Постанова № 10531541, 02.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 березня 2010 року справа № 2-а-781/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Філімонові К.О., за участю представників сторін

від позивача: не зявився,

від відповідача: Сокол І.А. (довіреність № 40770/10/10 від 25.11.2009 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ІГРОСЕРВІС - ЦЕНТР»доБілоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проскасування рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ІГРОСЕРВІС - ЦЕНТР» (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000131235/1217 від 25 квітня 2008 року у розмірі 1000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неправомірність дій перевіряючих при проведенні перевірки, відсутність порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95 (надалі Закон України № 265/95), у звязку з чим рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 квітня 2008 року № 000131235/1217 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні, оскільки вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки викладені в акті висновки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак до позивача правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ним пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

2 квітня 2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Черкаській області з метою контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності була проведена перевірка філії позивача - зали гральних автоматів, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21 (надалі філія ТОВ «ІГРОСЕРВІС - ЦЕНТР»), про що складено акт №019839 від 02.04.2008 р. (надалі Акт перевірки).

За даними Акта перевірки посадовими особами податкового органу був встановлений факт невідповідності наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена у денному звіті, що є порушенням вимог пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95.

На підставі Акта перевірки до позивача, враховуючи положення статті 22 Закону України № 265/95, застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1000,00 грн., про що прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.04.2008 р. № 000131235/1217 (надалі - рішення), яке було отримане відповідачем 29.04.2008 р.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами суд виходить з такого.

Згідно із частиною 7 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-XII (надалі Закон України «Про державну податкову службу в Україні»), позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

У межах повноважень, визначених Законом України № 265/95 органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкового органу планами-графіками.

Пунктами 2.6 та 2.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 р. N 441, встановлено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

До матеріалів справи на неодноразову вимогу суду відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували підстави проведення перевірки, за результатами якої складений Акт перевірки від 02.04.2008 р. (план перевірок, направлення на перевірку, докази його пред'явлення працівникам господарської одиниці, що перевірялась), а відтак, відповідач не довів суду, що податковим органом правомірно та у межах наданих йому повноважень проведено перевірку позивача.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом України № 265/95.

Порядок ведення розрахунків визначений у статті 3 Закону України № 265/95.

Відповідно до приписів пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

З аналізу зазначеної норми Закону України № 265/95 вбачається, що сума коштів з початку дня, яка зазначена у денному звіті реєстратора, має відповідати сумі коштів, що знаходиться у той самий день в місці проведення розрахунків.

Як вбачається з Опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків (додаток до акту перевірки) (а.с. 74), від підпису якого відмовився позивач, станом на 16 годину 48 хвилин 02.04.2008 р. в касі позивача знаходились грошові кошти в сумі 2683, 00 грн., хоча відповідно до денного звіту реєстратора розрахункових операцій на місці проведення розрахунків повинно рахуватись 2483, 00 грн., у звязку з чим перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем приписів пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95.

Проте, наявні матеріали справи не містять жодних доказів, що денний звіт реєстратора розрахункових операцій (а.с.76), в якому зазначений підсумок розрахункових операцій у розмірі 2483, 00 грн., є звітом, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням саме за 02.04.2008 та, як наслідок, підтвердження факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням сутності заперечень проти позову, неодноразово, відповідно до клопотань представників відповідача оголошувалась перерва у розгляді справи для надання суду доказів, що підтверджують факт порушення позивачем законодавства.

Тобто, відповідачеві було створено всі необхідні умови для надання доказів з метою встановлення судом фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства.

Однак, суду не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували порушення позивачем приписів пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95, а відтак, відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи відсутність належних доказів щодо правомірності проведення перевірки та щодо вчинення позивачем порушення пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 квітня 2008 року № 000131235/1217 у розмірі 1000, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРОСЕРВІС - ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (п/р 260083677701 в Білоцерківській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 321325, ЗКПО 34326294).

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Д. Панченко

постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 05.03.2010