Постанова № 10531722, 02.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 березня 2010 року справа № 2-а-2292/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю осіб, які беруть участь у справі

від позивача: Романюк І.М., Лівандовська Н.О., Тидень М.Ю., (за довіреністю),

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитрансбудсервіс» до Державної податкової інспекції у м. Суми про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитрансбудсервіс» (надалі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (надалі відповідач) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000802305/0/87065 та № 0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009 року.

Згідно з указаними рішеннями, податковим органом позивачеві визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 193242,00 грн. (за основним платежем 128828,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64414,00 грн.,) та за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 233580, 00 грн. (за основним платежем 161034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 72546,00 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а саме пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки господарські операції, витрати за якими віднесені до валових, а також суми податку на додану вартість підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відповідач безпідставно не приймає до уваги, а відтак, відповідачем необґрунтовано донараховано позивачеві суми податку на прибуток та податку на додану вартість.

У ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000802305/0/87065 та № 0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009 року.

У судовому засіданні 2.03.2010 року представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представники відповідача в судові засідання двічі не зявлялись. Водночас, матеріали справи містять інформацію щодо повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитрансбудсервіс» є юридичною особою та зареєстровано відділом державної реєстрації субєктів підприємницької діяльності Сумської міської ради, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію 25.11.2005 р. № 16321070001002928. Як платник податків позивач перебуває на обліку з 05.12.2005 р. за № 9054.

У період з 13.11.2009 р. по 03.12.2009 р. посадовими особами Державної податкової інспекції м. Сумах проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сумитрансбудсервіс» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2009 р. про що складено акт від 08.12.2009 р. № 8571/235/33813262/78 (надалі - Акт перевірки).

У ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акта перевірки позивачеві, враховуючи приписи підпункту (б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нараховані податкові зобовязання по податку на прибуток в сумі 233580,00 грн. у т.ч. за основним платежем 161034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 72546,00 грн., та податку на додану вартість в сумі 193242,00 грн. у т.ч. за основним платежем 128828,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64414,00 грн. про що прийняті податкові повідомлення рішення № 0000802305/0/87065 та №0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009 року.

Відповідно до даних Акта перевірки, у період що перевірявся, позивач придбав у ТОВ «Фірма порада ЛТД (код 33813262, м. Київ) за договором поставки № 2506 08 від 25.06.2008 товар (мінеральний порошок неактивований) на загальну суму 772965,60 грн., в т.ч. ПДВ 128827,7 грн., що підтверджено видатковими накладними: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; №271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн., та податковими накладними: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; № 271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн.

На підставі зазначених видаткових та податкових накладних позивачем включено до складу валових витрат з податку на прибуток суми у розмірі 644138,00 грн. та до податкового кредиту з податку на додану вартість - 128827,60 грн.

На думку відповідача, наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для внесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток, оскільки відповідно до приписів Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам; первинні документи повинні обовязково містити, зокрема, інформацію щодо посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до тверджень відповідача, постачання товару за договором № 2506 08 від 25.06.2008, укладеного між ТОВ «Сумитрансбудсервіс» та ТОВ «Фірма Порада ЛТД», підтверджуються первинними документами, що містять недостовірні дані та є підробленими в частині фактичного здійснення господарських операцій та особи, що складала та підписувала ці документи. Дані твердження відповідач обґрунтовує наявністю листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві від 23.11.2009 №19203/7/23-210, відповідно до якого ТОВ «Фірма Порада ЛТД» фактично товарно матеріальних цінностей для ТОВ «Сумитрансбудсервіс» не поставляло, посадові особи ТОВ «Фірма Порада ЛТД» не визнають свою причетність до поставок матеріалів, які зазначені у первинних документах позивача (видаткових, податкових накладних та інших первинних документах).

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному (-их) періоді (- ах) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Під господарською діяльністю відповідно до положень Господарського кодексу України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша статті 3 Господарського кодексу України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 1666, яка видана Головним управлінням статистики у Сумській області (а.с.102-103), позивач здійснює такий вид економічної діяльності, як інші види оптової торгівлі (вид діяльності 51.90.0 за КВЕД).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 25.06.2008 між ТОВ «Сумитрансбудсервіс» та ТОВ «Фірма Порада ЛТД» укладено договір поставки № 2506-08 шляхо - будівельного матеріалу. Правовідносини, що виникли у сторін цього договору під час придбання та реалізації товару носять вартісний характер та мають цінову визначеність.

