Постанова № 10531675, 25.02.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року справа № 2-а-792/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю сторін:

від позивача: Мелешко М.В.,

від відповідача: Норець В.М. (довіреність від 03.01.2009 р. № 29/н/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом споживчого товариства «Марина» до Кагарлицької обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство «Марина» (надалі позивач або СТ «Марина») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кагарлицької обєднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про визнання незаконними дій головного державного податкового ревізора інспектора Державної податкової адміністрації у Київській області та старшого головного державного податкового ревізора інспектора Державної податкової адміністрації у Київській області при проведенні перевірки приватного підприємця ОСОБА_3 та визнання незаконним і скасування рішення відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним пунктів 2, 5, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95 (надалі Закон України № 265/95 ) .

За твердженнями позивача, відповідач не здійснював перевірку його господарської одиниці, оскільки 17.11.2008 р. на час проведення перевірки о 17.00 відділ продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, де здійснює господарську діяльність позивач, був зачинений та продавця позивача ОСОБА_4 не було на робочому місці. Перевірка здійснювалась у присутності лише продавця господарської одиниці субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 громадянки ОСОБА_5, яка не є уповноваженою особою позивача щодо здійснення розрахункових операцій, та, відповідно, на підписання та отримання будь-яких матеріалів перевірки.

У звязку з цим, рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 26.03.2009 р. № 0000222308 є неправомірним та підлягає скасуванню.

У ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Кагарлицької обєднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 27.11.2008 р. № 0006792307/0 у розмірі 12775, 00 грн.

У судовому засіданні 25.02.2010 р. позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами та наполягає на правомірності висновків щодо порушення позивачем пунктів 2, 5, 13 статті 3 Закону України № 265/95.

У судовому засіданні 25.02.2010 р. представник відповідача заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

З метою забезпечення повного та обєктивного встановлення всіх обставин у справі було заслухано в якості свідка продавця ОСОБА_5 та особи, що здійснювала перевірку, ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що відповідно до плану перевірок на листопад місяць 2008 року та направлень на перевірку 17.11.2008 р. ним та головним державним податковим ревізором інспектором Дугіним О.В. о 17 год. 00 хв. було здійснено перевірку господарської одиниці СТ «Марина», що розташована в с. Іванівна по вул. Кірова, 2.

При купівлі споживачем за готівкові кошти однієї пачки сигарет «Мальборо» вартість якої становила 6,00 грн., продавець ОСОБА_5 реалізувала її без використання та видачі розрахункової квитанції. Під час перевірки також встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, які видані з початку робочого дня, яка склала 2487,00 грн. При перерахунку власноруч продавцем ОСОБА_5 готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків встановлено, що їх сума складає 2508,50 грн.

Водночас, відповідно до даних розрахункової книжки протягом дня було виписано розрахункових квитанцій на загальну суму 15,50 грн. Крім цього, свідок ОСОБА_6 пояснив, що готівкові кошти, які були перераховані особисто продавцем ОСОБА_5, що підтверджується додатком до Акту перевірки від 17.01.2008 «Підтвердження фактичної наявності коштів», знаходились у касі з якої продавцем проводились розрахунки.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 17.11.2008 р. о 17 год. 00 хв., працюючи продавцем магазину ПП ОСОБА_3, що розташований в с. Іванівна по вул. Кірова, 2, вона реалізувала невідомим особам власну пачку сигарет «Мальборо» вартістю 6,00 грн. Жодних розрахункових документів даним особам вона не видавала. Грошові кошти від продажу товару поклала у касу ПП ОСОБА_3 яка розташована окремо від каси позивача.

Факт реалізації ОСОБА_5 власної пачки сигарет «Мальборо» вартістю 6, 00 грн. без одержання ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності та без державної реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями постанов Кагарлицького районного суду Київської області про притягнення ОСОБА_5, як продавця магазину ПП ОСОБА_3, до адміністративної відповідальності від 26.11.2008 р. у справі № 2-4746/08 (а.с. 14), від 12.12.2008 р. у справі № 3-5060/08 (а.с. 51) та від 04.03.2009 р. (а.с.61).

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_5 перевіряючі самовільно здійснили запис про проведення перевірки у контрольному журналі реєстрації перевірок позивача, який знаходився у куточку покупця.

Стосовно зафіксованої у акті перевірки невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (2508, 50 грн.) загальній сумі за розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня 17.11.2008 р. (15, 00 грн.), свідок пояснила, що кошти у розмірі 2508, 00 грн. знаходились не у касі позивача, а вказана грошова сума знаходилась на місці проведення розрахунків ПП ОСОБА_3, оскільки вона здійснювала реалізацію товарів як продавець ПП ОСОБА_3 та не брала товар на реалізацію у СТ «Марина».

Заслухавши представників сторін, показання свідків, дослідивши надані докази та матеріали справи, у судовому засіданні встановлено наступне.

31 жовтня 2008 року Головою Державної податкової адміністрації України в Київській області затверджено План перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності на листопад місяць 2008 року.

