Постанова № 10531613, 28.04.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 року справа № 2-а-2251/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю представників сторін:

від прокурора: не зявився,

від позивача: Сингаєвська Л.В. (довіреність від 10.06.2009 р. № 2018/9/10-036),

від відповідача: Мойсюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області дотовариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Транс Буд»простягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вишгородського району Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (надалі - позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Транс Буд» (надалі - відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 11860, 50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем несплачено узгоджені суми податкових зобовязань по податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені на загальну суму 11860, 50 грн.

Прокурор у судове засідання 28.04.2010 р. не зявився, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2010 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні зробив усну заяву про визнання адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Суд у судовому засіданні пояснив відповідачеві наслідки визнання адміністративного позову та переконався, що відповідач і надалі наполягає на визнанні позовних вимог.

Судом встановлено, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому приймається судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач як юридична особа зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 01.03.2007 р. (дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 06.02.2008 р.), та перебуває на податковому обліку як платник податків з 06.03.2007 р. за № 1210-ТОВ.

Відповідно до поданої відповідачем позивачеві податкової декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2009 року (вх. № 4551 від 20.03.2009 р.), сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 14905,00 грн. Водночас, сума податку на додану вартість, що підлягає стягненню, відповідно до поданої декларації складає 10895, 18 грн. у звязку з частковим її погашенням у розмірі 4009, 82 грн. за рахунок наявного залишку коштів від раніше здійсненої відповідачем переплати (14905, 00 грн. - 4009, 82 грн.) (а.с.14).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 року № 2181-III (надалі Закон України № 2181).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суму податкового зобовязання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181).

Однак, відповідно до тверджень позивача, зазначена вище сума податкового зобовязання на день подання адміністративного позову відповідачем у повному обсязі не сплачена.

Крім цього, 25.08.2009 р. посадовою особою позивача було проведено перевірку щодо своєчасності сплати відповідачем податкових зобовязань по збору за забруднення навколишнього природного середовища, за результатами якої складений акт від 25.08.2009 р. № 832/15-3/34961434 (надалі акт перевірки).

У ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем підпункту 7.3 пункту 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 р. № 162/379 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за № 544/3837, та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181, а саме несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобовязань по збору за забруднення навколишнього природного середовища (а.с. 10).

На підставі акта перевірки за не сплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань протягом граничних строків, визначених Законом України № 2181, на підставі підпункту 17.1.7 статті 17 Закону України № 2181 до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 8, 13 грн., 65, 62 грн. та 615, 79 грн. про що прийняті податкові повідомлення рішення форми «Ш» від 01.09.2009 р., відповідно, № 0005821503/0, № 0005811503/0 та № 0005801503/0.

Водночас, як вбачається із довідки позивача від 28.10.2009 р. № 3754/9/24-240/459 (а.с.14), зазначена у податковому повідомленні рішенні форми «Ш» від 01.09.2009 р. № 0005801503/0 сума штрафних санкцій, що підлягає сплаті відповідачем становить 598,05 грн. у звязку з частковим її погашенням в розмірі 17,74 грн. за рахунок наявного залишку коштів від раніше здійсненної відповідачем переплати.

Вказані податкові повідомлення рішення були вручені відповідачу 03.09.2009 р., що підтверджується підписами його уповноваженої особи на їх корінцях.

Окрім зазначеного, за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість, відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за №522/7843відповідачу була донарахована пеня у розмірі 293, 53 грн.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Доказів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку податкових повідомлень рішень форми «Ш» від 01.09.2009 р. № 0005821503/0, № 0005811503/0 та № 0005801503/0 суду не надано.

Таким чином, узгоджена сума податкових зобовязань, що підлягає сплаті відповідачем, становить, відповідно, 10895, 18 грн. + 8, 13 грн. + 65, 62 грн. + 598, 05 грн. + 293, 53 грн. Загалом 11860, 50 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За твердженням позивача, сума податкового зобовязання у розмірі 11860, 50 грн. відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, у звязку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/117 від 10.02.2009 р. на суму 54313, 08 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/270 від 25.03.2009 р. в розмірі 49169, 90 грн. Вказані податкові вимоги були вручені відповідачеві, відповідно, 20.02.2009 р. та 01.04.2009 р., що підтверджується підписами його уповноваженої особи на копіях повідомлень про вручення поштових відправлень № 347839 та № 42647.

Доказів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових вимог суду не надано як і доказів щодо їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надано.

Поряд з цим, приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг в розмірі 11860, 50 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 112, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Транс Буд» (ідентифікаційний номер 34961434) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 11860 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 50 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 30.04.2010 р.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

28 квітня 2010 року 13:25 справа № 2-а-2251/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю представників сторін:

від прокурора: не зявився,

від позивача: Сингаєвська Л.В. (довіреність від 10.06.2009 р. № 2018/9/10-036),

від відповідача: Мойсюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області дотовариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Транс Буд»простягнення заборгованості, - керуючись статями 69-71, 94, 112, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Транс Буд» (ідентифікаційний номер 34961434) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 11860 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 50 коп.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

з повним текстом постанови сторони можуть ознайомитись 30.04.2010