Постанова № 10531936, 12.05.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року2-а-2992/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,

при секретарі судового засідання Хімяк С.В.,

за участю:

прокурора Матвійця В.В.,

представника Іванківської МДПІ Яременко З.І.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомІванківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі

Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської областідоСільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія»простягнення податкової заборгованості,в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Іванківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» про стягнення податкової заборгованості в сумі 55965,58 грн. (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано також прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості на користь держави.

Ухвалою від 02.02.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 12.05.2010.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду зявився прокурор та представник податкового органу.

Представник відповідача до суду не зявився, подав до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши прокурора, представника податкового органу, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Мрія» є юридичною особою, що зареєстрована 29.03.2000 Іванківською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області з 14.07.1997 за №96.

У жовтні 2009 року Іванківською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2006 по 31.08.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2006 по 31.08.2009 (акт перевірки від 19.10.2009 №1280/23/05287101). Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пункту 4.1 статті 4 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті.7 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість», що виявилось в одночасному у заниженні сум податку на додану вартість в сумі 68928,00 грн. та завищенні даного податку на суму 31428,00 грн. Таким чином, сума недоїмку з податку на додану вартість визначено в сумі 37500,00 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009 №0000782300/0, згідно з яким податковий орган визначив відповідачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 71964,00 грн., з яких: 37500,00грн. зобовязання за основним платежем, 34464,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу, отримано ним 27.10.2009 та не оскаржено в установленому порядку.

Відповідач частину заборгованості з даним платежем сплатив в сумі 32000,00 грн. Решта заборгованості, що залишилась непогашеною становить 39964 грн.

У листопаді 2009 року Іванківською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем податкових зобовязань (акт перевірки від 05.11.2009 №1340/15/05287101). Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у простроченні сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 24,33 грн. на 29 днів.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ прийнято і надіслано на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 05.11.2009 №0002751600/0, згідно з яким до відповідача застосовано штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить суму - 2,43 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 05.11.2009 та не оскаржено ним в установленому порядку. Частину заборгованості в сумі 0,85 грн. було погашено за рахунок переплати, решта заборгованості становить 1,58 грн.

У квітні 2010 року Іванківською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем податкових зобовязань (акт перевірки від 16.04.2010 №457/15/05287101). Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у простроченні сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 32000,00 грн. на 153 днів.

За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ прийнято і надіслано на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 16.04.2010 №0000911600/0, згідно з яким до відповідача застосовано штраф у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, що становить суму 16000,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 19.04.2010 та не оскаржено ним в установленому порядку.

У звязку з тим, що відповідач не сплатив податкову заборгованість добровільно, податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша податкова вимога від 09.11.2009 №1/309; друга податкова вимога від 09.12.2009 №2/343. Обидві податкові вимоги вручено представнику відповідача під розписку.

На день судового розгляду загальна сума заборгованості відповідача становить 55965,58 грн., що підтвердив представник податкового органу в судовому засіданні і надав на підтвердження відповідні докази довідку про стан заборгованості від 07.05.2010 №1653/10/24-040, видану Іванківською МДПІ, а також витяг з облікової картки платника податків з податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Обєкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями статями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України від 21.12.2000 №2181-III) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-III податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (якщо здійснюється оскарження визначеного податкового зобовязання).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III, є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій. Відповідач жодних заперечень проти позову суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги прокурора та податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» до державного бюджету (рахунок 31115029700296, МФО 821018, ЗКПО 24074109, одержувач УДК в Київській області) податкову заборгованість в сумі 55965 (пятдесят пять тисяч девятсот шістдесят пять) гривень 58 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 17 травня 2010 року.