Постанова № 10531553, 21.12.2009, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2009 року справа № 2-а-8433/09/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Горбач А.М.,

за участю представників сторін

від позивача: Заріцький В.В. (довіреність № 1038/10 від 22.06.2009 р.),

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської областідоприватного підприємства «Лот»простягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Миронівському районі Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Лот» (надалі - відповідач) про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1362, 50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено узгоджені суми податкових зобовязань по податку на прибуток та єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб (надалі єдиний податок) на загальну суму 1362, 50 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь держави податковий борг у розмірі 1362, 50 грн. (в тому числі: по податку на прибуток 170, 00 грн. та з єдиного податку 1192, 50 грн.).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не зявлявся. Повістки про виклик до суду надсилались відповідачеві за адресою, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, 127 - А.

Однак, до суду двічі повертались конверти, направлені на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до норм частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач як юридична особа зареєстрований Миронівською районною державною адміністрацією Київської області 19.04.2000 р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 541, та перебуває на податковому обліку як платник податків з 20.06.2000 р. за № 411.

08 травня 2008 року та 25 червня 2008 року позивачем були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати відповідачем до бюджету єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб за 2004 рік.

В ході проведення вказаних перевірок від 08 травня 2008 року та від 25 червня 2008 року встановлено порушення відповідачем пункту 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 р. та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181, а саме порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання по єдиному податку відповідно до самостійно поданого відповідачем до податкового органу розрахунку № 664 від 13.01.2004 р.

Крім цього, 22 травня 2008 року позивачем була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за I квартал 2008 року.

У ході проведення перевірки встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (надалі Закон України № 2181) та пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, а саме порушення відповідачем граничних строків подання податкової декларації з податку на прибуток за I квартал 2008 року.

За результатами проведених перевірок складені акти від 22.05.2008 р. № 258/1501, від 08.05.2008 р. № 200/1501 та від 25.06.2008 р. № 524/1501, які були підписані відповідачем без зауважень. На підставі вказаних актів, враховуючи приписи підпунктів 17.1.1 та 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181, відповідачу визначено суми штрафних санкцій по податку на прибуток та єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі, відповідно, 170, 00 грн., 885, 00 грн. та 307, 50 грн., про що прийняті податкові повідомлення рішення форми «Р» № 0004131501/0 від 22.05.2008 р., та форми «Ш» № 0003791501/0 від 08.05.2008 р. та № 0005241501/0 від 25.06.2008 р.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були вручені відповідачеві, відповідно, 22.05.2008 р., 08.05.2008 р. та 25.06.2008 р., про що свідчать підписи його уповноваженої особи на їх корінцях.

За поясненням позивача, в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові повідомлення рішення відповідачем не оскаржувались.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, станом на день розгляду спору по суті заявлених позовних вимог, узгоджена сума податкових зобовязань відповідача складає 1362, 50 грн. (170, 00 грн. + 1192, 50 грн.).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За твердженням позивача, сума податкового зобовязання у розмірі 1362, 50 грн. відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, у звязку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/71 від 05.02.2004 р. на суму 2888,00грн. та другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/131 від 11.03.2004 р. в розмірі 4216, 25 грн.

Вказані податкові вимоги були вручені відповідачеві, відповідно, 05.02.2004 р. та 11.03.2004 р., про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідача на їх корінцях.

За поясненнями позивача в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися. Вони не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

На підставі зазначеного та пояснень позивача, на день розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача податкового боргу в розмірі 1362, 50 грн.

Приписами статті 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про стягнення фінансових (штрафних) санкцій, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, встановлено положеннями пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що податковий борг в розмірі 1362, 50 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашений, його існування підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Лот» (ідентифікаційний код 30830683, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, 127 - А) на користь держави податковий борг у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 50 коп. (в тому числі: по податку на прибуток 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. (р/р 31112009700424, код одержувача 23569859, одержувач УДК у Миронівському районі Київської області, банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області, м. Київ, МФО 821018) та з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб 1192 (одна тисяча сто девяносто дві) грн. 50 коп. (р/р 34214378700425, код одержувача 23569859, одержувач УДК у Миронівському районі Київської області, банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області, м. Київ, МФО 821018).

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 23.12.2009 р.