Постанова № 10531916, 31.05.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 року2-а-2294/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Шевчук О.М.,

за участю:

представника позивача Дубравського О.Л.,

представника відповідача Шепіла І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «ПентоПак»доБориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області,провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Закрите акціонерне товариство «ПентоПак» з позовами до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.11.2009 №0006401503/0, від 01.12.2009 №0065702310/0, від 12.01.2010 №00011503/0.

На підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковий орган зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з таких підстав. У вересні 2007 року позивачем було зареєстровано договір про спільну діяльність щодо здійснення інвестиційного проекту технологічного парку, у звязку з виконанням якого він отримував бюджетне відшкодування з податку на додану вартість до липня 2009 року. Проте, 17.07.2009 термін дії державної реєстрації проекту технологічного парку, визначений Міністерством освіти і науки України, сплинув, з чого податковим органом зроблено висновок про те, що позивач втратив право на отримання бюджетного відшкодування, адже у період з 18.07.2009 по 31.07.2009 мало місце здійснення спільної діяльності без держаної реєстрації проекту технологічного парку в Міністерстві освіти і науки України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом в порушення вимог чинного законодавства без правових підстав прийнято рішення про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Так, позивач зазначив, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. У звязку з цим позивачем зареєстровано договір про спільну діяльність щодо виконання інвестиційного проекту технологічного парку у податковому органі. Термін дії договору про спільну діяльність встановлено до 31.12.2010, жодного рішення про анулювання реєстрації договору про спільну діяльність в якості платника податку податковим органом не приймалось. Факт того, що 17.07.2009 сплинув термін дії реєстрації проекту технологічного парку в Міністерстві освіти і науки України, не впливає на право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не повязує це право з державною реєстрацією договору про спільну діяльність в Міністерстві освіти і науки України в якості технологічного парку.

Ухвалою від 02.04.2010 судом обєднано три справи в одне провадження для подальшого спільного розгляду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними. У задоволенні позову просив суд відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Закрите акціонерне товариство «ПентоПак» є юридичною особою, що зареєстрована 26.05.1998 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Бориспільській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 05.06.1998 за №9-04.

У вересні 2003 року між Технологічним парком «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Дирекція Технопарку», та Закритим акціонерним товариством «ПентоПак» укладено договір від 22.09.2003 №1-ІНВ2/03-СХД про спільну діяльність щодо виконання інвестиційного проекту «Розробка комплексної технології виготовлення, організації промислового випуску та впровадження полімерних пакувальних матеріалів на основі багатошарових плівок для потреб мясомолочної промисловості України».

Згідно з пунктом 8.1 вказаного договору він набуває чинності з дати видачі Міністерством науки і освіти України свідоцтва про реєстрацію і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по проекту. Але, у подальшому сторони вказаного договору про спільну діяльність уклали додаткову угоду від 07.07.2009 №3, згідно з якою пункт 8.1 змінили, передбачивши, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань по проекту, але його дія не закінчується раніше як 31.12.2010.

Вказаним договором ЗАТ «ПентоПак» надано право здійснювати усі необхідні правові, господарчі та інші дії, в тому числі з обліку результатів спільної діяльності, ведення податкового та бухгалтерського обліку спільної діяльності.

6 листопада 2003 спільну діяльність ЗАТ «ПентоПак» і ТОВ «Дирекція Технопарку» зареєстровано у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво №100064398, серія НБ№178459, термін дії свідоцтва не визначено), згідно з яким спільній діяльності визначено індивідуальний податковий номер 294715503. Однак, 28.02.2010 у звязку з відсутністю встановленого терміну дії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість податковим органом проведено заміну старого свідоцтва №100064398, серія НБ№178459 на нове - №100270702, серії НБ№206206, терміном дії до 21.12.2010.

Жодного рішення про анулювання реєстрації спільної діяльності в якості платника податку на додану вартість податковим органом не приймалося.

Договір від 22.09.2003 №1-ІНВ2/03-СХД про спільну діяльність також було зареєстровано Кабінетом Міністрів України (Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів) в якості інвестиційного проекту (Свідоцтво від 18.09.2003 №107, бланк свідоцтва серії ІНВ-2) з терміном виконання з 18.09.2003 по 17.09.2009. Згідно з наказом Міністерства науки і освіти України від 02.08.2007 №714 керівному органу технологічного парку «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» видано свідоцтво про державну реєстрацію проекту технологічного парку нового зразка серії ІНВ №107 «Розробка комплексної технології виготовлення, організація промислового випуску та впровадження полімерних пакувальних матеріалів на основі багатошарових плівок для потреб м'ясо-молочної промисловості України» (виконавець проекту - ЗАТ «ПентоПак», строк реалізації проекту 18.09.2003 р. - 17.07.2009 р.), замість того, що діяло раніше.

Згідно з наказом Міністерства науки та освіти України від 17.07.2009 №668 скасовано державну реєстрацію проекту технологічного парку «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» «Розробка комплексної технології виготовлення, організація промислового випуску та впровадження полімерних пакувальних матеріалів на основі багатошарових плівок для потреб м'ясомолочної промисловості України», для якого 17 липня 2009 року закінчився термін дії спеціального режиму інноваційної діяльності з урахуванням його продовження відповідно до пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» (реєстр. N 107 серія ІНВ, строк реалізації 18.09.2003 р. - 17.07.2009 р., виконавець проекту - ЗАТ «ПентоПак», код ЄДРПОУ 20620489).