На підтвердження виконання умов вказаного договору поставки до матеріалів справи позивачем надані: копія зазначеного договору із додатковими угодами, видаткові накладні: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; №271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн., та податковими накладними: № 070709 від 07.07.2008 на суму 163623, 94 грн., в т.ч. ПДВ 27270,00 грн.; № 310704 від 21.07.2008 на суму 119520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 19920,00 грн.; № 010810 від 01.08.2009 на суму 107188,22 грн. в т.ч. ПДВ 17864, 00 грн.; № 031006 від 03.10.2008 на суму 25713,41 в т.ч. ПДВ 4285, 57 грн.; № 061007 від 06.10.2008 на суму 278,81 грн. в т.ч. ПДВ 46,47 грн.; № 271009 від 27.10.2008 на суму 356641,22 грн. в т.ч. ПДВ 59440,20 грн.

Водночас, судом встановлено, що грошові розрахунки між ТОВ «Сумитрансбудсервіс» та ТОВ «Фірма Порада ЛТД» по вищезазначеним операціям не проводились у звязку з укладенням угоди про переуступку вимоги від 25 лютого 2009 року між ТОВ «Фірма Порада ЛТД» (кредитор), ТОВ «Укр. Інстал Сервіс» (новий кредитор) та ТОВ «Сумитрансбудсервіс» (боржник).

Так, відповідно до пункту 1 вказаного договору боржник визнає, а кредитор підтверджує, що 25 червня 2008 року між боржником як покупцем і кредитором як продавцем було укладено договір № 2506-08. На умовах цього договору кредитор відступає новому кредитору право вимоги з боржника заборгованості, яка станом на 25 лютого 2009 року складає 764565,60 грн. Боржник зобовязується сплатити вказану суму (764565,60 грн.) на користь нового кредитора в строк не пізніше 31 грудня 2009 року.

Поряд з цим, перевірка відповідачем була проведена у період з 13.11.2009 р. по 03.12.2009 р., тобто до моменту настання строку розрахунків відповідно до умов зазначеного договору.

За таких обставин, позивач на дату перевірки обєктивно, з незалежних від нього обставин не надав перевіряючим докази на підтвердження оплати за придбаний товар через відсутність настання строку виконання таких зобовязань.

Разом з цим, товар, який був придбаний позивачем у ТОВ «Фірма Порада ЛТД», надалі був реалізований ним згідно:

- видаткових накладних №РН 0076 та №РН 0077 від 07.07.08 р., №РН 0078 від №17.06.08., №РН 0089 від 31.06.08., №РН 0100 від 01.08.08., №РН 0102 від 14.08.08., №РН 0103 від 18.08.08., №РН 0110 від 22.08.08., №РН 0111 від 30.08.08, №РН 0128 від 12.10.08 (податкові накладні, відповідно, № 233 від 07.07.08., № 235 від 09.07.08., № 242 від 09.07.08., № 256 від 09.07.08., № 268 від 01.08.08., № 272 від 14.08.08., № 273 від 18.08.08., № 280 від 22.08.08., № 313 від 21.10.08.) на користь ДП «Київське обласне дорожнє управління» ДАК «Автомобільні дороги України»;

- видаткових накладних: №РН 0086 від 31.07.08., №РН - 0095 від 12.08.08. (податкові накладні, відповідно, № 258 від 31.07.08., № 235 від 09.07.08., №271 від 12.08.08. на користь ТОВ «Агрошляхбудсервіс В»;

- видаткових накладних: №РН - 0072 від 14.07.08., №РН 0080 від 18.07.08., №РН 0081 від 22.07.08., №РН - 0094 від 05.08.08., №РН 0118 від 09.10.08., №РН 0120 від 13.10.08. (податкові накладні, відповідно, № 237 від 14.07.08., № 243 від 18.07.08., № 261 від 22.07.08., № 270 від 05.08.08., № б/н від 09.10.08., № б/н від 13.10.08., на користь ВАТ «Житомирське ШБУ 19»;

