Постанова № 10531946, 23.04.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2010 року2-а-3255/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,

при секретарі судового засідання Хімяк С.В.,

за участю:

представника позивача Замашнюк І.В.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпрокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави особі

Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Антара-Строй»простягнення податкової заборгованості, -в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор м. Ірпеня Київської області в інтересах держави особі Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антара-Строй» про стягнення податкової заборгованості в сумі 2719,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та комунального податку.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано також прокурору.

Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості на користь держави.

Ухвалою від 17.02.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 23.04.2010.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду зявився представник позивача.

Прокурор до суду не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив. Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача до суду не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представник відповідача до суду не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, але вони повернулись до суду з позначкою підприємства звязку про відсутність адресата за адресою відправлення.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 №755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, у звязку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антара-Строй» зареєстроване 06.09.2006 Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 15.02.2007 за №61.

Згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та комунального податку.

Податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла з таких підстав.

У вересні 2008 року Ірпінською ОДПІ проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 09.09.2009 №1783/15-3/34779940/287). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану за травень липень 2008 року (виявлено 3 факти неподання декларацій).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2008 №0003971501/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 510,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 3 = 510,00 грн.). Вказане податкове повідомлення-рішення вручено представнику відповідача під розписку, ним не оскаржено в установленому законом порядку. Таким чином, податкове зобовязання, що виникло на його підставі, вважається узгодженим.

У лютому 2009 року Ірпінською ОДПІ проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 11.02.2009 №211/15-3/34779940/498). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану за серпень грудень 2008 року (виявлено 5 фактів неподання декларацій).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2009 №0000961501/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 850,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 5 = 850,00 грн.). Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем в установленому законом порядку, таким чином, податкове зобовязання, що виникло на його підставі, вважається узгодженим.

У серпні 2009 року Ірпінською ОДПІ проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання податкових декларацій з податку на додану вартість (акт перевірки від 10.08.2009 №1131/15-3/34779940/498). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових декларацій з податку на додану за січень червень 2009 року (виявлено 6 фактів неподання декларацій).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2009 №0003481501/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання декларації, що становить 1020,00 грн. (10 х 17,00 грн. х 6 = 1020,00 грн.). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у звязку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження. Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем в установленому законом порядку, таким чином, податкове зобовязання, що виникло на його підставі, вважається узгодженим.

У жовтні 2009 року Ірпінською ОДПІ проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності (акт перевірки від 21.10.2009 №1557/15-3/34779940/820). Перевіркою встановлено факт порушення відповідачем вимог пункту 9.8 статті 8 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що виявилось у неповерненні свідоцтва платника податку на додану вартість у строки, визначені законодавством.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2009 №0004851501/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн. (10 х 17,00 грн. = 170,00 грн.). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у звязку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження. Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем в установленому законом порядку, таким чином, податкове зобовязання, що виникло на його підставі, вважається узгодженим.

Загальна сума заборгованості за вказаними штрафними (фінансовими) санкціями становить 2550,00 грн.

Відповідач заборгованість добровільно в установленому порядку не сплатив. Проте, частину заборгованості зі сплати штрафних санкцій, що повязані з неподанням податкової звітності з податку на додану вартість, погашено за рахунок переплати в сумі 170,00 грн. Таким чином, решта заборгованості становить 2380,00 грн.

Суму штрафних (фінансових) санкцій відповідач добровільно в установленому порядку не сплатив. Частину заборгованості в сумі 1,00 грн. погашено за рахунок переплати, таким чином заборгованість становить суму 2549,00 грн.

Податкова заборгованість з комунального податку виникла з таких підстав.

У листопаді 2008 року Ірпінською ОДПІ проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності з комунального податку (акт перевірки від 24.11.2008 №722/2186). Перевіркою встановлено факти порушення відповідачем вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявились у неподанні податкових розрахунків комунального податку за 2-й та 3-й квартали 2008 року (6 факти неподання розрахунків).

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2008 №0016851810/0, згідно з яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок неподання податкових розрахунків, що становить 340,00грн. (10 х 17,00 грн. х 2 = 340,00 грн.). Вказане податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень у звязку з неможливістю його вручення відповідачу з причин його відсутності за адресою місцезнаходження. Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем в установленому законом порядку, таким чином, податкове зобовязання, що виникло на його підставі, вважається узгодженим.

Відповідач заборгованість добровільно в установленому порядку не сплатив. Проте, частину заборгованості зі сплати штрафних санкцій, що повязані з неподанням податкової звітності з комунального податку, погашено за рахунок переплати в сумі 0,04 грн. Таким чином, решта заборгованості становить 339,96 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість та комунального податку становить 2719,96 грн.

Оскільки заборгованість добровільно відповідачем сплачена не була, податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 15.10.2008 №1/325; друга від 18.11.2008 №2/431). Обидві податкові вимоги вручено відповідачу та ним не оскаржено в установленому порядку. Таким чином, вказане податкове зобовязання вважається узгодженим.

На день судового розгляду податковий борг відповідачем не погашено, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 №1251-XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Пунктом 9.8 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі анулювання реєстрації платник податку платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Згідно із статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №56-93 «Про місцеві податки і збори» передбачено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. У разі якщо органом місцевого самоврядування для комунального податку встановлено базовий податковий (звітний) період квартал, то за підсумками кварталу поточного року платники зобов'язані подати органам державної податкової служби податкові розрахунки комунального податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього кварталу.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобовязання).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, у яких обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги прокурора правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антара-Строй» до Державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 2719 (дві тисячі сімсот девятнадцять) гривень 96 коп., з яких: 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень 00 коп. заборгованість з податку на додану вартість; 339(триста тридцять девять) гривень 96 коп. з комунального податку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 28 квітня 2010 року.