розмірі 10 578, 27 грн, інфляційні втрати за жовтень 2021 - квітень 2022 в розмірі 75 296, 88 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із листом № 05-0122 від 05.01.2022 щодо необхідності сплати існуючої заборгованості за вказаними вище договорами, однак відповідь Відповідача в матеріалах справи відсутня.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статті 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 957 цього ж Кодексу передбачено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах (частини перша, друга статті 24 цього Закону).

За змістом статті 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення (стаття 27 цього ж Закону).

Статтею 28 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. (частина 1 статті 946 ЦК України)

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлені судом вище обставини щодо виконання умов Договору зберігання, а саме відсутності в матеріалах справи доказів отримання Відповідачем оригіналів виставленого Зерновим складом рахунку на оплату згідно пункту 5.6. Договору та акту виконаних робіт, які згідно з пунктом 9 Додаткової угоди № 1 є підставою для проведення Відповідачем оплати, у Відповідача не настав обов`язок з виконання зобов`язання за Договором зберігання, не дивлячись на його добровільне виконання в позасудовому порядку.

Відтак, з огляду на те, що суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустими доказами обставин порушення Відповідачем господарського зобов`язання за Договором зберігання в частині здійснення оплати за надані послуги зі зберігання зерна, суд не вбачає підстав для здійснення нарахування штрафної санкції у вигляді пені, а також на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат.

При тому, суд зазначає, що посилання Позивача на підписані Акти надання послуг за Договором зберігання жодним чином не впливають на момент виникнення у Відповідача обов`язку з оплати.

Статтею 265 ГК України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Що стосується заявлених Позивачем вимог щодо неналежного виконання Відповідачем Договору поставки, суд також звертає увагу сторін на те, що Позивачем не виконано умови пункту 5.2.2. Договору поставки та не доведено виникнення у Відповідача обов`язку здійснити 15 % залишкової вартості зерна, що в свою чергу є підставою вважати позов в частині вимог за вказаним договором передчасними, при тому що факт здійснення Позивачем поставки зерна та залишком суми з оплати в розмірі 559 575, 01 грн Відповідачем не заперечується.

Відсутність претензій покупця та факт часткової оплати за товар, не спростовують встановленого Договором обов`язку постачальника передати відповідні товаросупровідні документи на товар та довести факт такої передачі. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №914/4372/15, від 10.04.2018 у справі №916/804/17.

З огляду на відсутність порушення чи то неналежного виконання Відповідачем господарського зобов`язання за Договором поставки, суд також не вбачає підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

При тому суд знову ж таки звертає увагу на те, що при укладенні договору сторони вільні у виборі контрагента та визначенні умов договору задля належного його виконання в подальшому з обох сторін.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, з огляду на відсутність доказів порушення Відповідачем зобов`язань за договорами, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України, позивачу не відшкодовуються.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гределіс» (вул. Центральна, буд. 39, с. Лука, Лохвицький р-н., Полтавська обл., 37221; ідентифікаційний код 38896152) до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (вул. Саксаганського, буд. 1, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 37243279) про стягнення 1 142 657, 79 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 20.07.2022

Суддя Антон ПУКАС