- видаткових накладних: №РН-0090 від 31.07.08., №РН 0091 від 31.07.08., №РН 0109 від 18.08.08., (податкові накладні № 250 від 31.07.08. та № 251 від 31.07.08., № 275 від 18.08.08.,), на користь ДП «ШРБУ №100»;

- видаткової накладної: №РН 0085 від 30.07.08 (податкова накладна № 246 від 30.07.08.) на користь КП «БЦ міське шляхоексплуатаційне управління»;

- видаткових накладних: №РН 0071 від 14.07.08., №РН 0119 від 13.10.08., (податкові накладні, відповідно, №235 від 09.07.08., №236 від 14.07.08., № б/н від 13.10.08.,) на користь ТОВ «Анкар 10»;

- видаткової накладної: №РН 0113 від 19.08.08., (податкова накладна № 279 від 21.08.08.,) на користь ВАТ «Лубенське ШБУ -9»;

- видаткової накладної: №РН 0133 від 29.10.08. (податкова накладна № 315 від 29.10.08.) на користь ТОВ «Горизонт».

Матеріали справи містять також копії відповідних договорів поставки, розрахунків фактур, платіжних доручень, які підтверджують факт реалізації товару та отримання грошових коштів позивачем від його контрагентів, а також довіреності від зазначених вище субєктів господарювання на отримання товару від позивача.

Наявні в матеріалах справи документальні докази підтверджують здійснення господарських операцій та придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Відповідачем не надано суду добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами і не має фактичного та правового обґрунтування. Тобто, у даному випадку, акт перевірки містить лише суб'єктивне припущення перевіряючи, а відтак суд вважає необґрунтованими та недоведеними твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з цим, згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 встановлені обовязкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Наявні в матеріалах справи первинні документи позивача містять всі обовязкові реквізити як того вимагає законодавство та підтверджують наявність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Фірма Порада ЛТД», ТОВ «Укр Інстал Сервіс», ДП «Київське обласне дорожнє управління» ДАК «Автомобільні дороги України»; ТОВ «Агрошляхбудсервіс В»; ВАТ «Житомирське ШБУ 19»; ДП «ШРБУ №100»; ТОВ «Горизонт», ТОВ «Анкар 10».

Посилання відповідача як на правомірність прийнятих ним рішень на рішення суду відповідно до якого ТОВ «Фірма Порада ЛТД» визнано банкрутом та скасовано його свідоцтво платника податку на додану вартість не приймається судом до уваги внаслідок того, що підприємство визнано банкрутом лише 4 червня 2009 року, а відтак, на дату виникнення господарських відносин із позивачем, воно було наділене повною цивільною правоздатністю.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

В силу приписів частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як свідчать матеріали справи (Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с. 104) на момент вчинення та виконання господарських угод керівником ТОВ «Фірма Порада ЛТД», який мав право вчиняти юридично значимі дії від імені товариства, була ОСОБА_4.

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

У звязку з чим, твердження відповідача про «фіктивність» контрагента позивача за відсутності доказів такої «фіктивності» суд вважає безпідставним та необґрунтованим .

Щодо висновку відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 128827,60 грн., оскільки в господарських операціях від імені ТОВ «Фірма Порада ЛТД» діяли особи, які не могли мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності, що свідчить про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних цими особами суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні містять усі дані стосовно змісту операції з поставки, вимоги щодо яких встановлені приписами підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд звертає увагу на ту обставину, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В Акті перевірки (а.с. 32) відповідачем наведений перелік податкових накладних, які були виписані з боку ТОВ «Фірма Порада ЛТД» на ТОВ «Сумитрансбудсервіс».

У звязку з чим, висновок відповідача про відсутність будь-якої із подій, передбачених приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» спростовується даними Акта перевірки та наявними матеріалами у справі.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарських операцій, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит в сумі 128827,60 грн.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи то безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача ґрунтується виключно на припущеннях.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у звязку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Суми № 0000802305/0/87065 та № 0000792305/0/87066 від 15 грудня 2009р.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Панченко Н.Д.

постанову складено у повному обсязі та підписано 05.03.2010 р.