У листопаді, грудні 2009 Бориспільською ОДПІ проведено позапланову виїзну та документальні невиїзні (камеральні) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (акти перевірок від 20.11.2009 №660/23-1/294715503; від 20.11.2009 №985/15-3/294715503; від 24.12.2009 №1055/15-3/294715503).

За результатами зазначених перевірок посадовими особами податкового органу встановлено один і той же факт, але щодо різних податкових періодів, а саме, що спільна діяльність ЗАТ «ПентоПак» і ТОВ «Технологічний парк» згідно з договором від 22.09.2003 №1-ІНВ2/03-СХД продовжувалась після скасування державної реєстрації проекту технологічного парку, тобто, після 17.07.2009. З цього зроблено висновок про те, що позивач не мав права на відображення у податковому обліку результатів спільної діяльності в період після 17.07.2009 як в частині податкових зобовязань, так і в частині податкового кредиту.

За наслідками перевірок Бориспільською ОДПІ на підставі підпункту 7.3.1 пункту 7.3 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.11.2009 №0006401503/0, від 01.12.2009 №0065702310/0, від 12.01.2010 №00011503/0, згідно з якими позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суми11495,00грн., 54219,00 грн. та 92488,00грн. відповідно.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в Україні визначено Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 вказаного Закону для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Відповідно до статті 2 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платником податку є: будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку (п.п. «а» п. 2.1 ст. 2 Закону); будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку (п. 2.2 ст. 2 Закону).

Згідно з пунктом 9.4 статті 9 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

В силу пункту 9.8 статті Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Вирішуючи питання про те, яким чином впливає факт скасування Міністерством науки і освіти України державної реєстрації проекту технологічного парку, що здійснювався на підставі договору від 22.09.2003 №1-ІНВ2/03-СХД про спільну діяльність, суд зазначає наступне.

Правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків, зокрема, «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ), визначаються Законом України від 16.07.1999 N 991-XIV «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків». Відповідно до статті 1 вказаного Закону технологічний парк (технопарк) це юридична особа або група юридичних осіб (далі - учасники технологічного парку), що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

Згідно із статтями 4, 5 Закону України від 16.07.1999 N 991-XIV «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» державна реєстрація технологічного парку здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань науки. Технопарку видається свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Підставою для державної реєстрації технологічного парку є включення його до переліку технопарків, що наведений у преамбулі цього Закону. Свідоцтво про державну реєстрацію проекту технологічного парку видається на строк реалізації цього проекту, але не більш як на п'ять років, і є підставою для запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності відповідно до цього Закону та відкриття спеціальних рахунків технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств та надання визначеної законом державної підтримки діяльності технологічних парків.

Норми вказаного Закону не містять законодавчого регулювання відносин з приводу формування податкового кредиту, податкових зобовязань, визначення підстав для бюджетного відшкодування податку на додану вартість, адже це є предметом регулювання Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Це означає, що із скасуванням державної реєстрації Міністерством науки і освіти України договору про спільну діяльність в якості технологічного парку, особи, які впроваджують такий інноваційний проект позбавляються права на отримання держаної підтримки технологічних парків і на них не поширюється спеціальний режим інноваційної діяльності, визначений Законом України від 16.07.1999 N 991-XIV «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків».

Але це не означає, що у разі скасування державної реєстрації Міністерством науки і освіти України договору про спільну діяльність в якості технологічного парку платник податків позбавляється статусу платника податків або права на отримання бюджетного відшкодування згідно з положеннями Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Під час судового розгляду встановлено, що спільну діяльність ЗАТ «ПентоПак» і ТОВ «Дирекція Технопарку», що здійснюється на підставі договору від 22.09.2003 №1-ІНВ2/03-СХД про спільну діяльність, зареєстровано податковим органом в якості платника податку на додану вартість, термін дії договору (з урахуванням додаткової угоду від 07.07.2009 №3) встановлено до 31.12.2010, жодного рішення щодо анулювання реєстрації вказаної спільної діяльності в якості платника податків податковим органом не приймалося.

Таким чином, висновок податкового органу про те, що позивач не мав права на відображення у податковому обліку результатів спільної діяльності у звязку із формуванням податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість в період після 17.07.2009 лише з тих підстав, що Міністерством науки та освіти України скасовано державну реєстрацію проекту технологічного парку, є таким, що не відповідає Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду відповідач не навів жодних інших обставин, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування. Немає доказів існування таких обставин і в матеріалах справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, проте, вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 27.11.2009 №0006401503/0, що прийняте Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму11495,00грн;

податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 №0065702310/0, що прийняте Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 54219,00 грн.

податкове повідомлення-рішення від 12.01.2010 №00011503/0, що прийняте Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 92488,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «ПентоПак» понесені ним витрати по сплаті судового збору (державного мита) в сумі 10 (десять) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 7 червня 2010 року.