17 листопада 2008 року посадовими особами Державної податкової адміністрації у Київській області на підставі направлень на проведення планової перевірки СТ «Марина» від 17.11.2008 р. № 7600 та № 7601 з метою контролю за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, була проведена перевірка магазину, який розташований за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Іванівка, вул. Кірова, 2, за результатами якої складений акт від 17.11.2008 р. № 3490/10000/23/30486545 (надалі акт перевірки).

Відповідно до акта перевірки у ході проведення перевірки встановлено продаж продавцем ОСОБА_5 пачки сигарет «Мальборо» на суму 6,00 грн. без видання особі, яка отримала товар, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції ; непроведення розрахунків з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, а також не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 2487, 00 грн., а відтак порушення вимог пунктів 2, 5, 13 статті 3 Закону України № 265/95.

Вказаний акт перевірки був підписаний без зауважень та отриманий 17.11.2008 р. громадянкою ОСОБА_5, про що свідчить її підпис на копії акта перевірки (а.с.43).

На підставі акта перевірки, позивачеві нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12775, 00 грн., про що прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 27.11.2008 р. № 0006792307/0.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що приміщення магазину, в якому проводилась перевірка, орендують два субєкта підприємницької діяльності, а саме позивач та фізична особа - підприємець ОСОБА_3, а відтак у магазині знаходяться два відділи продажу товарів відділ торгівлі продовольчими і промисловими товарами та відділ торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, у яких працюють два продавця, відповідно, ОСОБА_5 (у фізичної особи підприємця ОСОБА_3) та ОСОБА_4 ( у СТ «Марина).

Факт існування трудових відносин між громадянкою ОСОБА_5 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та громадянкою ОСОБА_4 із СТ «Марина» підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів із трудових книжок ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с. 95, 97,98), копією розпорядження № 5 від 01.08.2006 р. голови СТ «Марина» про прийняття ОСОБА_4 на посаду продавця магазину (а.с. 96) та копією трудового договору від 15.10.2004 р., укладеного між ОСОБА_5 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (а.с.99).

Як вбачається з акта перевірки (а.с.11,12), перевірка позивача здійснювалась у присутності продавця ОСОБА_5, тобто продавця ПП ОСОБА_3

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З метою використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні актів (довідок) перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій розроблені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, як затверджені наказом Державної податкової адміністрації від 12 серпня 2008 р. № 534.

Відповідно до приписів пункту 7 «Рекомендації щодо розділу 4 "Прикінцеві положення" Методичних рекомендацій, акт перевірки та інформативні додатки до акта перевірки (у разі їх складання) повинні містити підписи посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку, і підпис керівника суб'єкта господарювання або його представника, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції. Після підписів проставляється відмітка керівника суб'єкта господарювання або особи, що його заміщає, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції, про ознайомлення та отримання одного примірника акта перевірки, дату ознайомлення, прізвище, ім'я та по батькові особи, її посаду та підпис.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення перевірки продаж пачки сигарет «Мальборо» на суму 6, 00 грн. а також складання та підписання додатку до акта перевірки «Підтвердження фактичної наявності коштів» на місці проведення розрахунків у розмірі 2508, 50 грн. було здійснено особою, яка не перебувала із позивачем у цивільних чи трудових правовідносинах, а відтак не була уповноважена на здійснення розрахункових операцій та підписання і отримання акту перевірки саме позивача.

Відповідно до розділу 1 "Вступна частина" Методичних рекомендацій у вступній частині акта перевірки в обов'язковому порядку на підставі наданих документів зазначаються прізвища, імена та по батькові, посади, місця проживання осіб, у присутності яких проводиться перевірка. Вказані записи здійснюються з посиланням на документи, що їх підтверджують. За згодою таких осіб до акта перевірки можуть додаватись копії цих документів.

Незважаючи на вказану обставину перевіряючі всупереч приписам Методичних рекомендацій не пересвідчились чи є громадянка ОСОБА_5 особою, уповноваженою здійснювати розрахункові операції саме від імені позивача.

Окрім цього, за твердженням відповідача протягом дня, у який здійснювалась перевірка, за даними розрахункової книжки позивачем покупцям було видано розрахункові квитанції на суму 15.50 грн. Проте, доказів на підтвердження встановленого в акті перевірки факту видання з початку робочого дня позивачем 17.11.2008 розрахункових квитанцій на загальну суму 15,50 грн. суду не надано.

Натомість, відповідно до записів КОРО позивача, яка зареєстрована Кагарлицькою обєднаною державною податковою інспекцією 04.10.2004 за № 1012000329/8 загальна сума розрахунків за розрахунковими квитанціями станом на 17.11.2008 р. у позивача складала 34,30 грн. (а.с.105).

Тобто, відповідачем не спростовані свідчення свідка ОСОБА_5 про належність грошових коштів у розмірі 2508, 50 грн. згідно додатку до акта перевірки «Підтвердження фактичної наявності коштів» ПП ОСОБА_3

Таким чином, висновки відповідача, які викладені в акті перевірки від 17.11.2008 р. щодо невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня позивачем у розмірі 2487,00 грн. ґрунтується на припущеннях, оскільки факт існування такої невідповідності не підтверджений належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оспорюваного рішення відповідачем не дотримані.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та прийнятого рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у звязку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кагарлицької обєднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 27.11.2008 р. № 0006792307/0 у розмірі 12775 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 00 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 02.03.2010